Високий рівень (а)

1. Види механізмів перемикання в коробках швидкостей і подач

2. Типи механізмів керування

3. Назвіть і дайте стислу характеристику систем ручного керування верстатами?

4. Дайте порівняльну оцінку багаторукоятковій і однорукоятковій систем керування?

5. Дайте порівняльну оцінку систем послідовної та вибіркової дії?

6. Назвати і дати стислу характеристику систем автоматичного керування?

[1, 2, С. 172-189; 3, С. 227-230; 4, С. 66-70; 5, С. 52-57, ]

Рекомендована література

1. Шестернинов А.В., Кирилин Ю.В. Проектирование механизмов ручного управления коробками скоростей и подач металлорежущих станков. Учебное пособие. Ульяновск: УлГТУ, 2002. - 88 с.

http://www.twirpx.com/file/160291/

2. ДСТУ 2807-94 Устаткування метало - i деревообробне. Загальнi вимоги безпеки i методи випробувань. Чинний з 1996–01–01. – К.: Держстандарт України, 1994. – 66 с.

http://www.twirpx.com/file/563968/

3. Ачеркан Н.С. и др. Металлорежущие станки. Том 2. 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Машиностроение, 1965. – 628 с.

http://www.twirpx.com/file/66263/

4. Петруха П.Г. Руководство к лабораторным работам по курсу «Металлорежущие станки»

http://www.twirpx.com/file/472818/

5. Кучер А.М. Металлорежущие станки (альбом общих видов, кинематических схем и узлов), М.: Машиностроение, 1972. - 307 с.

http://www.twirpx.com/file/7333/

5 Лабораторна робота №5 дослідження точності токарно-гвинторізного верстата

Мета роботи: ознайомлення з методикою оцінювання геометричної точності металорізних верстатів, здобуття практичних навичок визначення фактичних відхилень параметрів, що характеризують геометричну точність верстата й аналізу їх впливу та точність обробки.

5.1 Основні теоретичні положення

Кожному верстату, в залежності від типу, притаманний певний набір виконавчих поверхонь: напрямні, по яких пересуваються рухомі робочі органи; опорні та посадкові поверхні, які послуговують для встановлення на верстат оброблюваних деталей, затискних пристроїв та ріжучого інструменту. Похибки взаємного розташування і геометричної форми виконавчих поверхонь верстата визначають геометричну точність верстата. У свою чергу, геометрична точність металорізного верстата в значній мірі визначає точність оброблюваних виробів і є одним із критеріїв оцінювання технічного стану верстата.

Для типових моделей верстатів нормальної точності (клас Н за Н70–11) із сталим компонуванням норми геометричної точності встановлюються відповідними стандартами “Норми точності”. Ці норми будуються на припущенні, що геометричні похибки даного верстата є систематичними постійними похибками, які повністю переносяться на оброблювану деталь. Тому для кожного типу верстата розроблено певну кількість перевірок геометричної точності. Робота по перевірці верстата на точність полягає у вимірюванні фактичних відхилень та порівнянні їх із допустимими. На підставі цього робиться висновок про стан верстата та необхідний вид ремонту.

Хоча перевірка геометричної точності верстата є дуже важливою, все ж вона дає лише побіжну гарантію точності обробки, бо не враховує багатьох факторів, що діють під час роботи верстата (точність кінематичних ланцюгів, технологічну жорсткість, температурні деформації, тощо). Тому, з метою перевірки безпосередньої точності обробки стандартом передбачена перевірка точності верстатів на обробленій деталі та одночасна перевірка шорсткості обробленої поверхні.

Перевірка верстата на точність здійснюється заводом-виготовлювачем перед відправкою верстата до споживача. Потім верстат перевіряють після транспортування та встановлення на місці експлуатації. Повторні перевірки виконують після ремонтів, а також у випадку, коли на верстаті систематично одержують браковану продукцію.

При проведенні досліджень геометричної точності встановлення верстата має бути аналогічною встановленню під час експлуатації. Більшість перевірок здійснюють за допомогою індикаторів, рівнів, допоміжних кронштейнів, стійок, плит, тощо. Стійка з індикатором закріплюється на одній з деталей верстата, а його вимірювальний штифт дотикається поверхні іншої деталі чи спеціальної оправки. Особливу увагу слід приділити ретельності встановлення приладів та їх чистоті. Зокрема, вимірювальний штифт індикатора має бути суворо перпендикулярним вимірюваній поверхні в точці дотику, поверхня не повинна мати вибоїн, забруднень, надлишкової змазки. З метою виключення впливу на результат вимірювання можливих неточностей установлення, похибка при будь-яких вимірюваннях визначається як середнє арифметичне п’яти вимірювань.

Обсяг та зміст випробовувань токарно-гвинторізного верстата встановлює ГОСТ 18097–72 (табл. 5.2). Перевірки 1 – 16 охоплюють геометричну точність верстата, перевірка 17 – кінематичну, перевірки 18, 19 – точність верстата в роботі. Наявні в лабораторії токарно-гвинторізні верстати не оснащені обертовими пінолями та задніми супортами, тому перевірки 11 і 15 не включено до табл. 5.2. В лабораторній роботі виконують лише окремі види перевірок у відповідності до завдання керівника роботи.