- •0.Вступ
- •1. Математичні основи цифрової техніки
- •1.1 Відображення інформації у цифровій техніці
- •1.2 Перетворення числової інформації
- •1.3 Двійкова арифметика
- •1.4 Основні поняття та закони бульової алгебри
- •1.5 Властивості логічних функцій
- •1.6 Форми зображення логічних функцій
- •1.7 Мінімізація логічних функцій
- •1.8 Структурна реалізація логічних функцій
- •1.9Загальні відомості про цифрові автомати
- •1.10 Різновиди цифрових автоматів та особливості їх функціонування
- •1.11Загальні питання синтезу цифрових автоматів
- •2.Схемотехніка цифрових елементів
- •2.1 Види цифрових сигналів, та способи їх передачі
- •2.2 Класифікація цифрових елементів
- •2.3Основні характеристики та параметри цифрових мікросхем
- •2.4 Порівняльні характеристики цифрових мікросхем
- •2.5Схеми логічних елементів
- •2.6 Елементи з розширеними функціональними можливостями
- •2.6.1 Cинтезовані логічні елементи
- •2.6.2Логічні елементи з відкритим колектором
- •2.6.3Тристановий драйвер
- •2.7 Інтерфейсні мікросхеми
- •2.8Узгоджувачі рівнів
- •2.9 Завадостійкість цифрових пристроїв
- •2.10 Імпульсні схеми на цифрових елементах
- •2.10.1 Формувачі
- •2.10.2Генератори
- •3.Пристрої для перетворення цифрової інформації
- •3.1Шифратори та дешифратори
- •3.2Мультиплексори та демультиплексори
- •3.3Синтез комбінаційних пристроїв на дешифраторах
- •3.4Синтез комбінаційних пристроїв на мультиплексорах
- •3.5Перетворювачі кодів
- •3.6Арифметичні пристрої
- •3.6.1Арифметичні суматори
- •3.6.2Цифрові компаратори
- •3.6.3Арифметико-логічні пристрої
- •3.6.4Програмовані логічні матриці
- •Контрольні запитання по розділу
- •4.Послідовнісні пристрої
- •4.1Особливості функціонування послідовнісних пристроїв
- •4.2Особливості синтезу послідовнісних пристроїв
- •4.3Тригер – найпростіший зaпам’ятовувальний пристрій
- •4.3.1Загальна структура та класифікація тригерів
- •4.3.2Рiзновиди тригерів
- •4.4 Регістри
- •4.4.1 Регістри пам’яті
- •4.4.2Регістри зсуву
- •4.5 Лічильники
- •4.5.1 Класифікація лічильників
- •4.5.2Лічильники з послідовним переносом
- •4.5.3Реверсивні лічильники
- •4.5.4Лічильники з довільним модулем лічби
- •4.5.5Кільцеві лічильники та лічильники Джонсона
- •4.6Контрольні запитання по розділу
- •5.Інтегральні запам'ятовувальні пристрої
- •5.1Загальні відомості
- •5.2Оперативні запам'ятовуючі пристрої
- •5.2.1Статичні запам'ятовувачі віс озп
- •5.2.2Динамічні запам'ятовувачі віс озп
- •5.2.3Принцип побудови і структура віс озп
- •5.3 Принцип побудови і структура пзп
- •5.4Електрично перепрограмовувані пзп
4.4 Регістри
Регістром називається послідовнісний пристрій, що призначений для приймання, запам’ятовування, перетворення і передачі двійкової iнформації. Регістри можуть використовуватися також для виконання деяких логічних перетворень. У загальному випадку регістр - це блок тригерів i ЛЕ одного типу, що певним чином з’єднані між собою. Введення /запис/ інформації у регістр i зняття /зчитування/ інформації з нього залежать від способу і характеру цих з’єднань. Тому можливих способів приймання і передачі слів може бути чотири:
з послідовними входом і виходом - регістр типу SISO (S - від англ. Serial);
з послідовним входом і паралельним виходом - регістр типу SIРО (Р - від англ. Раrаllel);
з паралельним входом i послідовним виходом - регістр типу РІSО ;
з паралельними входом i виходом - регістр типу РІРО;
Регістр типу SISO призначений для послідовного біт за бітом виконання операцій запису і зчитування n-розрядного слова. Такий регістр ще називають регістром зсуву. Регістр типу SІРО завантажується послідовно біт за бітом, а видає записану інформацію одночасно з усіх своїх розрядів за один такт синхросигналу. Приймання інформації у регістрі типу РІSО здійснюється одночасно по всіх розрядах слова за один такт керування, а зчитування - послідовно. Найбільш швидкодіючим очевидно, є регістр РІРО бо і запис, і зчитування слова у нього відбуваються одночасно і незалежно. Такий регістр називають регістром пам’яті.
Розрядність будь-якого регістра визначається числом тригерів, кожний з яких як двостановий запам’ятовувач одного розряду слова відповідає за введення, збереження і виведення-1 біт iнформації. Регістри можуть відрізнятись між собою за кількістю тактів керування, що необхідні для виконання конкретних операцій. Тому за способом тактування розрізняють одно-, дво- або багатотaктні регістри. Для керування однотактним регістром досить однієї послідовності синхросигнaлів, багатотактним - кількох. Операції встановлення регістра у початковий стан, приймання інформації з одного пристрою i передача її в інший пристрій, зсув слова вліво або вправо, реалізуються за допомогою комбінаційної схеми регістра.
Регістри належать до найбільш поширених функціональних вузлів. Крім зберігання інформації, її зсуву тa зчитування, які необхідні для виконання різних арифметичних та логічних операцій над двійковими числами, за допомогою регістрів можна також перетворювати інформацію з одного виду в інший, наприклад, послідовного коду у паралельний або навпаки тощо.
4.4.1 Регістри пам’яті
Цe накопичувальні регістри - пристрої в паралельним записом та зчитуванням слова, типу РІРО. Їх основне призначення – зберігання двійкової інформації невеликого об’єму (не більше 2 байт), що подана у паралельному коді. Регістри пам’яті можуть бути синхронізовані рівнем (дозволом С=1) або фронтом, чи зрізом синхросигналу залежно від типу застосованих тригерiв.
На рис.4.10.а показана схема n-розрядного регістра пам’яті, що побудований на синхронних D-тригерах, та кон’юнкторах на ЛЕ, що виконують функцію збігу. Інформація у вигляді паралельного коду двійкових чисел {DIn-1…DI1,DI0} заноситься по вхідній шині і записується у регістрі тільки при наявності дозволяючого рівня С=1. Зчитування інформації з регістра можливе тільки при наявності на входах схем збігу дозволяючих рівнів, тобто при ЕО=1.
Рис. 4.53 Структура (а) та позначення (б) регістра пам’яті
На рис.4.10.б показане схематичне позначення 8-ми розрядного регістра пам’яті.
У випадку побудови регістра пам’яті на RS -тригерах у схемі потрібно передбачити попереднє "очищення" регістра тобто встановлення всіх тригерів у стан нуль, що здійснюється за допомогою входу скидання R. Попереднє встановлення тригерів в нуль вимагає додаткового часу, то зменшує швидкодію регістра. Для збільшення швидкодії таких регістрів пам'яті застосовують парафазну передачу для перезапису iнформації з регістрa в регістр. Для цього використовують обидва входи RS -тригерів, по яких одночасно подають сигнали , та . Розрядність регістрів пвм’ятi нарощується збільшенням потрібного числа тригерів, тактові входи яких приєднують до шини синхронізації С.