Модульно-рейтингова система оцінки знань.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Оцінювання за формами контролю:

• поточне оцінювання (проводиться протягом кожного семінарського заняття);

• модульна контрольна робота (проводиться після кожного змістовного модуля).

Співвідношення складових у змістовному модулі:

• поточне оцінювання – до 3 залікових балів;

• модульна контрольна робота (на семестр 3 контрольні роботи) – до 5 залікових балів.

Підсумковий модуль – у формі іспиту: іспит – до 30 залікових балів.

Порядок розрахунку оцінок змістовних модулів та комплексної підсумкової роботи (за накопичувальною системою):

	Змістовний модуль 1	Змістовний модуль 2	Змістовний модуль 3	Комплексний підсумковий модуль	Підсумкова оцінка
Мах. кількість балів	25	20	25	30	100

Шкала оцінювання:

90-100 балів – відмінно (А);

75-89 балів – добре (ВС);

60-74 бали – задовільно (DE);

35-59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1-34 бали – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).

Критерії успішності навчання та засоби її діагностики

Критерії успішності навчання. Результати складання іспитів (написання підсумкової комплексної контрольної роботи) оцінюються за шкалою балів, еквівалентною чотирибальній шкалі («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

Оцінка еквівалентна «відмінно», виставляється, якщо студент глибоко, в повному обсязі засвоїв весь програмний матеріал, вичерпно та послідовно дав відповіді на всі питання екзаменаційного білета, тісно пов'язує теорію з практикою, показує знання літератури, вміння самостійно аналізувати та тлумачити філософські поняття і застосовувати їх при вирішенні завдань, правильно аргументує висновки, вміє самостійно узагальнювати матеріал і логічно його викладати, не допускаючи помилок.

Оцінка еквівалентна «добре», виставляється, якщо студент твердо знає програмний матеріал, має навики аналізу та тлумачення філософських понять, логічно відповідає на поставлені питання, не допускає суттєвих помилок.

Оцінка еквівалентна «задовільно», виставляється, якщо студент засвоїв основний матеріал, але не знає окремих деталей, допускає неточні відповіді та формулювання понять, порушує послідовність у викладені програмного матеріалу, має прогалини в знаннях.

Оцінка еквівалентна «незадовільно», виставляється, якщо студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, не володіє навичками застосування політологічних знань, які забезпечували б вирішення професійних завдань.

Діагностика успішності навчання з навчальної дисципліни здійснюється на основі таких засобів, як питання до іспиту, тести, тестові завдання, пакети контрольних завдань для комплексної перевірки знань з дисципліни тощо.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

	Модуль І.		«Історія філософії»
Тема 1.	Філософія як специфічний тип знання та світогляд
Тема 2.	Стародавня, середньовічна та епохи Відродження філософії
Тема 3.	Філософія Нового часу та доби		Просвітництва
Тема 4. Німецька класична філософія та марксизм
Тема 5.		Традиції та особливості розвитку філософської думки		в Україні
Тема 6.		Сучасна світова філософія та її основні напрями
		Модуль ІІ «Філософія буття та пізнання»
Тема 7.		Онтологія
Тема 8.		Гносеологія
Тема 9.		Проблема людини в філософії
Тема 10		Філософський аналіз науки
Тема 11		Зміст і форми філософського вчення про розвиток
Тема 12		Філософське вчення про свідомість
		Модуль ІІІ «Соціальна філософія»
Тема 13		Предмет соціальної філософії. Філософський аналіз суспільства
Тема 14		Матеріально-виробнича сфера суспільства
Тема 15		Природа як об’єкт філософського осмислення
Тема 16		Соціально-політична сфера суспільства
Тема 17		Соціально-економічна сфера суспільства
Тема 18		Духовно-культурна сфера суспільства