3.Форми бухгалтерського обліку, їх характеристика.

Під формою обліку розуміють систему взаємозв’язку встановлених облікових регістрів певної форми і змісту, призначених для відображення наявності й рух засобів підприємства, джерел їх утворення та процесів господарської діяльності, а також способи запису операцій в облікових регістрах.

Кожному етапу розвитку господарської діяльності, відповідному рівню стану обліку, його досконалості відповідає (водночас і характеризує його) певна форма ведення обліку.

Бухгалтерський облік пройшов довгий шлях розвитку. Початково форми обліку базувались на книгах-журналах – головних облікових регістрах, призначених для ведення як синтетичного, так і аналітичного обліку. Згодом для ведення аналітичного обліку почали застосовувати картки. Подальший розвиток обліку, необхідність розподілу робіт між окремими працівниками зумовили широке використання в обліку окремих аркушів. Поява сучасних ЕОМ зумовила не лише розробку нових облікових регістрів, а й докорінну перебудову всієї технології облікового процесу.

Існують слідуючі форми бухгалтерського обліку:

1. Журнал – Головна;

2. Меморіально – ордерна;

3. Журнально - ордерна;

4. Автоматизована.

Одною з найпростіших форм бухгалтерського обліку є Журнал-Головна (від назви головного регістра, в якому поєднується хронологічний запис – перші чотири колонки – з систематичним). Отже, в цьому регістрі поєднується журнал реєстрації операцій і Головна книга. Кожна господарська операція одночасно реєструється і відображається на відповідних синтетичних рахунках, для кожного з яких відводять два стовпчики – для запису дебетових і кредитових оборотів. Головною перевагою цієї форми обліку є її простота та наочність. Досить легко можна щодо кожної операції контролювати дотримання подвійного запису.

Першим рядком у Журналі-Головній записують сальдо на початок місяця в розрізі синтетичних рахунків. Після відображення усіх господарських операцій підраховують обороти за рахунками та виводять сальдо.

Журнал-Головна

Аналітичний облік за цієї форми ведеться в книгах чи на картках. За допомогою оборотних відомостей встановлюється взаємозв’язок між синтетичними та аналітичними рахунками. Підсумки оборотних відомостей звіряють з оборотами та сальдо за відповідним синтетичним рахунком. Журнал – Головна є джерелом даних для складання балансу.

Меморіально-ордерна форма обліку передбачає обов’язкове складання, оформлення меморіальних ордерів на кожний документ чи групу однорідних документів. В ордері вказують зміст запису, посилання на відповідні документи, кореспондуючі рахунки та відповідні суми.

Меморіальний ордер №4 за січень ____р.

Зміст (підстава для запису)	Дебет	Кредит	Сума
Відомість розподілу оплати праці за напрямами витрат	20 23 24 91 92 93		14 500 5 200 2 800 3 700 4 900 1 800
Усього		66	32 900

5 лютого ____р.

Головний бухгалтер (підпис)

Додаток на двох аркушах

Ця форма обліку передбачає наявність цілої системи регістрів: реєстраційного журналу, Головної книги,карток чи допоміжних книг аналітичного обліку. Взаємозв’язок цих регістрів та послідовність запису в них і становить суть вказаної форми обліку. Вона дає можливість розподілити облікову роботу між окремими виконавцями з урахуванням рівня їхньої кваліфікації.

Найбільш поширеною нині ( і залишатиметься такою в найближчій перспективі) є журнально-ордерна форма обліку. Вона успішно застосовується в різних галузях і на підприємствах усіх форм власності незалежно від обсягів їхньої діяльності, і в тому числі і в лісовому господарстві.

За журнально-ордерної форми кількість записів скорочується більше ніж у два рази. Це досягається завдяки принципово новій побудові регістрів і їхнього взаємозв’язку.

Основним принципом, на якому базується журнально-ордерна форма обліку, є нагромадження й систематизація даних безпосередньо в облікових регістрах з первинних і зведених документів.

Для здійснення цих процесів застосовують три спеціальні облікові регістри: журнали-ордери, допоміжні відомості, розроблювальні таблиці.

Основними обліковими регістрами журнально-ордерної форми обліку є журнали-ордери. Це комбіновані регістри синтетичного, а в багатьох випадках і аналітичного обліку.

Поєднання в одному регістрі накопичувального журналу операцій і меморіального ордера визначило й саму назву форми – журнально-ордерна.

Раціональна побудова журналів-ордерів передбачає об’єднання обліку в одному регістрі за рахунками, що відображають однорідні господарські операції, які зв’язані між собою. Це дає можливість зосередити облік за всіма синтетичними рахунками лише в незначній кількості журналів-ордерів.

Схема журналу-ордера №1 за кредитом рахунка 30 «Каса» за січень місяць

Дата/ чи Інші рекві зити	З кредита рахунка № 30 на дебет рахунків									Разом
	№66	№68	№31	№37	№		№	№	І т.д
2 -6	30000	500								30 500
6 - 10			2 000	300						2 300
Усього	40 000	3 000	17 000	3 000						63 000

Записи в журналі-ордері №1 проводять на підставі щоденних звітів касира. Усі операції, пов’язані з відображенням їх на кредиті рахунка 30 «Каса», обов’язково будуть записані в журналі-ордері №1 в кореспонденції з відповідними дебетуючими рахунками. Загальний підсумок за журналом-ордером №1 показує кредитовий оборот за рахунком 30 «Каса».

Отже, кредитовий оборот за певним рахунком завжди знаходить відображення у відповідному журналі-ордері.

Як новий етап розвитку обліку слід розглядати широке запровадження ЕОМ. Це зумовило якісно інший характер роботи облікових працівників, дало змогу підвищити оперативність і точність облікової інформації, одержувати її у вигляді, необхідному для вдосконалення управління, контролю та звітності.

Використання комп’ютерів для ведення обліку принципово змінило технологію обробки облікової інформації, побудову облікових регістрів та їх взаємозв’язок і в кінцевому підсумку привело до появи нової, автоматизованої форми обліку. Її характерною рисою є забезпечення в автоматичному режимі складання облікових регістрів у розрізах, необхідних для практичного використання облікової інформації. Проте така форма обліку ставить нові вимоги і до оформлення первинних документів, системи контролю відображених в них даних. Відтак бухгалтер повинен мати відповідну комп’ютерну грамотність, щоб успішно ставити й розв’язувати облікові задачі на ЕОМ.