Порушення особистості

Чіткої класифікації особистісних порушень на даний момент немає. Виділяють порушення ієрархії мотивів, тобто характерними є закономірності зміни мотиваційної сфери людини, що призводять до зміни позицій, інтересів, цінностей, потреб.

Можуть формуватися патологічні потреби і мотиви. Наприклад, патологічний мотив до похудання.

Характерним є порушення смислоутворення. Послаблення та спотворення смислоутворюючої та спонукаючої функцій призводять до порушень діяльності.

Порушується саморегуляція та опосередкування, критичність та спонтанність поведінки.

Порушується формування характерологічних особливостей особистості.

Література:

1. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологическая диагностика. К: Здоровье, 1986.-- 260 с.

2. Диагностика и експертиза при психических расстройствах у лиц допризывных и призывных возрастов. Методическое пособие.( Ред. Корсаков Л.И. -М.: Министерство обороны СССР, 1986. - 194 с.

3. Завілянський І.Я. Методика психіатричного дослідження (ко­роткий посібник для курсантів та лікарів).К. держ. мед. вид-во УРСР\ 1988.

-128 с.

4. Зейгарник Б.В. Патопсихология. -Изд-во 2-е, перер. и доп.-М.: Изд-во МГУ, 1986.- 288 с.

5. Зейгарник Б.В. Очерки по психологии аномального развития личности . Изд-во МГУ, І980. - 57с.

6. Корольчук М. С.,Крайнюк В.М., Косенко А.Ф., Кочергіна Т.І. Психологічне забезпечення психічного та фізичного здоровя особистості. - К: Інкос, 2002.- 272 с.

7. Кузнєцов В.М., Чернявський В.М. Психіатрія. К.: Здоровя, 1993.- 344 с.

8. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства.- /Руководство для врачей/.- М.:”Медицина” 1993. - 400 с.

9. Братусь B.C. Аномалия личности. - М.: Мысль, I989. - 303с.

10. Диагностика и експертиза при психических расстройствах у лиц допризывных и призывных возрастов. Методическое посо­бие / ред. Корсаков Л.И. - М.: Министерство обороны СССР, 1936. - 194 с.

11. Завілянський І.Я. Методика психіатричного дослідження / корот­кий посібник для курсантів та лікарів/.- К. : Медичне видавництво УРСР, 1958.-128 с.

12. Клиническая психиатрия /под ред. Н.Е. Бачерикова, - К. Здоровье, 1989.- 512 с.

13. Корольчук М. С.,Крайнюк В.М., Косенко А.Ф., Кочергіна Т.І. Психологічне забезпечення психічного та фізичного здоровя особистості.- К: Інкос, 2002.- 272 с.

14. Кузнєцов В.М., Чернявський В.М. Психіатрія.- К., Здоровя,1993.-344 с.

15. Личко А. И. Психопатии и акцентуации характера у подростков.-Изд-во 2-е, доп. и перер. -Л., Медицина, 1983.- 255 с.

16. Случевский И. Психиатрия. -Л.,Медгиз,1957.- 442 с.

17. Справочник по психиатрии / под ред. А.В.Снежневского.-2-е изд., перераб. и доп./ -Л.:Медицина,1985. - 416 с.

Лекція 5. Психолого-педагогічне забезпечення учнів (студентів) з ендогенними та екзогенними психічними розладами ендогенні захворювання

Етіологічними чинниками психічних захворювань можуть бути гострі і хронічні інфекції (вірусні захворювання, гнійна інфекція, сифіліс, ревматизм, бруцельоз та ін.), гострі і хронічні соматичні недуги (захворювання легень, серцево-судинної системи, ендокринних залоз, захворювання печінки, травного каналу та ін.), гострі і хронічні інтоксикації ( фосфорорганічні речовини, алкогольні напої, лікарські і промислові отруєння), психічні, термічні і черепно-мозкові травми, радіаційні впливи, ЗВЧ-випромінювання. Важливе місце серед чинників, що призводять до психічних розладів, посідають внутрішньоутробні ушкодження плоду і наслідки тяжких пологів.

Слід відзначити, що не завжди причини розвитку психозу можна обмежувати дією якогось етіологічного чинника. Так, відомо, що під час епідемій грипу у окремих осіб розвиваються короткочасні чи затяжні хронічні психози, а у переважної більшості населення психічних розладів не буває. Відомо також, що лише у невеликої кількості хворих на сифіліс розвивається сифілітичний психоз. Нарешті, та сама психогенна ситуація по-різному впливає на представників одного й того ж колективу: в одних випадках вона призводить до розвитку гострого реактивного психозу, в інших — до неврозів, а ще в інших — не спостерігається ні найменших відхилень з боку психічної сфери. Усі ці факти свідчать про те, що в генезі психічного захворювання крім головного етіологічного фактора істотну роль відіграє певний стан організму, його в першу чергу визначають індивідуальні особливості, перенесені раніше захворювання головного мозку, вік хворих, їх стать, конституція, імунобіологічна реактивність, спадковість.

Загальновідома роль вікових особливостей у виникненні та розвитку деяких захворювань, у тому числі й психічних. Окремі нервово-психічні захворювання зустрічаються тільки в дитинстві (наприклад, пікнолепсія, туберозний склероз); крім того, клінічна картина і перебіг ряду психозів (шизофренія, маніакально-депресивний психоз, прогресивний параліч) у дітей мають певні особливості. Деякі нозологічні форми зустрічаються тільки в похилому віці (пресенільні і сенільні психози). Давно також помічено, що вікові фізіологічні зрушення справляють помітний вплив на клінічну картину і динаміку багатьох нервово-психічних захворювань.

У ряді випадків у виникненні психічної хвороби певне значення мають гормональні особливості. Зокрема, зустрічаються психози у зв'язку з вагітністю і пологами. Окрім того, встановлено, що маніакально-депресивний психоз, гіпертонічні та інволюційні психози, а також хвороби Піка і Альцгеймера переважають у жінок, тоді як інтоксикаційні, атеросклеротичні і старечі психози частіше спостерігаються у чоловіків.

Значну роль відіграють конституція і тип вищої нервової діяльності. Багаточисленні дослідження показують, що залежно від типу вищої нервової діяльності і співвідношення сигнальних систем можуть виникнути чи причепливі стани, чи істеричні явища.

Особливо слід підкреслити значення спадковості. Істотна роль цього фактора помітна в першу чергу в розвитку шизофренії, маніакально-депресивного психозу та епілепсії. Переконливі дані щодо цього одержані при вивченні поширення психічних захворювань у сім'ях одно-яйцевих і двояйцевих близнюків . Разом з тим багаточисленні факти свідчать про те, що в реалізації спадковості, схильності певне значення мають додаткові шкідливості. В таких випадках психічні розлади найчастіше починаються безпосередньо після незначної психічної чи фізичної травми, інфекції, інтоксикації або пологів, а потім клінічна картина психозу, його перебіг і закінчення втрачають зв'язок з початковою причиною. Тут зовнішні шкідливості виступають не як провідний етіологічний фактор, а в ролі додаткових умов виникнення захворювання. Тому шизофренія, маніакально-депресивні психози, епілепсія належать до полігонних захворювань.

В останні роки одержані дані про біохімічні механізми розвитку спадкових недуг. Біохімічні дослідження дозволили з'ясувати, що гени регулюють метаболічні процеси в організмі, впливають на кінцеві результати метаболізму. Порушення нормального перебігу біохімічних процесів призводить до явища аутоінтоксикації. До числа таких хвороб, де провідна роль належить генетично зумовленому розладу обміну речовин, належать, наприклад, гепатолентикулярна дегенерація і фенілпіровиноградна олігофренія.

У розв'язанні проблем медичної генетики виростає також роль цитогенетики. Цитологічні дослідження допомагають переглянути уявлення про сутність деяких нозологічних форм. Зокрема, у виникненні хвороби Дауна «винні» хромосомні порушення, а раніше її пов'язували з патологією ендокринної системи. Тут маємо справу з моногенним захворюванням, тобто таким, що має одну причину.

В останні два десятиріччя цікаві дані одержані завдяки успіхам психофармакології. Аналіз впливу психотропних лікарських засобів у співставленні з клінічним вивченням динаміки психозів допомагає глибше зрозуміти роль різних церебральних систем у розвитку пси­хічних захворювань. Велике значення мають також результати експериментальних психозів, що зумовлюються психотоміметиками.

Останніми роками для уточнення патогенезу психічних захворювань використовують біологічні дослідження. Головну увагу сконцентровують на вивченні і виявленні специфічних порушень в обміні речовин, на дослідженні біологічних рідин у психічно хворих. Особливо багато таких досліджень присвячено шизофренії.

Намагання багатьох дослідників знайти специфічну патологоанатомічну картину психічних захворювань довгий час були марними. Лише застосування в психіатричній клініці комп'ютерної томографії дало змогу виявити в багатьох випадках шизофренії неспецифічні органічні зміни на томограмах.

До ендогенних психічних розладів відносять шизофренію, МДП, психічні захворювання пізнього віку, епілепсію, олігофренію.