13. Політичні концепції XX ст.

XX ст. порівняно з попереднім відзначається надзвичайно високим розвитком політичної думки. Йде загострення ідеологічної боротьби і водночас це початок зближення і взаємозбагачення політичних ідеологій.

Соціал-дарвінізм - біологізаторська течія, виникла в другій половині XIX ст. Утотожнювала закони суспільного розвитку і закони природи (Дарвін - природний відбір). Основна ідея соціал-дарвінізму: соціальна поведінка, соціальна структура, суспільні відносини, зумовлені природою людини, в якій домінують агресивні інстинкти.

Це неоднорідна течія.

• ліберально-демократична;

• соціалістична;

• консервативна.

Теорія еліти Парето і Моска

Парето В. (1848-1923 рр.), Моска Г. (1858-1941 рр).

В будь-якому суспільстві реально править певна еліта - меншість. Вона поділяється на правлячу (панівну) і неправлячу. Існування правлячої еліти випливає з психологічних рис людей, з їхньої здатності панувати та нав'язувати свою волю підлеглим класом. Економічні та класові чинники суспільного розвитку майже повністю заперечувалися. Поділ суспільства на політично залежну більшість і меншість - неодмінна умова цивілізації.

Теорія олігархізації політичних партій.

М.Острогорський (1854-1919рр.), Р.Міхельс (1876-1936рр.).

Острогорський у праці „Демократія та організація політичних партій" стверджував, що в кожній масовій партії влада знаходиться в руках партійного апарату (олігархії) та незалежно від ідеології, яку проповідує цей апарат, неминуче набуває недемократичного характеру. Роберт Міхельс запевняв, що кожна організація неминуче веде до олігархії, бо це є причиною організаційних вимог, а не психологічних якостей людей. Згідно з цією теорією вожді ніколи не поступаються своєю владою масам, а лише іншим вождям. Ця теорія і зараз актуальна, бо обґрунтовує неминучість процесів бюрократизації та олігархізації.

Теорія плюралістичної еліти Даля.

Це зближення елітарних та плюралістичних концепцій. Даль політичну владу розуміє як правління політичних лідерів кількох елітарних груп - поліархія. Роль політичної системи полягає в тому, щоб кожній еліті дати альтернативу і можливість змагатися між собою, тоді як центральна влада має протистояти і врівноважувати їх.

Політичні концепції Вебера.

М. Вебер (1864-1920 рр.) - німецький соціолог, економіст. Аналізує суспільне явище -державну бюрократію - раціональну форму колективної діяльності людей, а капіталізм - це концентрований вираз раціональності.

Бюрократій властиві:

• керівництво офіційними справами відбувається незмінними методами;

• вирішення справ спирається на визначений комплекс встановлених норм, які визначають обов'язки кожної функції;

• функціонер має владу не завдяки індивідуальним якостям, а завдяки своєму місцю в ієрархії влади.

Вивчав соціальну структуру суспільства.

Велику увагу приділяє проблемам влади і виділяє три типи влади:

1. традиційна - заснована на традиційно існуючих порядках і системі влади;

2. раціональна - правова держава, де вибір правителя через демократичні процедури;

3. харизматична - люди вірять харизму-тобто в священний дар правителя, його доблесті.

Ідеї Римського клубу.

Це міжнародна неурядова організація, що створена вченими, педагогами, гуманістами.

Мета – формувати нове розуміння глобальної системи; поширення нового мислення серед політиків, урядовців; сприяння новим ініціативам щодо вирішення глобальних ідей...

11