21. Організація збереження товарів

Збереження товару - одна з основних функцій складів. Ця функція викликана необхідністю утворення запасів товарів у сфері виробництва, обігу і споживання. Збереження є складною і відповідальною операцією, що вимагає обліку різноманітних властивостей товарів з метою захисту їх від впливу шкідливих факторів, максимального зменшення втрат, кількостей і зміни якості товарів.

На товари в процесі збереження роблять вплив фактори фізичного, хімічного і біохімічного характеру.

Так, фактори фізичного характеру призводять до механічних ушкодження товарів - до зміни кольору, висиханню тощо, а фактори хімічного характеру (неоптимальна вологість повітря, і різні речовини, що проникають на місця збереження) знижують якість багатьох товарів. Біохімічні фактори викликають найбільш значні втрати товарів та виникають під впливом мікроорганізмів, комах і гризунів.

Не менш важливою вимогою до організації збереження є максимальне використання складської площі, ємностей устаткування і праці складських працівників при мінімальних витратах обігу.

Організація збереження товарів на складах починається з розподілу приміщень для збереження товарів. Для цього виробляється угруповання однотипних товарів за режимом збереження та з урахуванням їхніх специфічних властивостей, таких як підвищена вологість, гігроскопічність, здатність легко сприймати сторонні запахи, можуть легко загорітися й інші.

У холодильниках і охолоджуваних камерах загальнотоварних складів варто зберігати, передбачаючи роздільні камери, такі товари: м'ясну гастрономію, рибу свіжоморожену, рибну гастрономію, молочні продукти, консерви м'ясні і рибні, солону рибу й оселедці.

В опалювальних складах - вина і безалкогольні напої, олії рослинні, цукор і кондитерські вироби, непродовольчі товари, такі, як тканини, готове шиття, білизна, головні убори, трикотаж, галантерея, парфумерія, музичні інструменти.

У неутеплених складах зберігають товари не чуттєві до холоду, до температурних коливань: фарби, хімікати, будматеріали, посуд, й ін.

Розміщення товарів у камерах схову здійснюється, насамперед, з урахуванням властивостей товарів і впливу, що товари можуть зробити один на одного. У зв'язку з цим варто пам'ятати, що такі товари, як цукор, карамель, ряд борошняних кондитерських виробів, сіль, дуже гігроскопічні. Сірники і вироби з деяких пластмас - легко загоряються, а чай, масло вершкове, печиво, легко сприймають сторонні запахи. На металеві вироби впливає підвищена вологість. З хімічними товарами не можна зберігати тканини і швейні вироби, а мило туалетне також з виробами зі шкіри. Не менш важливим принципом розміщення товарів є закріплення за кожним товаром постійного місця збереження, що дозволяє створити строгий порядок у розташуванні товарів, чіткість у роботі складу і створює умови для обліку товарних запасів.

Вибір місця для конкретного товару залежить від терміну збереження, частоти надходження і відпустки, а також від грузоємності і транспортабельності товарів. У віддалених місцях камер варто розміщати товари, що зберігаються на складі більш тривалий час, ближче до виходу - товари громіздкі, важкі, з невеликим терміном збереження. При розміщенні товарів доцільно також товари, які найчастіше відпускаються в одній партії, розміщати поблизу один до одного.

При розміщенні товарів потрібно враховувати принцип черговості втрати товарів, тобто забезпечити відпустку тих товарів, що надходили на склад раніше. Цей принцип здійснюється шляхом спарювання штабелів чи стелажів для збереження одного товару.

Для спрощення і прискорення роботи з розміщення товарів на місцях збереження здійснюється індексація місць збереження.