- •1. Інформаційний обсяг навчальної дисципліни
- •1.1. Опис навчальної дисципліни
- •1.2. Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності
- •1.3. Предмет навчальної дисципліни “Філософія”
- •1.4. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •1.5. Вимоги до знань і умінь студента
- •Модульно-рейтингова система оцінки знань.
- •Критерії успішності навчання та засоби її діагностики
- •2. Структура залікового кредиту курсу
- •Навчально-методичний план для бакалаврів усіх спеціальностей заочної форми навчання
- •3. Зміст навчальної дисципліни Модуль і „Історія філософії"
- •Тема 1. Філософія як специфічний тип знання та світогляд
- •Тема 2. Стародавня, середньовічна та епохи Відродження філософії
- •Тема 3. Філософія Нового часу та доби Просвітництва
- •Тема 4. Німецька класична філософія та марксизм
- •Тема 5. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- •Тема 6. Сучасна світова філософія та її основні напрями
- •Модуль іі „Філософія буття та пізнання”
- •Тема 7. Онтологія
- •Тема 8. Гносеологія
- •Тема 9. Проблема людини в філософії
- •Тема 10. Філософський аналіз науки
- •Тема 11. Зміст і форми філософського вчення про розвиток
- •Тема 12. Філософське вчення про свідомість
- •Модуль ііі „Соціальна філософія”
- •Тема 13. Предмет соціальної філософії. Філософський аналіз суспільства.
- •Тема 14. Матеріально-виробнича сфера суспільства
- •Тема 15. Природа як об’єкт філософського осмислення
- •Тема 16. Соціально-політична сфера суспільства
- •Тема 17. Соціально-економічна сфера суспільства.
- •Тема 18. Духовно-культурна сфера суспільства
- •Плани лекцій, семінарських занять, завдання для самостійної роботи Модуль і. Історія філософії
- •Тема 1. Філософія як специфічний тип знання та світогляд
- •Тема 2. Філософія стародавнього світу, Середньовіччя та доби Відродження
- •Тема 3. Філософія Нового часу та доби Просвітництва
- •Тема 4. Німецька класична філософія та марксизм
- •Тема 5. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
- •Тема 6. Сучасна світова філософія та її основні напрями.
- •Модуль іі. «Філософія буття та пізнання»
- •Тема 7. Онтологія.
- •Тема 8. Гносеологія.
- •Тема 9. Проблема людини в філософії.
- •Тема 10. Філософський аналіз науки План лекції
- •Тема 11. Зміст і форми філософського вчення про розвиток План лекції
- •Тема 12. Філософське вчення про свідомість
- •Модуль ііі «Соціальна філософія»
- •Тема 13. Предмет соціальної філософії. Філософський аналіз суспільства.
- •Тема 14. Матеріально-виробнича сфера суспільства План лекції
- •Тема 15. Природа як об’єкт філософського осмислення
- •Тема 16. Соціально-політична сфера суспільства План лекції
- •Тема 17. Соціально-економічна сфера суспільства План лекції
- •Тема 18. Духовно-культурна сфера суспільства План лекції
- •Модуль і «Історія філософії»
- •Тема 1. Філософія як специфічний тип знання та світогляд.
- •Тема 2. Філософія стародавнього світу, Середньовіччя та епохи Відродження.
- •Тема 3. Філософія Нового часу та доби Просвітництва.
- •Тема 4. Німецька класична філософія.
- •Тема 5. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні.
- •Тема 6. Сучасна світова філософія та її основні напрями.
- •Модуль іі «Філософія буття та пізнання»
- •Тема 7. Онтологія.
- •Тема 8. Гносеологія.
- •Тема 9. Проблема людини в філософії.
- •Тема 10. Філософський аналіз науки
- •Тема 11. Зміст і форми філософського вчення про розвиток
- •Тема 12. Філософське вчення про свідомість.
- •Модуль ііі «Соціальна філософія»
- •Тема 13. Предмет соціальної філософії. Філософський аналіз суспільства.
- •Тема 14. Матеріально-виробнича сфера суспільства
- •Тема 15. Природа як об’єкт філософського осмислення
- •Тема 16. Соціально-політична сфера суспільства
- •Тема 17. Соціально-економічна сфера суспільства
- •Тема 18. Духовно-культурна сфера суспільства
- •Модуль і «Історія філософії»
- •Тема 1. Філософія як специфічний тип знання та світогляд.
- •Тема 2. Філософія стародавнього світу, Середньовіччя та доби Відродження.
- •Тема 3. Філософія Нового часу та доби Просвітництва.
- •Тема 4. Німецька класична філософія.
- •Тема 5. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні.
- •Тема 6. Сучасна світова філософія та її основні напрями.
- •Модуль іі «Філософія буття та пізнання»
- •Тема 7. Онтологія.
- •Тема 8. Гносеологія.
- •Тема 9. Проблема людини в філософії.
- •Тема 10. Філософський аналіз науки.
- •Тема 11. Зміст і форми філософського вчення про розвиток
- •Тема 12. Філософське вчення про свідомість.
- •Модуль ііі «Соціальна філософія»
- •Тема 13. Предмет соціальної філософії. Філософський аналіз суспільства.
- •Тема 14. Матеріально-виробнича сфера суспільства
- •Тема 15. Природа як предмет філософського осмислення.
- •Тема 16. Соціально-політична сфера суспільства
- •Тема 17. Соціально-економічна сфера суспільства
- •Тема 18. Духовно-культурна сфера суспільства
- •Тестові питання для закріплення вивченого матеріалу
- •Теми контрольних робіт для студентів заочної форми навчання
- •Методичні рекомендації та вимоги до написання контрольних робіт
- •Питання до іспиту
- •Рекомендована науково-методична література
- •Cписок літературних першоджерел
1.3. Предмет навчальної дисципліни “Філософія”
Предмет дисципліни - розкриття фундаментальних, теоретичних, методологічних і логічних характеристик, гіпотез відношення "Людина - Світ". Аналізуючи складний спектр цих відношень (пізнання, оцінювання, практика тощо), філософія осмислює водночас зі своїх позицій специфіку людського буття та поліфонію буття довкілля. Філософське знання - знання не чуттєво конкретного, а загального, того, що є спільним, повторюваним для основних сфер дійсності - природи, суспільства, свідомості, а також для різноманітних проявів кожної з названих сфер.
1.4. Мета та завдання навчальної дисципліни
Метою курсу "Філософія" є формування наукового розуміння філософії як квінтесенції духовної культури людства, через залучення студентів до аналізу історичного досвіду світової та української філософської і релігійної думки. Вивчення курсу філософії передбачає опанування знаннями та вміннями, достатніми для забезпечення світоглядної культури майбутніх економістів, юристів здобуття навичок самостійного аналітичного мислення, раціонального філософського підходу до процесів та тенденцій сучасного інформаційного суспільства, що допоможе студенту стати всебічно підготовленим фахівцем, який уміє широко і глибоко мислити, діяти самостійно, відповідати за свої справи і вчинки.
В умовах розбудови в Україні демократії та ринкових відносин, філософія є надзвичайно актуальною, оскільки думка завжди передує діяльності і проектує її.
Основними завданнями курсу є :
осмислення предмету філософії, її місця в системі вищої освіти та статусу в системі сучасної науки;
розкриття ролі і значення філософії в загальному розвитку людства;
набуття навичок аналізу основних концептуальних ідей філософської науки і "вічних проблем" філософії;
засвоєння основних понять, принципів, законів, категорій і функцій філософії;
набуття теоретичних уявлень про різноманіття форм людського досвіду та знання, природу мислення, співвідношення істини та заблудження, знання та віри;
розуміння співвідношення біологічного та соціального в людині, відношення людини до природи, діалектики формування особистості, її свободи та відповідальності;
вміння творчо інтерпретувати явища сучасного світу, який постійно змінюється, застосовувати набуті філософські знання та принципи правильного мислення в реалізації особистісних позицій;
розкриття гуманістичної функції філософії у процесі розвитку демократичних засад життя суспільства.
1.5. Вимоги до знань і умінь студента
По закінченні вивчення курсу „Філософія" студенти повинні:
а) знати:
сутність філософії, її структуру та функції;
історичні типи світогляду;
історію розвитку філософської думки, у тому числі і в Україні;
особливості сучасної світової філософії;
рівні та форми виявлення буття, зокрема, людські виміри проблеми буття;
походження та сутність, структуру і функції свідомості;
види, рівні та форми пізнання, їх особливості;
діалектику пізнання та проблеми істини;
- проблеми філософської антропології;
- проблеми соціальної філософії.
б) вміти:
орієнтуватись в загальних філософських концепціях і напрямах;
- самостійно аналізувати світоглядні проблеми сучасності;
застосовувати діалектичні принципи взаємозв'язку явищ і процесів природного і соціального світу;
практично застосовувати методи і форми наукового пізнання;
розуміти сутність внутрішнього світу людини та розглядати її в окресленнях свободи, пошуку та утвердження життєвих сенсів.
МЕТОДИ НАВЧАННЯ:
Лекції із застосуванням ТЗН, семінарські заняття, виконання індивідуальних завдань, робота в бібліотеці та Інтернеті.