Церебральний атеросклероз

Психічні порушення, зумовлені атеросклерозом судин головного мозку, найчастіше зустрічаються у людей похилого віку, але слід враховувати, що вони можуть виникнути і в порівняно молодому віці (40—45 років). У динаміці розвитку нервово-психічних порушень при церебральному атеросклерозі виділяють початкову стадію атеросклеротичної неврастенії, стадію атеросклеротичної енцефалопатії і кінцеву стадію (атеросклеротичної деменції).

Характерними можуть бути слабкість, виснаженість психічних процесів, емоційна лабільність, подразливість, мне стичні та індивідуальні розлади, депресивні стани, розлади свідомості, судомні припадки, дисфорії.

Психічні розлади при черепно-мозкових травмах

Черепно-мозкові травми, що складають близько 20 % усіх механічних травм, часто є причиною різноманітних психічних розладів. Нейрохірурги ділять їх на відкриті і закриті, а закриті — на струс, здавлення, удар. Патогістологічні зміни, патогенетичні механізми, а також психопатологічні симптоми при всіх механічних ушкодженнях головного мозку мають багато спільного. Особливо це помітно при закритих травмах мозку, де при будь-яких ушкодженнях часто спостерігається поєднання удару і струсу, локальних і дифузних, структурних і функціональних порушень.

Дослідженнями встановлено, що ушкодження мозку при нанесенні удару на обмежену ділянку голови буває не тільки в цій ділянці, але й на протилежному боці (механізм контрудару). При цьому вогнища деструкції можуть бути масивними і глибокими, вони просочуються кров'ю, численні дрібні геморагії виявляють в корі, підкіркових структурах, стволі мозку. Поєднання локальних змін з дифузними зумовлює виникнення цілого ряду складних невропатологічних і психопатологічних синдромів.

Клінічні спостереження дозволили встановити залежність характеру психічних порушень від важкості травми. При важких ударах і струсах значно частіше спостерігаються глибокі і тривалі розлади свідомості (сопор, кома), гострі травматичні психози, менш сприятливий прогноз.

При ударах і струсах середнього ступеня важкості і особливо при легких спостерігаються, як правило, нетривалі і неглибокі розлади свідомості; гострі травматичні психози зустрічаються рідко, прогноз більш сприятливий. Глибина і тривалість втрати свідомості є одним із важливих критеріїв визначення важкості травми. Необхідно, однак, підкреслити, що не в усіх випадках спостерігається строгий паралелізм між видом і важкістю травми, з одного боку, і формою та ступенем психічних порушень— з іншого.

Клінічна картина черепно-мозкових ушкоджень ха­рактеризується різноманітністю і мінливістю. В перебігу травматичної хвороби виділяють три періоди (стадії):

початковий, гострий і період віддалених наслідків. Зрозуміло, що це стосується не усіх травм. Психопатологічні симптоми можуть повністю зникати вже на першій чи другій стадії. вороби.

Віддалені наслідки черепно-мозкових травм можуть проявлятися у вигляді астенії, виснаженості, інтелектуально-мнестичних розладів, великих та малих судомних припадків, абсансів, можливі афективні психози у формі депресій, маній; афективно-маячні розлади.