4. Міжнародні стандарти аудиту

Стандартизація в аудиторській діяльності визначається необхідністю забезпечення її якості. Окрім цього, вона допомагає аудиторам у вирішенні конкретних ситуацій.

Поняття «стандартизація» можна потрактувати двояко. З одного боку, стандартизація є процесом формування єдиних принципів (правил), які регулюють ті або інші сторони людської діяльності. З іншого боку, під стандартизацією можна розуміти розробку нормативних документів, що закріплюють ці єдині принципи регулювання діяльності.

Близький до поняття «стандартизація» (і за звучанням, і за значенням) термін «стандарт» теж можна розглядати двояко. З одного боку, стандарти – це і є сформульовані принципи і правила, що регулюють діяльність. З іншого боку, стандартами можна називати нормативні документи, які закріплюють ці принципи й правила.

Таким чином, між поняттями стандарт і стандартизація можна встановити смислову відповідність: стандартизація – це процес формування стандартів.

Стандарти аудиту – це нормативні документи, що регулюють єдині базові вимоги, які ставляться до здійснення й оформлення аудиту та супутніх послуг, а також до оцінки якості аудиту, яких повинні дотримуватися всі аудитори у своїй професійній діяльності. Аудитор, що допускає в своїй практиці відступи від стандартів, повинен бути готовий пояснити причину цього.

Основна мета упровадження стандартів полягає в поширенні прогресивних технологій, прийомів і методів роботи, вироблених кращими представниками даної професії на всю професію в цілому. Стандарти служать не тільки інструментом регулювання аудиту, але також і інструментом підвищення якості роботи, і саму стандартизацію можна розглядати як вельми ефективну форму впровадження прогресивних технологій.

Стандарти відіграють дуже важливу роль в аудиті й аудиторській діяльності (рис. 2.3)

На замітку

Дотримування вимог стандартів дозволяє знизити вірогідність судових позовів до аудиторських фірм з приводу якості аудиту. Позиції аудиторських фірм у разі таких позовів посилюються, оскільки західний досвід показує, що основна лінія захисту аудиторських фірм у суді – у разі позовів як з боку клієнта, так і з боку інших користувачів аудиту – полягає в доказі того, що вони працювали за міжнародними (або національним) стандартами аудиторської діяльності. Дієвість цієї лінії захисту вперше підтвердили англійські й американські суди, які, як правило, відхиляли позови клієнтів до аудиторів, якщо тим вдавалося довести, що вони в своїй роботі чітко дотримувалися загальноприйнятих стандартів. А довести або спростувати останнє твердження навіть у наших умовах досить-таки неважко, враховуючи можливість залучення авторитетних аудиторів, вітчизняних об'єднань аудиторів, кваліфікованих судових експертів.

Рис. 2.3 Значення стандартів в аудиторській діяльності

Стандарти встановлюють загальний підхід до проведення аудиту, масштаб аудиторської перевірки, види звітів аудиторів, методологію аудиту, а також базові принципи, яких повинні дотримуватися всі представники цієї професії незалежно від умов, в яких проводиться аудит.

Підходи до реалізації вимог міжнародних стандартів аудиту

На міжнародному рівні розробкою професійних вимог аудиторської діяльності займаються декілька організацій, зокрема Міжнародна федерація бухгалтерів (International Federation Accountants - IFAC), створена в 1977 р. У сучасних умовах в IFAC входять 129 національних бухгалтерських організацій, які представляють 92 країни. Згідно з політикою IFAC, кожна країна повинна бути представлена тільки однією організацією, загальноприйнятою в цій країні, як найавторитетнішою і визнаною в законодавчому порядку. Деякі країни, наприклад Великобританія, представлені в IFAC декількома професійними організаціями бухгалтерів. У межах цієї організації розробкою міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг займається Рада з міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості (РМСАНВ) Міжнародної федерації бухгалтерів.

РМСАНВ розробляє:

1. Положення з міжнародної практики аудиту (ПМПА).

2. Положення з міжнародної практики завдань з огляду (ПМЗО).

3. Положення з міжнародної практики супутніх послуг (ПМПСП).

4. Міжнародні стандарти контролю якості (МСКЯ).

Міжнародні стандарти аудиту на сьогоднішній день – це певний уніфікований орієнтир, який країни з розвинутою ринковою економікою застосовували і застосовують під час розробки своїх національних аудиторських стандартів.

На замітку

Зазначимо, що деякі країни приймають міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг як національні стандарти, не вносячи в них змін, оскільки вважають, що вони цілком відповідають специфіці й менталітету їх країни. Так, наприклад, в Канаді, Великобританії і США, що мають свої національні стандарти, міжнародні стандарти аудиторськими фірмами беруться тільки до відома. Водночас в інших країнах, наприклад, в Австралії, Бразилії, Голландії, Росії, Індії та ін., міжнародні стандарти використовують як база для розробки власних подібних стандартів. У країнах, де вирішено не розробляти власні стандарти (Малайзія, Нігерія, Кіпр, Фіджі та ін.), міжнародні стандарти сприймаються як національні. Саме цим шляхом розвитку йде стандартизація аудиторської діяльності в Україні.

В практиці аудиторської діяльності є видимими два підходи до реалізації вимог Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг в трансформаційної економіки:

1. Перший підхід полягає у визнанні міжнародних стандартів як національних.

2. Другий припускає розробку оригінальних документів, у яких вимоги міжнародних стандартів враховуються по суті, а формою ці документи можуть істотно відрізнятися від міжнародних стандартів.

В 2003 році Аудиторська палата України ухвалила рішення про прийняття Міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг в якості Національних стандартів аудиту з 1 січня 2004 року. Прийняті Міжнародні стандарти Міжнародної федерації бухгалтерів в якості Національних стандартів аудиту підлягають обов’язковому застосуванню суб’єктами аудиторської діяльності (Додаток Е).

Принципова структура міжнародних стандартів аудиту та їх класифікація

Всім стандартам аудиторської діяльності властива однакова структура. Спочатку йдуть досить уніфіковані «Загальні положення», потім – розділи змістовного характеру (число їх не лімітоване) і, за необхідності або доцільності, практичні додатки. Прийнята принципова структура стандарту наведена в таблиці 2.1.

У розділі «Загальні положення» або, як його прийнято називати відповідно до Міжнародних стандартів аудиту, «Вступ» формулюється мета і завдання стандарту, об'єкт стандартизації і сфера застосування стандарту. Пункти 1 і 2 цього розділу викладають відповідно мету і завдання даного стандарту. Крім того, у цьому розділі містяться визначення аудиторських термінів і їх коротка характеристика. У разі необхідності перший розділ розкриває питання кваліфікації й опису різних об'єктів, що використовуються в подальшому викладі.

Таблиця 2.1

Принципова структура стандарту

№ з/п	Найменування розділу	Зміст розділу
1	Загальні положення	Мета і основи розробки стандарту; Необхідність використання даного стандарту; Об'єкт стандартизації; Сфера застосування стандарту; Основні терміни, що використовуються в стандарті; їхня коротка характеристика
2	Стандарт (виклад сутності)	Формулювання проблеми, що вимагає опис, аналіз і рішення в даному стандарті, методологія рішення зазначеної проблеми
3	Додаток	Практичні додатки (при необхідності)

У змістовних розділах розкривається сутність стандарту, обґрунтовується проблема, що потребує вирішення, проводиться її аналіз і наводяться методи вирішення. Зміст цих розділів досить специфічний і визначається тематикою самих стандартів.

Багато стандартів включають додатки, що мають звичайно рекомендаційний характер. Як правило, це форми різних документів, різноманітні переліки (основних чинників, що впливають на фінансово-господарську діяльність економічного суб'єкта в МСА 300 «Планування аудиту фінансової звітності»).

У Міжнародних стандартах контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг визначено об’єкти стандартизації, кожному з яких виділено від 100 номерів для можливих стандартів. (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Кодифікація міжнародних стандартів контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг

Код стандарту	Об’єкт стандартизації
	Міжнародні стандарти контролю якості
	Аудити історічної фінансової інформації
200-299	Загальні принципи та відповідальність
300-499	Оцінка ризиків та дії у відповідь на оцінені ризики
500-599	Аудиторські докази
600-699	Використання роботи інших фахівців
700-799	Аудиторські висновки та звітність
800-899	Спеціалізовані сфери
1000-1100	Положення з міжнародної практики аудиту
2000-2699	Міжнародні стандарти завдань з огляду
3000-3399	Міжнародні стандарти завдань із надання впевненості
3000-3399	Застосовані до всіх завдань із надання впевненості
3400-3999	Стандарти для спеціалізованих сфер
4000-4699	Міжнародні стандарти супутніх послуг