- •1.1 Сутність аудиту, історичні аспекти його становлення і розвитку
- •1.2 Концепції та підходи до проведення аудиту
- •1.3 Ціль та завдання аудиту. Характеристика завдань з надання впевненості
- •Порівняльна характеристика завдань з надання впевненості та супутніх послуг
- •1.4 Об'єкт і предмет аудиту
- •1.5. Класифікація і характеристика основних класифікаційних груп аудиту
- •1.6. Професійна етика аудитора та етичні принципи
- •1.7. Пробеми і перспективи розвитку аудиту в Україні
- •2.1 Система регулювання аудиторської діяльності в Україні
- •2.2 Правове забезпечення аудиторської діяльності
- •1. Статут Аудиторської палати України від 21 червня 2007 року n 180
- •2.3 Суб’єкти аудиторської діяльності, порядок сертифікації та внесення до реєстру апу
- •Міжнародні стандарти аудиту
- •2.5 Внутрішньофірмові стандарти аудиту
- •3.1 Поняття аудиторського ризику
- •3.2 Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень
- •3.3 Оцінка ефективності функціонування системи внутрішнього контролю
- •3.1 Поняття аудиторського ризику
- •3.2 Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень
- •Залежність рівня ризику не виявлення від оцінок властивого ризику і ризику контролю при прийнятному рівні аудиторського ризику
- •3.3 Оцінка ефективності функціонування системи внутрішнього контролю
- •1 Етап – кількісний вимір «еталоного» стану об’єкта як максимально можливої довіри до свк (коефіцієнт,який дорівнює 1 чи 100 %)
- •2 Етап – тестування свк і ідентифікація його стану певною сумою балів
- •3 Етап – визначення фактичного рівня довіри до системи внутрішнього контролю підприємства-клієнт та відповідного йому ризик
- •Механізм трансформації параметрів у ході оцінки системи внутрішнього контролю
2.1 Система регулювання аудиторської діяльності в Україні
Аудитор повинен бути незалежним у своїй професійній діяльності. Саме для забезпечення незалежності аудиту, а також для забезпечення інших його принципів (компетентності, конфіденційності та ін.) необхідно регулювання аудиторської діяльності як з боку державних органів (державне регулювання), так і з боку громадських аудиторських організацій (саморегулювання).
У світовій практиці виділяють дві концепції регулювання аудиторської діяльності.
У більшості країн Єврозони (Франція, Німеччина, Італія, Іспанія Австрія), де основними користувачами звітності вважаються державні організації, банки, більш поширене державне регулювання аудиторської діяльності.
На замітку
У Франції питання, пов’язані з аудитом, регулює Міністерство Юстиції. Основним законодавчим актом, який вимагає проведення аудиту звітності всіх компаній із обмеженою відповідальністю і повних товариств, є Закон про промислово-торговельні компанії 1966 р.
Державне регулювання аудиторської діяльності в Російській Федерації покладене на Комісію з аудиторської діяльності при Президентові РФ. Комісія з аудиторської діяльності є колегіальним органом при Президентові РФ. У своїй діяльності вона підпорядкована Президенту РФ. Правове забезпечення діяльності Комісії здійснюється Державно-правовим управлінням Президента РФ.
У Великобританії і США, де основними користувачами звітності вважаються акціонери, кредитори, інвестори, більш поширене саморегулювання.
Аудиторська діяльність регулюється переважно громадськими аудиторськими об’єднаннями. Отже, держава встановлює тільки вимогу здійснення аудиту, а методику і техніку його проведення визначають професійні організації у стандартах, нормах, положеннях, інструкціях.
На замітку
Особливістю організації аудиторської діяльності у Сполучених Штатах Америки є відсутність єдиного для всієї країни законодавства, що регулює діяльність дипломованих громадських бухгалтерів (аудиторів) – у різних штатах вимоги до них неоднакові. В основному ці відмінності стосуються вимог до освіти і стажу роботи з спеціальністю для допуску до екзамену на звання присяжного бухгалтера.
У Великобританії вищим керівним органом з аудиторської діяльності був Комітет з аудиторської практики (1976-1991 рр.), який складався з представників усіх основних професійних організацій. З 1991 року його замінила Рада з аудиторської практики.
Аудиторська діяльність в Україні є саморегулюючою, держава лише встановлює перелік вимог до проведення аудиту, а методику його проведення визначають Аудиторська палата України, Спілка аудиторів України та їх територіальні відділення шляхом затвердження стандартів, норм, положень, інструкцій, роз 'яснень.
Серед існуючих систем нормативного регулювання аудиторської діяльності найдоцільнішою, на наш погляд, видається багаторівнева система, що включає чотири основні рівні. Схематично система регулювання аудиторської діяльності в Україні представлена на рисунку 2.1.
Документами першого рівня визначається місце, роль і завдання аудиторської діяльності у фінансово-економічній системі. На сьогодні перший рівень представлений Законом України «Про аудиторську діяльність».
Другий рівень системи нормативного регулювання аудиторської діяльності представлений різними законодавчими й підзаконними актами, в яких визначаються загальні питання регулювання аудиторської діяльності, обов'язкові для виконання всіма суб'єктами аудиту.
До третього рівня системи нормативного регулювання аудиторської діяльності належать зовнішні стандарти аудиту, що встановлюють норми, обов'язкові також для всіх суб'єктів ринку аудиторських послуг.
Четвертий рівень включає внутрішньофірмові стандарти аудиторських фірм, що розуміються як документи, що деталізують і визначають єдині вимоги до проведення і оформлення аудиту. Вони є в аудиторських фірмах і затверджуються ними з метою забезпечення ефективності роботи аудиторів та її адекватності вимогам міжнародних стандартів аудиту.