Тема 2 : Зародження науки про політику та основні етапи її розвитку.

1.Політичні погляди в період стародавнього світу.

Виникнення політичної думки має давню багату історію. Цей процес нерозривно був пов'язаний із становленням перших держав як особливої організації влади. Людство повинно було нагромадити досвід майже 2000 років свого державного управління, Перш ніж склалися можливості для теоретичних узагальнень та висновків стосовно політичного життя. Політологія постійно мусить звертатись до політичних знань вироблених людством щоб не припуститися політичних помилок минулого.

Перші спроби ідеального правління зародилися на стародавньому сході (Китай).

а) Конфуцій (551-479 до н. є.) Китайський мислитель, він зосередив політичні погляди довкола ідей морального виховання правителів і підлеглих. Держава - це велика сім'я де імператор суворий але справедливий батько, а піддані - слухняні діти. Всі негаразди в суспільному житті він пояснював недосконалістю суспільної моралі, тому головною метою державної політики вважав виховання досконалої моралі. Найвищі вимоги він висував до морального виховання правителів. Його відомий афоризм "не роби відносно підлеглих того, чого не бажаєш собі".

б) Сідхартха Гаутама (Будда - просвітлений істиною) (V - VI ст. до н.е.) - родоначальник буддизму. До певної міри буддизм можна вважати формою політичного протесту "Низів" проти панування жрецької касти, військової аристократії (Кшатрії), які отримували владу у суспільстві. Основне в буддизмі - це чотири істини:

1. Життя - це страждання;

2. Причини страждань - це бажання, пристрасть;

3. Щоб позбутися страждань потрібно позбутися бажань;

4. Є шлях який веде до позбавлення від бажань (правильна мова, поведінка).

Шлях самовдосконалення людини лежить через поєднання трьох взаємопов'язаних факторів:

1. Пізнання;

2. Поведінки;

3. Зосередженості.

Буддизм - це суспільний феномен так як не виділяє окремо філософські, політичні, етнічні погляди. У ньому вони всі об'єднанні в єдиному блоці це зумовлене тим, що головним об'єктом уваги в буддизмі є людина в усіх її проявах і суперечностях життя.

в) Платон (427 - 347 до н.е.) спробував сформулювати найголовніші правила орієнтовані на створення стабільного суспільного ладу. Він мріяв заснувати "Ідеальну" державу так як всі існуючі форми правління вважав недосконалими хоча і поділяв їх на правильні і неправильні (спотворені). Правильні - це монархія та аристократія, якщо вони законні і направлені на благо. Неправильні – демократія - влада мас, посередності, яка призводить до тиранії більшості, олігархія - панування купки багатіїв, тиранія, тимократія (влада військових). Його ідеальна держава, виходячи з вчення "про душу та етику", що душа триєдина:

1. розум

2. мужність

3. вихованість, поміркованість

Звідси він виділяє три класи ідеальної держави в залежності від природних нахилів людини.

Написав: "Закони", "Держава", "Політик".

1. Філософи-правителі - керують, переважає розум;

2. Воїни - мужність, вони захищають;

3. Хлібороби-ремісники - годують.

Громадяни первісно нерівні, нерівність неспадкова, можна переходити з класу в клас, нема приватної власності, навіть особистої. Сучасні політологи вважають, що таке суспільство має ознаки тоталітаризму і воно схоже на мурашник.

г) Арістотель (384 - 322 до. н.е.) вперше (написав твір "Політика") де і розглядає виникнення і функції держави через призму ранніх зв'язків:

• статевих - необхідних для існування виду,

• між господарем і рабом - потрібних для утворення стабільного соціального об'єднання.

На цих двох зв'язках тримався будинок або сім я, над сім’єю, височіла громада, а над нею держава.

третя і найвища форма суспільства.

Він форми правління поділяв на

правильні:

• Монархія

• Аристократія

• Політія - це правління більшості в інтересах усіх;

неправильні:

• Демократія

• Тиранія

• Олігархія

Він вважав що держава виникла не через угоду між людьми, а природнім шляхом(з сім’ї, поселення). Тільки держава забезпечує розвиток особистості, так як людина за природою істота суспільна. На відміну від Платона він прихильник приватної власності, бо вона зможе примирити і об'єднати всіх членів суспільства. Виділяє в державі 3 класи громадян:

• дуже багатих;

• дуже бідних;

• середній стан;

Його думка: "Добробут держави забезпечується тоді коли вона зорієнтована на середню верству" - актуальна й зараз.