3. Рані соціалістичні утопії

В XVI - XVII столітті з'являються політичні вчення, які заперечують устрій, заснований на приватній власності.

Томас Мор (1478-1535) англійський гуманіст, державний діяч. Один з засновників утопічного соціалізму. Написав працю "Утопія". Описує ідеальний устрій фантастичного острову Утопія, де немає приватної власності, праця обов'язкова - 6 годин на день, розподіл по потребах кожного. Вважав, що монархи пригноблюють підданих замість того, щоб турбуватися за них. Критикує державу. В Утопії всі вільні, посадові особи обираються народом, підзвітні йому. Таким чином, змальовує широкий демократизм державного устрою.

Томмазо Кампанелла (1568 -1639) італійський філософ, політичний діяч. 27 років був ув'язнений (брав участь у заколоті проти іспанського панування). У в'язниці написав твори з філософії, астрономії, політики, медицини. Його твір "Місто сонця" - це розповідь про ідеальну общину, якою керували вчені-жреці, нема приватної власності, немає сім'ї, діти виховуються в державі, 4 години обов'язкова праця, бурхливий розвиток науки і освіти

Джеральд Уінстелі (1609-1652) англійський соціаліст-утопіст. Праця „Закон свободи”. Вважав, що в Англії повинна бути встановлена суспільна власність на знаряддя праці і землю, повинна бути республіка. Ремісники і селяни все вироблене здають на суспільні склади. Уінстенлі відрізняється від інших тим, що виражав реальні вимоги, які намагався зв'язати з рухами народу..

Даллє Верас (1630-1700) французький письменник-утопіст. Написав роман "Історія Севарамбів" - це поєднуюча ланка між утопіями Відродження і соціальними ідеями Просвітництва.

4.Соціальні і політичні концепції просвітителів (XVII-XVIII ст.).

Початком Нового часу традиційно вважають англійську революцію середини XVII ст. Політична думка формувалась під впливом ідеології Просвітництва, ідеології буржуазії. Ідеї Просвітництва виникли в найбільш передовій Англії, а в XVIII ст. - в Франції та інших країнах. Просвітителі заперечували феодальну експлуатацію, політичний деспотизм, станові привілеї, відстоювали інтереси широких народних мас. Вони вважали, що перетворення в суспільстві мають здійснюватися через поширення передових ідей, боротьбу з неуцтвом, релігією.

а) Представники природного права та суспільного договору:

Т. Гоббс і Д. Локк - представники концепції природного права та суспільного договору.

Томас Гоббс (1588 - 1679 рр.) праця „Левіафан"

Джон Локк (1632-1704рр.) праця „Два трактати про управління державою".

Суть цієї концепції: держава є наслідком домовленості між людьми, тобто боротьба людей між собою привела до утворення суспільного договору. В основі договору - користь, власна вигода. Люди погоджуються втратити частину особистої свободи, обравши правителя чи орган влади. І тепер держава повинна забезпечувати природні права людей (право на життя, приватну власність,...). Людина із природної істоти перетворюється в соціальну.

Якщо Гоббс вважав, що повстання проти монарха не можна виправдати, що це дорога до хаосу, війни всіх проти всіх, то Локк доводить право народних мас на революцію, тому Локка вважають творцем ідейно-політичної доктрини лібералізму.

Локк вважав, що щоб власність не залежала тільки від волі властей, люди створюють закони. Щоб не було беззаконня Локк пропонує поділ влади на законодавчу (парламент), виконавчу (суд, армія), федеративну (король) - відносини з іншими країнами. Влада короля повинна бути обмежена конституцією.

б) Шарль Монтеск'є (1689-1775рр.). Представник історичного еволюціонізму географічної школи в соціології. Розглядав суспільне життя як результат історичного процесу, де велику роль відіграють географічні чинники, особливо клімат. У праці „Про дух законів розкриває причини виникнення того чи іншого державного ладу, аналізує різні форми держави, аналізує побутові, культурні, політичні особливості різних народів і приходить до висновку, що в основі всіх відмінностей лежать природничі фактори (клімат). Засобом забезпечення законності вважав принцип поділу влади на три гілки:

• законодавча

• виконавча

• судова

Тобто влада повинна бути поділена між різними політичними силами, які взаємо стримують одна одну. Вій перший обґрунтував цей принцип поділу. Пропонував доповнити конституційну монархію народним представництвом. Розглянув три форми правління: монархія, республіка, деспотизм. Ввів поняття „принципу правління", „природи правління".

в) Франсуа Марі Аруе Вольтер (1694-1778рр.) - французький просвітитель. Праці: „Досвід про звичай і дух народів", „Історія французького парламенту", „Думки про громадянське правління".

Критикує феодальний устрій проти панування церкви та релігійного фанатизму. У Всесвітній історії вирізняв дві помилки фанатизм і політичний деспотизм. Обґрунтував принцип політичної свободи, але вона пов'язана з суворим дотриманням законів, симпатизував республіці, оскільки вона більше за інших наближає людей до природної , рівності. Але долю Франції пов'язував з "освіченим монархом", який би спирався на законодавчу діяльність більш передової частини суспільства. У всесвітній історії відрізняв 2 помилки: фанатизм і політичний деспотизм.

г) Жан Жак Руссо (1712-1778рр.). Його праці : „Про суспільний договір або принципи політичного права" - наполягає на принципах прямого і безумовного управлінні народу без будь-якого поділу влади; „Судження про „вічний мир". Людина за своєю природою добра, але суспільство робить її поганою. Найстрашнішу нерівність принесла людству приватна власність.

Політичний ідеал Руссо - це місто-держава зі спартанським порядком і абсолютною демократією.

д) Дені Дідро (1713-1784рр.). Французький просвітитель, філософ, письменник, засновник першої енциклопедії. Висуває ідеї природного права та суспільного договору. Мета держави:

забезпечення прав громадян, їх свобод і щастя. Якщо правитель порушує права громадян, то договір недійсний, і народ може заключити новий суспільний договір. Вважає, що не має абсолютних форм держави. Його праці: „Лист до сліпих", „Філософські думки", „Історичний нарис про представницькі установи".

е) Поль Анрі Гольбах (1723-1789рр.). Французький філософ-матеріаліст, ідеолог революційної буржуазії. Його праця: „Система природи". Прибічник конституційної монархії. Шлях до визволення людей бачив в освіті. Буржуазне суспільство - це суспільство розуму. Ідеї теорії суспільного договору природного права - інтереси особистої користі підштовхують людей до створення держави, завдання законів обмежувати владу правителів. Основне завдання правителя забезпечити охорону природних прав людини. Основа розумного суспільного ладу - це приватна власність і природна нерівність. Заперечував до суспільне існування людей.