
- •МаркетингОві дослідження ринку
- •Передмова
- •1. Маркетинг як об'єкт застосуВання методів економіко-МатематиЧного моделювання
- •2. Балансові моделі в маркетингу
- •2.1. Загальне поняття балансового методу і принципова схема міжгалузевого балансу
- •2.2. Застосування моделі міжпродуктового балансу у маркетингу
- •3. Методи і моделі управління товарними запасами у маркетингу
- •3.1. Класична задача управління запасами
- •3.2. Принципові системи регулювання товарних запасів
- •3.3. Модель економічно вигідних розмірів партій заказу
- •4. Регресійні однофакторні моделі
- •4.1. Лінійне рівняння регресії. Метод найменших квадратів
- •4.2. Нелінійні однофакторні моделі регресії
- •Параболічне рівняння регресії
- •5. Багатофакторні регресійні моделі, їх специфікація та аналіз
- •5.1. Лінійні багатофакторні моделі
- •5.2. Нелінійна багатофакторна модель
- •5.3. Мультиколінеарність факторів
- •6. Моделювання попиту в задачах маркетингу
- •7. Методи експертних оцінок в маркетингових дослідженнях
- •7.1. Основні ідеї методів експертних оцінок
- •7.2. Кореляція рангів та її вимірювання
- •7.3. Випадок двох експертів
- •7.4. Випадок багатьох експертів. Методи визначення середніх рангів
- •8. Комп'ютерна підтримка розрахунків в пакеті excel
- •Література
- •Предметний покажчик
- •Розподіл Фішера при
- •Продовження значень розподілу Фішера при
- •Квантілі розподілу Стьюдента
- •Продовження квантілей розподілу Стьюдента
- •Значення критерію Пірсона
3. Методи і моделі управління товарними запасами у маркетингу
Задачею управління запасами називається оптимізаційна задача, у якій передбачаються відомими дані про поставки товару на склад, про попит на товар, про витрати і умови зберігання товарних запасів. Іншими словами, потрібно оптимізувати роботу складу за заданим критерієм оптимізації.
3.1. Класична задача управління запасами
Розглянемо
цю задачу в класичній постановці.
Виберемо за одиничний інтервал часу
один день. Нехай до кінця дня
на складі знаходиться запас в обсязі
.
Склад робить замовлення на поповнення
запасу товару в об’ємі
.
Це
поповнення надходить до початку
наступного дня
,
так
що запас товару на початку наступного
дня становить
.
Нехай
–
об’єм
товару, запитуваний споживачем (або
споживачами) у день
,
тобто об’єм заявки.
Якщо
,
то
склад задовольняє заявку споживача
повністю, а залишки товару
переносяться
на наступний день
,
причому витрати зберігання цього запасу
пропорційні його об’єму, тобто виконується
відношення
.
Якщо
обсяг заявки
,
то
склад повністю віддає свій запас, а за
недопоставлений товар зазнає втрат
(наприклад, штрафується за дефіцт),
пропорційні обсягу дефіциту, тобто
.
Отже,
повні витрати
складу
можна записати у вигляді
.
(3.1)
При
цьому залишок товару становитиме
.
З
рівняння (3.1) треба: якщо
,
то
;
якщо
,
то
;
если
,
то
.
У
класичній постановці завдання керування
запасами передбачається, що сама величина
попиту
невідома, однак вона є незалежною
випадковою величиною, що має заданий
закон розподілу. Нехай розподіл
імовірностей величини
задається безперервною функцією
розподілу
із
щільністю
розподілу
.
Тоді середні повні витрати
задаються
наступною формулою (тут
– математичне
сподівання)
.
Задача полягає у визначенні об’єму замовлення на поповнення , яке мінімізує середні повні витрати
.
(3.2)
де
.
Позначимо
,
тоді у випадку статичної постановки
класичної задачі управління запасами
рівняння для визначення мінімізуючого
запасу
має вигляд
.
(3.3)
Розв’язок
(3.3) задачі (3.2) визначає стратегію
оптимального поповнення запасів.
Величина поповнення запасів
,
що мінімізує середні повні витрати,
задається таким чином
.
Конкретні числові характеристики системи керування запасами залежать від виду функції щільності розподілу випадкової величини попиту. У випадку симетричного «трикутного розподілу» попиту графік функції щільності розподілу має вигляд, представлений на рис.3.1.а, при цьому функція приймає наступний вид
(3.4)
а) б)
Рисунок 3.1 – Графік функція щільності розподілу
Графік
функції середніх повних витрат для
такої функції попиту у випадку
представлено на рис. 3.2, де оптимальний
рівень запасу можна виразити формулою
.
Рисунок 3.2 – Графік функції середніх повних витрат
У загальному виді для даної функції щільності розподілу попиту оптимальний рівень запасу задається умовами
(3.5)
Значення
мінімуму середніх повних витрат має
вигляд
(3.6)
З
формул (3.5) і (3.6) випливає, що оптимальний
рівень запасу при
і
мінімум середніх повних витрат при всіх
і
лінійно
залежать від величини
довжини інтервалу, на якому розкидані
значення величини попиту на товар.
Приклад 3.1. Торгівельна фірма відповідно до договору реалізує зі складу за заявками холодильники, причому щоденний попит є випадковою величиною, функція щільності розподілу якої представлена графічно на рис. 3.1.а, і коливається від 20 до 80 холодильників у день. Середні витрати зберігання одного холодильника в день становлять 8 грн., а штраф за дефіцит (недопоставку) одного холодильника в день дорівнює 17 грн. Потрібно визначити стратегію оптимального поповнення запасу холодильників і мінімальні середні повні витрати.
Розв’язок:
Запишемо математичні умови даного
прикладу:
(хол.),
(хол.),
(грн.),
(грн.).
Відповідно
до формули (3.5) оптимальний рівень запасу
складає
величину
(хол.).
Тоді величина поповнення запасу холодильників, при якій середні повні витрати будуть мінімальними, задається наступними умовами
де
–
запас холодильників на складі фірми на
кінець попереднього дня.
Так,
якщо на кінець попереднього дня на
складі фірми було 60 холодильників, то
поповнювати запас не треба, а якщо на
кінець попереднього дня на складі
залишалося 25 холодильників, то варто
реалізувати замовлення на поповнення
запасу холодильників таким чином:
.
Якщо
дотримуватися цієї стратегії поповнення
запасу, то мінімальний рівень середніх
повних витрат, розраховуючи на один
день, відповідно до формули (3.6) складе
(грн.).