10. Розвиток політико-правової думки в Росії.

Капіталістичний лад, який розвивався в Росії на поч..Х!Х ст.., вступає в протиріччя з всією системою феодально-кріпосницьких відносин. Західники і слов’янофіли є представниками двох напрямів російської суспільної думки.

а) Західники – Герцен, Грановський, Огарьов( Бєлінський, Тургенєв- зв'зок з західниками).

Були за ліквідацію феодально-кріпосницьких відносин, за Європеїзацію, за капіталістичний шлях розвитку. Ідеалізували буржуазний парламент.

б) Слов'янофіли – це ідеологія дворянства (брати Аксакови. Самарін, Хом'яков, Кошелів, Толстой, Достоєвський, Тютчев).

Виступали за самобутній розвиток Росії (патріархальність, православ'я, консерватизм, покірливість). Ідеалізували суспільний лад старої Росії, селянську общину. Були проти зближення Росії із Заходом, за збереження самодержавства.

Слов'янофілів і Західників об'єднувала любов до народу.

в) Революційні демократи:

1. Миколай Олександрович Добролюбов 1836-1861рр., був проти монархії, кріпацтва, за селянську революцію;

2. Микола Гаврилович Чернишевський 1828-1889рр., ватажок революційного руху 60-х років. Ідеолог народницької організації „Земля і воля", критикує капіталізм. Можна перейти до соціалізму через селянську общину.

3) Вісаріон Григорович Бєлінський 1811-1841рр., був за насильницький переворот.

■

4) Олександр Іванович Герцен 1812-1870рр., був за російський селянський соціалізм. Основа соціалізму - селянська громада.

Таким чином, революційні демократи вірили в селянську революцію. Критикували

кріпацтво, самодержавство, проти феодальних відносин.

г) Політичні ідеї народництва.

Народництво - це ідеологія та суспільно-політичний рух російської та української інтелігенції другої половини ХІХст. Це різновидність селянської (общинної) соціально-етичної утопії.

Характерні риси:

• Проти кріпацтва;

• За знищення самодержавства;

• Неприйняття капіталізму;

• Віра в самобутній некапіталістичний розвиток Росії.

• Мала різні тенденції і напрямки:

1) Революційне народництво;

2. Ліберальне;

3. Атеїстичне;

4. Релігійне.

Спільна риса - віра в народ (селянство), його особливе призначення. В основі народництва відчуття відірваності. Російської інтелігенції від народу, відчуття власної провини за його знедолене життя. Звідси намагання повернутись до народу, увійти, просвітити („хождення в народ")

Родоначальники - Герцен, Чернишевський, ...

Розквіт революційного народництва - 70-ті роки ХІХст. (Бакунін, Лавров, Ткачов, Нечаєв, Желяра - „Земля і воля" - „Народна воля" і „Чорний переділ" - організації).

Ладинін - „Истоки" книга про революційне народництво, народників, царя.

80-90-ті роки - період кризи революційного народництва і панування ліберального народництва (Михайлівський, Воронцов, Кривенко), відмова від революційних способів боротьби. Пошуки компромісу і самодержавство - характерно.

В кінці ХІХст. на початку ХХст. народницька ідеологія знаходила свій вираз у діяльності трудовиків, в державній думі і партії есерів.

11. Масонство.

З англійської і фр.- „вільний каменяр" - на зразок середньовічних братств, цехів ремісників.

Масонство - це релігійно-етичний рух, який мав на меті освітній вплив на владні структури та проникнення в них. Виникло в Англії в ХVІІІст., поширювалось на Францію, Німеччину, Америку, Італію, Росію та інших.

Значний вплив масонства набувають в ХІХст., коли членами „масовик лож' стають члени королівських династій, видатні політичні і громадські діячі. Масони висловлюють ідеї об'єднання людства на засадах свободи, справедливості за допомогою всесвітньої таємної організації, що складається з братерських релігійних союзів. Вважаючи Бога великим архітектором Всесвіту, масони ідентифікують себе як його каменярі. Революційна спрямованість масонства виявилася у Польщі - „рух ілюмінаторів", в Італії - „карбонарії", в Росії і Україні - „декабристи". Масонство в Росії в 1792 і 1819роках заборонялось. Ложі були не тільки в столицях,а і в Житомирі Одесі, Полтаві, Київі. На початку ХХст. створюється організація „Великий схід народів Росії". Метою якої було встановлення буржуазно-демократичного устрою, побудову федеративної держава в Росії.