- •1. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
- •1.1. Опис навчальної дисципліни
- •1.2. Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності
- •1.3. Предмет навчальної дисципліни “Філософія”
- •1.4. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •1.5. Вимоги до знань і умінь студента
- •Модульно-рейтингова система оцінки знань.
- •Критерії успішності навчання та засоби її діагностики
- •2. Структура залікового кредиту курсу
- •Навчально-методичний план для бакалаврів усіх спеціальностей заочної форми навчання
- •3. Зміст навчальної дисципліни Модуль і „Історія філософії"
- •Тема 1. Філософія як специфічний тип знання та світогляд
- •Тема 2. Стародавня, середньовічна та епохи Відродження філософії
- •Тема 3. Філософія Нового часу та доби Просвітництва
- •Тема 4. Німецька класична філософія та марксизм
- •Тема 5. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- •Тема 6. Сучасна світова філософія та її основні напрями
- •Модуль іі „Філософія буття та пізнання”
- •Тема 7. Онтологія
- •Тема 8. Гносеологія
- •Тема 9. Проблема людини в філософії
- •Тема 10. Філософський аналіз науки
- •Тема 11. Зміст і форми філософського вчення про розвиток
- •Тема 12. Філософське вчення про свідомість
- •Модуль ііі „Соціальна філософія”
- •Тема 13. Предмет соціальної філософії. Філософський аналіз суспільства.
- •Тема 14. Матеріально-виробнича сфера суспільства
- •Тема 15. Природа як об’єкт філософського осмислення
- •Тема 16. Соціально-політична сфера суспільства
- •Тема 17. Соціально-економічна сфера суспільства.
- •Тема 18. Духовно-культурна сфера суспільства
- •Плани лекцій, семінарських занять, завдання для самостійної роботи Модуль і. Історія філософії
- •Тема 1. Філософія як специфічний тип знання та світогляд
- •Тема 2. Філософія стародавнього світу, Середньовіччя та доби Відродження
- •Тема 3. Філософія Нового часу та доби Просвітництва
- •Тема 4. Німецька класична філософія та марксизм
- •Тема 5. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- •Тема 6. Сучасна світова філософія та її основні напрями.
- •Модуль іі. «Філософія буття та пізнання»
- •Тема 7. Онтологія.
- •Тема 8. Гносеологія.
- •Тема 9. Проблема людини в філософії.
- •Тема 10. Філософський аналіз науки План лекції
- •Тема 11. Зміст і форми філософського вчення про розвиток План лекції
- •Тема 12. Філософське вчення про свідомість
- •Модуль ііі «Соціальна філософія»
- •Тема 13. Предмет соціальної філософії. Філософський аналіз суспільства.
- •Тема 14. Матеріально-виробнича сфера суспільства План лекції
- •Тема 15. Природа як об’єкт філософського осмислення
- •Тема 16. Соціально-політична сфера суспільства План лекції
- •Тема 17. Соціально-економічна сфера суспільства План лекції
- •Тема 18. Духовно-культурна сфера суспільства План лекції
- •Модуль і «Історія філософії»
- •Тема 1. Філософія як специфічний тип знання та світогляд.
- •Тема 2. Філософія стародавнього світу, Середньовіччя та епохи Відродження.
- •Тема 3. Філософія Нового часу та доби Просвітництва.
- •Тема 4. Німецька класична філософія.
- •Тема 5. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні.
- •Тема 6. Сучасна світова філософія та її основні напрями.
- •Модуль іі «Філософія буття та пізнання»
- •Тема 7. Онтологія.
- •Тема 8. Гносеологія.
- •Тема 9. Проблема людини в філософії.
- •Тема 10. Філософський аналіз науки
- •Тема 11. Зміст і форми філософського вчення про розвиток
- •Тема 12. Філософське вчення про свідомість.
- •Модуль ііі «Соціальна філософія»
- •Тема 13. Предмет соціальної філософії. Філософський аналіз суспільства.
- •Тема 14. Матеріально-виробнича сфера суспільства
- •Тема 15. Природа як об’єкт філософського осмислення
- •Тема 16. Соціально-політична сфера суспільства
- •Тема 17. Соціально-економічна сфера суспільства
- •Тема 18. Духовно-культурна сфера суспільства
- •Модуль і «Історія філософії»
- •Тема 1. Філософія як специфічний тип знання та світогляд.
- •Тема 2. Філософія стародавнього світу, Середньовіччя та доби Відродження.
- •Тема 3. Філософія Нового часу та доби Просвітництва.
- •Тема 4. Німецька класична філософія.
- •Тема 5. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні.
- •Тема 6. Сучасна світова філософія та її основні напрями.
- •Модуль іі «Філософія буття та пізнання»
- •Тема 7. Онтологія.
- •Тема 8. Гносеологія.
- •Тема 9. Проблема людини в філософії.
- •Тема 10. Філософський аналіз науки.
- •Тема 11. Зміст і форми філософського вчення про розвиток
- •Тема 12. Філософське вчення про свідомість.
- •Модуль ііі «Соціальна філософія»
- •Тема 13. Предмет соціальної філософії. Філософський аналіз суспільства.
- •Тема 14. Матеріально-виробнича сфера суспільства
- •Тема 15. Природа як предмет філософського осмислення.
- •Тема 16. Соціально-політична сфера суспільства
- •Тема 17. Соціально-економічна сфера суспільства
- •Тема 18. Духовно-культурна сфера суспільства
- •Тестові питання для закріплення вивченого матеріалу
- •Теми контрольних робіт для студентів заочної форми навчання
- •Методичні рекомендації та вимоги до написання контрольних робіт
- •Питання до іспиту
- •Рекомендована науково-методична література
- •Cписок літературних першоджерел
Методичні рекомендації та вимоги до написання контрольних робіт
В процесі вивчення курсу "Філософія" студенти індивідуальної форми навчання здають контрольні роботи у відповідності з графіком, визначеним індивідуальним навчальним планом.
Написання ґрунтовної контрольної роботи стає можливим при дотриманні студентом певного оптимального алгоритму побудови власної праці. Виконання контрольної роботи включає в себе наступні основні етапи:
І. Підбір літератури, що висвітлює вибрану тему контрольної роботи. Орієнтиром у цьому підборі можуть бути рекомендовані підручники, навчальна література, першоджерела, антології та хрестоматії, довідникові та енциклопедичні видання, статті в журналах і збірниках тощо. До першоджерел - творів філософів краще звертатися вже після ознайомлення з основними положеннями і особливостями їх вчень, оскільки студентам важко виділити в оригінальних текстах головне, відкинувши другорядне. Користування антологіями і хрестоматіями також має переваги з тієї ж причини.
ІІ. Ознайомлення з підібраною літературою та першоджерелами. На цьому етапі студенту необхідно зробити копії, виписки, вказуючи всі складові наукового апарату (автор і назва твору, місце і рік видання, сторінка. (Наприклад: Нестеренко В.Г. Вступ до філософії: онтологія людини. - К.: Абрис, 1995. - С. 30).
Рекомендуємо відсіювати другорядне, опускати біографічні данні про філософів, концентрувати увагу на головних ідеях філософських шкіл, напрямів, філософів.
Важливо усвідомлювати значення філософських понять, що зустрічаються в текстах, для чого корисно робити спеціальні виписки визначень із словників і підручників.
Корисними є найпростіші схеми для пам'яті та орієнтації в багатстві філософських ідей. Наприклад:
"Антична філософія. - Досократики.
Головна особливість - космоцентризм.
Фалес - першоджерелом (архе) є вода.
Анаксімандр - «апейрон», тобто безкінечне і невизначене.
Анаксімен - повітря.
Піфагор - числа.
Геракліт - вогонь і логос (розум-слово).
Парменід - існує лише єдине неподільне і незмінне буття.
Зенон - поняття руху, мінливості і множинності є суперечливими в
собі.
Емпедокл - чотири елементи і дві сили: любові і ворожнечі. Анаксагор - світ створено із «насіння» - якісно визначених частинок.
Левкіп і Демокріт - світ складається із матеріальних неподільних безякісних часток «атомів», що комбінуються у пустоті.
Софісти - «вчителі мудрості» за плату. Сповідували релятивізм -вчення про відносність пізнання, суспільних і моральних норм, неможливість об'єктивної істини".
Визначення структури та написання плану контрольної роботи.
План роботи повинен включати три-чотири проблемних питання, сформульованих на основі попереднього знайомства студента з підібраною літературою.
У структурі роботи слід передбачити короткий вступ, кілька пунктів основної частини і висновки. У короткому вступі варто дати загальну характеристику проблеми, показати її важливість і стан висвітлення, мету та завдання роботи.
В основній частині потрібно розкрити зміст кожного питання у логічній послідовності з елементами самостійного аналізу матеріалу. Писати слід сучасною українською мовою, чіткими фразами, правильно оформлювати науковий апарат. Цитати обов'язково брати в лапки і зазначати в посиланні, з якого джерела вони взяті, вказуючи сторінку. Кожний пункт плану має бути логічно завершеним.
Робота повинна бути творчою або хоча б мати елементи творчості. Студент повинен продемонструвати вміння самостійно аналізувати відібраний матеріал, робити узагальнення та висновки. Недопустимим є автоматичне переписування розділів одного підручника чи посібника. Творчий підхід до написання контрольної роботи передбачає самостійний аналіз філософських ідей на основі вивчення широкого кола навчальної та наукової літератури.
У кінці роботи слід передбачити підсумкову частину, в якій зробити узагальнення і висновки. Обов'язково слід подати список використаної літератури, вказуючи всі складові наукового апарату (автор і назва твору, місце і рік видання). Сторінки роботи слід пронумерувати.
Контрольна робота повинна мати обсяг 12-18 сторінок машинопису (комп'ютерного набору) через 1,5 інтервали з полем ліворуч не менше 2 см. На обкладинці контрольної роботи зазначаються: назва ВНЗ, прізвище, ім'я та по батькові виконавця, назва дисципліни, факультет, спеціальність, курс, група, форма навчання.
Контрольна робота має бути виконана також під час ліквідації академічної різниці в годинах курсу філософії при зарахуванні в ДАСОА студентів з інших вузів країни.