Тема 10: Проблема субстанційних основ світу. Проблема матеріального та ідеального в філософії. Ідеальне, душа, дух.

Категорія “світ”. Проблема субстанційних основ світу. Категорія “світ”. Буття світу і людини. Буття і небуття як філософська проблема. Соціальне буття. Співвідношення суспільного й індивідуального буття.

Проблема духовних основ світу. Поняття “ідеальне” в трактуванні ідеалізму і матеріалізму. Співвідношення ідеального і матеріального. Поняття “душа” і уявлення про неї в історичному аспекті. Релігійне і філософське трактування феномену душі. Сучасна наука про душу. Поняття “дух” в релігії і філософії, в ідеалізмі і матеріалізмі. Дух і духовність.

Тема 11: Категорії як структури буття. Матерія та її основні форми.

Поняття “категорія”. Специфіка філософських категорій. Матерія як субстанція. Сучасні уявлення про матерію та її види. Поняття “рух”. Форми руху. Рух і спокій. Рух і розвиток. Поняття “соціальний рух”. Простір і час як основні форми існування матерії. Співвідношення матерії, руху, простору і часу в світлі досягнень сучасної науки.

Категорія “реальність” і її різновиди. Об’єктивна і суб’єктивна реальність. Можливість і дійсність. Види можливостей. Умови. Роль суб’єктивного фактору в перетворенні можливості в дійсність. Одиничне і загальне. Діалектика одиничного і загального. Особливе. Сутність і явище. Сутність і видимість. Форма і зміст. Форма і структура. Причина і наслідок. Причина і привід. Поняття “причинно-наслідковий ланцюг”. Необхідність і випадковість. Необхідне і фатальне. Детермінізм і індетермінізм у філософії. Необхідне і доцільне. Необхідність і свобода.

Основні закони діалектики. Поняття “закон”. Закон і закономірність. Специфіка філософських законів. Закон єдності і боротьби протилежностей. Поняття “тотожність”, “відміна”, “протилежність”, “суперечливість”, “конфлікт”. Види суперечностей і особливості їх вирішення. Закон переходу кількісних і якісних змін. Поняття “якість”, “кількість”, “міра”, “стрибок”. Види стрибків. Закон заперечення заперечення. Діалектичне і метафізичне заперечення. Подвійне заперечення як вираження тенденції розвитку. Спіралевидний характер розвитку (теза, антитеза, синтез).

Тема 12: Проблема антропосоціогенеза в філософії. Свідомість, її походження і сутність.

Вирішення походження і сутності людини в релігії, філософії і в сучасній науці. Три стадії еволюційного процесу. Натуралістичний (включаючи біологізаторський) та супернатуралістичний підходи у вирішенні проблеми антропосоціогенезу. Філософський антропологізм М.Шелера, Г.Плеснера, А.Гелена, Е.Рохакера, А.Портмана, М.Ландмана та інших. Фрейдиська теорія антропосоціогенезу. Релігійно-палеонтологічна теорія Тейяра де Шардена. Марксизм про походження і сутність людини і роль праці в її соціалізації і становленні. Сучасна антропологія про походження людини і її історичні етапи. Антропосоціогенез як єдність трудової діяльності, потреб, відношень, обміну, спілкування, мотивів тощо. Людина як біосоціальна істота. Співвідношення біологічного і соціального в життєдіяльності людини (панбіологічні та пансоціологічні концепції). Сутність людини. Природа і людина.

Проблема походження і сутності свідомості в ідеалізмі і матеріалізмі. Природно-еволюційні передумови виникнення свідомості. Відображення і його форми. Поняття “рефлекс”. Безумовні і умовні рефлекси. Соціальні умови і фактори виникнення і становлення свідомості. Суспільно-історична і предметно-дійова сутність свідомості. Свідомість найвища форма психічного відображення. Рівні і структура свідомості. Свідомість і самосвідомість. Свідоме і несвідоме. Основні форми свідомості: наука, політика, право, мораль, релігія, мистецтво. Відображення і інформація. Образ і знак. Свідомість і мова.