Контрольні питання Нормальний рівень (d-e)

1. Призначення паспортизації металоріжучого обладнання?

2. Правила техніки безпеки при роботі на свердлувальному верстаті ?

3. В яких напрямках може рухатися траверса верстата?

4. В яких напрямках може рухатися шпиндельна бабка верстата?

5. Скільки різних частот обертання має шпиндель верстата?

6. Яким чином відбувається перемикання частот обертання та подачі?

8. Що означає цифри і букви в позначенні моделі верстата?

9. Який клас точності верстата?

10. Чи можна на радіально-свердлувальному верстаті обробити отвір з горизонтальною віссю?

Підвищений рівень (b-c)

1.Основні вузли верстата, їх побудова і взаємозв'язок?

2. За рахунок чого досягається широка універсальність верстата?

3. Яким чином і які інструменти встановлюються на верстаті?

4. Яким чином і за допомогою яких пристроїв встановлюються заготованки на верстаті?

5. Яким чином можна визначити розрахунковий к.к.д. урухомника?

6. Яким чином у верстаті здійснюється рухи різання, рух подачі, допоміжні рухи?

7. Які роботи можна виконувати на верстаті?

8. Чому верстат має назву широкоуніверсальний?

9. Яким чином на верстаті здійснюється нарізання нарізі?

10. Вкажіть призначення рукояток та кнопок керування верстатом.

Високий рівень (А)

1.Яка технологічна послідовність нарізання нарізі на свердлувальному верстаті?

2.Як виконати позиціювання інструмента в задану координату?

3. Яка технологія отримування на свердлувальному верстаті отворів 7, 8, 9, 10, 11, 12 квалітету?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Лоскутов В.В. Сверлильные и расточные станки, М.: Машиностроение, 1981. - 152 с.: ил. - Библиотека станочника.

http://www.twirpx.com/file/854754/

2. Винников И.З. Сверлильные станки и работа на них , 5-е изд., перераб. и доп.- М.:Высш. шк., 1988.- 256 с.

http://www.twirpx.com/file/611447/

4 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №4

ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА СИСТЕМ КЕРУВАННЯ МЕТАЛОРІЗАЛЬНИХ ВЕРСТАТІВ

Мета роботи: вивчити методику та критерії оцінювання систем керування з точки зору ергономіки, тобто зручності для обслуговуючого персоналу.

4.1 Стислі теоретичні відомості

У верстатника при роботі на верстаті функціонує мозок, органи зору, слуху, м'язи, дотикові органи і нервова система. Ергономіка вивчає питання, пов'язані з тим, як забезпечити високу продуктивність, надійність, безпеку обладнання, як створити умови найбільшого задоволення потреби людини в розумній, цікавій праці з найменшою стомлюваністю. Ергономіка – наука, що вивчає функціональні можливості людини в трудових процесах з тим, щоб створити для нього досконале обладнання і оптимальні умови праці. Основними питаннями ергономіки є: розташування робочого місця, зони керування, маніпуляція рукоятками і обслуговування верстатів, виконання робіт по встановленню пристроїв та ряд інших. Особливе значення має керування верстатом. Основні вимоги до ручного керування у верстатах наведені нижче (згідно з ДСТУ2807-94). Органи керування верстатом повинні бути

- доступні і розташовані з урахуванням ергономічних чинників і не знаходитися в площині ріжучого інструменту;

- всі органи керування верстатом необхідно забезпечити надійними фіксаторами, які унеможливлюють їх мимовільне вмикання-вимикання;

- розташовані щодо корпусу верстата з урахуванням необхідних зусиль для переміщення, послідовності і частоти користування, а також значущості функцій;

- сконструювані таким чином, щоб їх форма, розміри і поверхні контакту відповідали способу захоплення (пальцями, кистю) або натиснення (пальцем, долонею, стопою ноги);

- виконані так, щоб виключити можливість скупчення на них стружки і інших відходів;

- забезпечені чітко виконаними знаками і написами, що однозначно визначають призначення органів управління і що забезпечують можливість прочитання на відстані не менше 500 мм.

Органи керування верстатом повинні бути сконструйовані і виготовлені так, щоб витримувати передбачені навантаження

Зусилля на рукоятках і важелях керування слід обмежувати; воно не повинні перевищувати значень, наведених у таблиці 4.1

Таблиця 4.1 – Допустимі значення зусиль на органах керування верстатом, Н

Частота використання органу керування протягом зміни	Максимально допустимі зусилля, що прикладається до органу керування, Н
До 5	120
Від 5 до 25	60
Понад 25	40

Якщо тривалість дії на орган керування становить менше 5 с, то максимально допустиме зусилля, зазначене в таблиці 4.1, може бути збільшене на 35%. Зусилля дії на органи керування фрикційними муфтами на початку і в кінці руху не повинно перевищувати 80 Н. Зусилля ривка для затискання або розтискання оброблюваної деталі чи інструменту не повинно перевищувати 500 Н. Коли рукоятку або маховичок керування встановлюють з великою точністю, зусилля на них не повинні перевищувати 10 Н.

Розташування органів керування. Відстань від органів керування постійного використання до небезпечної зони повинна становити не менш як 300 мм. Розташування осей маховиків, середніх положень рукояток важелів та кнопок керування пультів, при організації робочого місця стоячи повинні відповідати значенням, наведеним у таблиці 4.2

Таблиця 4.2 – Допустимі відстані розташування органів керування

Частота виконання за зміну	Висота розташування, мм		Відстань від краю робочої поверхні, max, мм	Відстань по горизонталі від центра робочого місця , max, мм
	min	max
Понад 960	900	1120	300	300
Від 16 до 960	760	1300	450	500
Від 5 до 16	700	1850	550	800
Менше 5	300	1850	1190	не регламентована
Примітки: *При зусиллі впливу на маховик менш як 40 Н максимальна висота осі маховика може бути збільшена на 100 мм ** Розташування органів керування при організації робочого місця сидячи наведена в ДСТУ 2807-94

Для безпечної роботи необхідно суворо дотримувати вимоги до розташування рукояток з урахуванням мнемоніки їх руху з рухом механізмів, тобто необхідна відповідність між напрямами переміщування важелів керування і переміщеннями частин верстата, що вмикаються (вони повинні співпадати)

Ергономіка враховує також біохімічні можливості людини, наприклад:

1. рука людини рухається швидшим по горизонталі, чим по вертикалі, правою рукою зручніше здійснювати обертання проти годинникової стрілки, а лівою - за годинниковою стрілкою.

2. там, де потрібна швидка реакція, необхідно використовувати рух по напряму «на себе»

3. рух вперед-назад швидше, ніж рух в сторони;

4. рух менш втомлює, якщо він направлене до низу;

5. точні рухи краще виконувати сидячи, чим стоячи.