- •Міністерство освіти і науки україни черкаський національний університет імені богдана хмельницького
- •Її місце у навчальному процесі
- •1.1 Мета викладання дисципліни
- •1.2 Завдання вивчення дисципліни. Знання та вміння
- •Історія та теорія зарубіжної культури
- •Лекція 1
- •Лекція 6 Логіка викладу:
- •Лекція 7 Логіка викладу:
- •Лекція 8
- •Логіка викладу:
- •Лекція 13 Логіка викладу:
- •Логіка викладу:
- •Тематика та зміст семінарських занять
- •Тема 1. Предмет та завдання курсу історії та теорії зарубіжної культури
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 3. Культура стародавніх цивілізацій
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 4. Античність та її місце в історії світової культури
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 5. Візантійська культура
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 6. Середньовічна культура країн Західної та центральної Європи Заняття 5
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 7. Культура епохи Відродження
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 8. Реформація в історії європейського культурного регіону
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 9. Західноєвропейська культура періоду Просвітництва
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 10. Європейська культура хіх ст.
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 11. Європейська культура хх ст.
- •Зміст практичного заняття:
- •Тема 12. Культурні регіони. Схід у полікультурній картині світу
- •Зміст практичного заняття:
- •Зміст практичного заняття:
- •3.3 Перелік питань для самостійної роботи Тема 1. Культура як предмет сучасного наукового дослідження
- •Тема 2. Закономірності культурно-історичного розвитку
- •Тема 3. Культура і цивілізація: взаємодія і розбіжність
- •Тема 4. Типологія культури
- •Тема 5. Історична своєрідність культури Месопотамії
- •Тема 6. Проблема культурного синтезу
- •Методичні рекомендації:
- •Тема 7. Культура латиноамериканського культурного регіону
- •Культура доколумбових цивілізацій та їх своєрідність (майя, інки та ацтеки).
- •Тема 8. Культура сша і Канади
- •2. Загальноамериканська культура в умовах здобуття та розвитку державної незалежності сша.
- •3. Культура Канади.
- •Тема 9. Арабо-мусульманський культурний регіон
- •Тема 10 Тропіко-африканський культурний регіон
- •Тема 11 Формування нової соціокультурної дійсності на рубежі хх - ххі століть.
- •Індивідуальна робота Співбесіда за результатами виконання студентами письмової роботи “Аналіз культурного артефакту, культурної пам’ятки, твору мистецтва з історії культури”
- •2. Порядок роботи.
- •3. Вимоги до оформлення.
- •Розподіл балів, присвоюваних студентам з курсу «Історія та теорія зарубіжної культури»
Тема 6. Проблема культурного синтезу
План
1.Культурологічна та історична типологія культурних регіонів.
2.Регіональна єдність та національна своєрідність культури країн регіонів.
3.Роль расово-етнічного фактора у формуванні націй і культур.
Проблемно-пошукові питання:
Тенденції до культурної інтеграції: історія та сучасність.
Механізми поширення культурних інновацій.
Що таке культурний симбіоз?
Як впливає політична регіоналізація на формування культурних зон?
Методичні рекомендації:
Перед студентами стоїть важливе завдання: спираючись на історію формування культурних регіонів, показати закономірності культурного синтезу як одного із закономірностей існування культури. Тенденції до культурної інтеграції простежуються з найстародавніших часів: стародавній Вавілон і Стародавній Єгипет, еллінізм та давньоримська культура епохи імперії тощо. В ці епохи відбуваються процеси расового та етнічного змішування, запозичення та поширення культурних інновацій, культурний симбіоз та культурний синтез, які забезпечують формування культур якісно нового типу, як з точки зору расово-етнічного носія, так і з точки зору рівня культурно-цивілізаційних процесів.
Вивчення історії будь-якого культурного регіону повинно враховувати проблему культурного синтезу. Студенти повинні знати політичну географію регіону, особливості культурних зон, особливості етнічно-расового складу. Знати особливості і основні чинники формування нових націй, їх своєрідність у порівнянні з іншими регіонами. Студенти повинні вміти ідентифікувати культурні артефакти і соціально-політичні і мистецьки явища країн регіонів з точки зору расово-етнічних складових, наявності чи відсутності місцевого субстрату, розуміти культурні чинники і механізми, які сформували те або інше національне або регіональне культурне явище, розуміти механізм формування нових націй в сучасних умовах.
Рекомендована література: 5, 29, 32, 42, 51, 93, 95, 97, 124
Тема 7. Культура латиноамериканського культурного регіону
План
Культура доколумбових цивілізацій та їх своєрідність (майя, інки та ацтеки).
Вплив стародавніх культур латиноамериканського регіону на формування сучасної самобутньої латиноамериканської культури.
Культурологічна та історична типологія латиноамериканського культурного регіону.
Культурні досягнення нових латиноамериканських народів.
Проблемно-пошукові питання:
У чому полягає самобутність культури латиноамериканського регіону?
Якою була роль етнічного фактора у формуванні латиноамериканських націй та їх культур?
Методичні рекомендації:
Знання з попереднього блоку самостійної роботи (Див. «Проблема культурного синтезу») студенти мають можливість застосувати при дослідженні культурної самобутності латиноамериканського культурного регіону. В контексті проблеми культурної самобутності та культурного впливу розглядається зародження культури індіанців, культури доколумбових цивілізацій та їх своєрідність. Культура Латинської Америки колоніального періоду включає вже поняття культурного симбіозу, специфіку формування національних культур латиноамериканського регіону. Варто з’ясувати, коли формуються перші концепції історико-культурної самобутності Латинської Америки і якими вони є в латиноамериканській думці і зарубіжній культурології ХХ століття. Подібне дослідження дозволяє отримати загальне уявлення про найважливіші культурні досягнення як доколумбових цивілізацій так і нових латиноамериканських народів, познайомитися як із європейською так і латиноамериканською філософською та суспільною думкою щодо своєрідності і культурної значимості латиноамериканських народів: М.де Унамуно, Ортеги-і-Гассета, Германа фон Кейзерлінга, А.Тойнбі, О.Шпенглера, Андреса Бельо, Гонсалеса Прадо, Хосе Марті, Хосе Маріатегі, Енрікеса Уренья, Леопольдо Сеа, А.Карпентьєра, Габріеля Гарсіа Маркеса, Жоржа Амаду.
Рекомендована література:13, 38, 61, 62, 74, 124