- •0.Вступ
- •1. Математичні основи цифрової техніки
- •1.1 Відображення інформації у цифровій техніці
- •1.2 Перетворення числової інформації
- •1.3 Двійкова арифметика
- •1.4 Основні поняття та закони бульової алгебри
- •1.5 Властивості логічних функцій
- •1.6 Форми зображення логічних функцій
- •1.7 Мінімізація логічних функцій
- •1.8 Структурна реалізація логічних функцій
- •1.9Загальні відомості про цифрові автомати
- •1.10 Різновиди цифрових автоматів та особливості їх функціонування
- •1.11Загальні питання синтезу цифрових автоматів
- •2.Схемотехніка цифрових елементів
- •2.1 Види цифрових сигналів, та способи їх передачі
- •2.2 Класифікація цифрових елементів
- •2.3Основні характеристики та параметри цифрових мікросхем
- •2.4 Порівняльні характеристики цифрових мікросхем
- •2.5Схеми логічних елементів
- •2.6 Елементи з розширеними функціональними можливостями
- •2.6.1 Cинтезовані логічні елементи
- •2.6.2Логічні елементи з відкритим колектором
- •2.6.3Тристановий драйвер
- •2.7 Інтерфейсні мікросхеми
- •2.8Узгоджувачі рівнів
- •2.9 Завадостійкість цифрових пристроїв
- •2.10 Імпульсні схеми на цифрових елементах
- •2.10.1 Формувачі
- •2.10.2Генератори
- •3.Пристрої для перетворення цифрової інформації
- •3.1Шифратори та дешифратори
- •3.2Мультиплексори та демультиплексори
- •3.3Синтез комбінаційних пристроїв на дешифраторах
- •3.4Синтез комбінаційних пристроїв на мультиплексорах
- •3.5Перетворювачі кодів
- •3.6Арифметичні пристрої
- •3.6.1Арифметичні суматори
- •3.6.2Цифрові компаратори
- •3.6.3Арифметико-логічні пристрої
- •3.6.4Програмовані логічні матриці
- •Контрольні запитання по розділу
- •4.Послідовнісні пристрої
- •4.1Особливості функціонування послідовнісних пристроїв
- •4.2Особливості синтезу послідовнісних пристроїв
- •4.3Тригер – найпростіший зaпам’ятовувальний пристрій
- •4.3.1Загальна структура та класифікація тригерів
- •4.3.2Рiзновиди тригерів
- •4.4 Регістри
- •4.4.1 Регістри пам’яті
- •4.4.2Регістри зсуву
- •4.5 Лічильники
- •4.5.1 Класифікація лічильників
- •4.5.2Лічильники з послідовним переносом
- •4.5.3Реверсивні лічильники
- •4.5.4Лічильники з довільним модулем лічби
- •4.5.5Кільцеві лічильники та лічильники Джонсона
- •4.6Контрольні запитання по розділу
- •5.Інтегральні запам'ятовувальні пристрої
- •5.1Загальні відомості
- •5.2Оперативні запам'ятовуючі пристрої
- •5.2.1Статичні запам'ятовувачі віс озп
- •5.2.2Динамічні запам'ятовувачі віс озп
- •5.2.3Принцип побудови і структура віс озп
- •5.3 Принцип побудови і структура пзп
- •5.4Електрично перепрограмовувані пзп
2.6 Елементи з розширеними функціональними можливостями
На практиці виникають ситуації, коли потрібно розширити логічні або інші функції ЛЕ, не порушуючи при цьому властиве кожному ЛЕ функціонування і не виходячи разом з тим за межі оптимальних технічних параметрів. До характеристик та параметрів ЛЕ, які досить часто доводиться розширювати, належать навантажувальна здатність ,кількість логічних змінних , логічне функціонування, діапазони логічних рівнів тощо. Ці та інші можливості цифрових елементів можна розширити на основі аналітичного підходу шляхом застосування аксіом та законів бульової алгебри або з допомогою ЛЕ спеціального призначення.
2.6.1 Cинтезовані логічні елементи
Збільшення кількості входів ЛЕ, можна досягнути за допомогою каскадування аналогічних елементів, користуючись законом дуальності (правилом де Моргана) або способом подвійної інверсії.
Нехай у базисі 2І-НЕ потрібно побудувати шестивходовий елемент І. Для цього, застосовуючи спосіб подвійної інверсії, задану логічну функцію розбиваємо на групи по 2І-НЕ:
Як видно з одержаного виразу, синтез схеми вимагає значних апаратурних затрат. При наявності одного ЛЕ типу 4АБО-НЕ достатньо лише 3 ЛЕ 2I-НЕ. Це легко довести за правилом де Моргана:
Р
Рис. 2.9 Реалізація
функції 6І
Побудова багатовходового АБО виконується аналогічно - за принципом дуальності. Розширення по АБО використовують, наприклад, для виявлення хоча однієї лог.1 на виході якогось цифрового пристрою.
С
Рис. 2.10 Діодне розширення
ЛЕ
Кількість входів ЛЕ можна збільшити також під’єднанням додаткових зовнішніх діодів і резистора так, як показано на рис.2.8. Така "діодна" логіка, (в закордонній літературі існує ще один термін: "логіка Мікі-Мауса") [3] може бути корисною в деяких випадках, наприклад при експрес‑ремонті цифрової апаратури, у разі виходу з ладу одного з входів ЛЕ. Резистор необхідно розраховувати відповідно до вимог за швидкодією (найчастіше кОм). При більшому значенні час затримки зростає. Треба мати на увазі, що при такому способі збільшення завадостійкість для нульового рівня сигналу буде нижчою, бо на безпосередньому вході ЛЕ (у точці з'єднання діодів) напруга стане дещо вищою від напруги на вході схеми, причому на величину спаду напруги на діодах. Тому зловживати використанням діодної логіки не слід.
Д
Рис. 2.11 Розгалуження
вихідного сигналу
Схема каскадного розгалуження ЛЕ 2І-НЕ на інверторах показана на рис.2.9.