Товарні склади

1. За місцем розташування в процесі руху товарів:

• склади в районі виробництва

• склади в районі споживання

2. За характером виконання функцій:

• підсортировочно-розподільні

• транзитивно-перевалочні

• сезонні

• довгострокового збереження

• накопичувальні

3. За особливостями технічного устрою:

• відкриті

• напівзакриті

• закриті.

4. За асортиментом прийнятих товарів:

• універсальні

• спеціалізовані

• змішані

5. За кількістю поверхів:

• одноповерхові

• багатоповерхові

6. За технічном устроєм:

• загальнотоварні

• спеціальні

7. За наявностю зовнішніх транспортних зв'язків:

• з причалами і рейковими під'їзними шляхами

• склади, що не мають під'їзних шляхів

8. За ступенем механізації технологічних процесів:

• автоматизовані

• з комплексною механізацією

• із застосуванням засобів механізації

9. За організаційними формами керування:

• індивідуального коригування

• спільного користування

• загального користування.

До вузькоспеціалізованих відносять склади, шо здійснюють технологічні операції з приймання, збереження і відпустки вузької групи або підгрупи товарів.

За режимом збереження і технічною ознакою розрізняють склади загальнотоварні і спеціальні. На загальнотоварних складах можна зберігати різні товари, що не вимагають особливих умов зберігання і підтримки необхідного температурно-влагового режиму. У торгівлі непродовольчими товарами переважна кількість складів є загальнотоварними. Зі складів продовольчої торгівлі до загальнотоварних відносять склади бакалійних товарів оптових і роздрібних підприємств.

За розмірами складської площі їх поділяють на: - дрібні - до 5 тис. м, - середні - до 15 тис. м, - великі - понад 15 тис. м.

За будівельно-конструктивними ознаками їх поділяють на одно- і багатоповерхові. За характером зв'язку з транспортними магістралями - прирейкові, пристанські і міські.

17.Технологічні вимоги до устрою загальнотоварних складів

Основні вимоги, пропоновані до устрою складів, визначаються їхнім призначенням, типом, характером і змістом технологічного процесу, асортиментом товарів, що підлягають збереженню, та іншими факторами.

Загальнотоварні склади виконують великий обсяг робіт з товарами, пов’язані з вантажно-розвантажувальними операціями, прийманням, розміщенням на місцях збереження, організацією збереження, підготовкою до відпустки, відбором і комплектуванням відвантажувальних партій товарів відповідно до замовлень магазинів, відпусткою і доставкою покупцям.

Для виконання перерахованих вище операцій на складах виділяються відповідні зони.

На загальтоварних складах виділяються наступні основні зони: розвантаження транспортних засобів (залізнична рамка), приймання товарів за кількістю і якістю; збереження товарів; фасовка (якщо потрібно); відбір і комплектування замовлень покупців; завантаження автомобільного транспорту.

Зазначені операційні зони складу повинні бути пов'язані між собою необхідними головними і допоміжними проїздами.

Зона розвантаження транспортних засобів повинна примикати до зони приймання товарів за кількістю і якістю, де розміщуються робочі місця товарознавців-бракерів.

Під зону збереження товарів виділяється основна частина площі складу. Вона складається з площі, зайнятої під товари, і площі проїздів. До зони збереження повинні примикати зони упакування і комплектування замовлень оптових покупців, що повинні бути пов'язані з експедицією з відпустки товарів. Такий принцип внутрішнього планування зон і приміщень складу забезпечує потоковість і безперервність складського технологічного процесу.

Конфігурація складів залежить від їхніх розмірів, розміру території, до якої «прив'язаний» будівельний проект складу. Практикою проектування й експлуатації складських об'єктів доведено, що найбільш зручна форма складського будинку - прямокутник зі співвідношенням сторін від 2:1 або 3:1.

Лінійні розміри складу залежать від багатьох обставин.

Довжина складу .залежить від площі складу, від довжини фронту вантажно-розвантажувальних робіт, від розмірів і конфігурації ділянки під склад.

Ширина складу визначається шляхом розподілу загальної площі складу та прийнятої довжини й округляється до кратності 6. Найбільш часто зустрічається розмір ширини складу 24, 30, 36 м.

Поверховість складів залежить від їхнього місця розташування. У межах міської зони звичайно будують багатоповерхові склади у зв'язку з обмеженістю земельної ділянки та дорогої міської території. У заміській зоні будують, як правило, одноповерхові склади. З експлуатаційних і технологічних позицій найбільш кращими є одноповерхові склади - вони більш економічні в експлуатації, не вимагають підйомників і ліфтів, допускають велике навантаження на 1 м² вантажною площі, забезпечують скорочення витрат при виконанні внутріскладської переробки вантажів.

Однією з вимог до складів (особливо малої і середньої потужності) є скорочення внутрішньоскладських перегородок, що забезпечує потокову організацію технологічного процесу. Звичайно складський будинок розбивається на окремі секції, що обумовлюється не вимогами технологічного процесу, а поділом матеріальної відповідальності на товарні групи.

У складах забезпечують необхідний температурний режим та вентиляцію. У камерах зберігання встановлюють приточно-витяжну вентиляцію, це особливо стосується приміщень для зберігання товарів із пластичних мас, товарів побутової хімії, взуття та ін.

На спеціальних складах встановлюють прилади для кондиціювання повітря, що забезпечує необхідну кратність обміну повітря, постійний режим температури та вологи.

Спеціальні вимоги висуваються до планування залу товарних зразків. Найбільш зручною є боксова система устрою, коли зал поділяється на декілька окремих зон, у кожній з яких розташовані зразки та робочі місця маркетологів-комерсантів, які здійснюють консультації, прийняття та оформлення замовлень від оптових покупців. Під площину обладнання для розташування зразків товарів відводиться 25-30 % площини залу. Інша частина площини використовується для розташування робочих місць маркетологів та для клієнтів оптового підприємства.