Тема 14: Особа і суспільство: глобальні проблеми сучасності (4 год.)

1. Особа як суспільно-історичне явище.

2. Талант і посередність як соціально-психологічні категорії.

3. Доля людини як єдність біологічних і соціально-психічних факторів.

4. Сенс життя, умови його формування і прояви.

5. Раціонально-нормативне як прояв необхідності і проблема свободи.

6. Покликання як реалізація потенціалу особистості і запит суспільства.

7. Емоційно-особисте в мистецтві, моралі, релігії.

8. Феномен страждання в християнському віровченні.

9. Проблема щастя в філософії (історичний аспект).

10. Проблема смерті і безсмертя в світлі досягнень сучасної науки.

Тема 14: Філософія культури. Культура і прогрес: глобальні проблеми сучасності (2 год.)

1. Цивілізація та її співвідношення з культурою.

2. Соціально-психологічні наслідки сучасної науково-технічної революції.

3. Прогрес людства та його критерії.

4. Глобальні проблеми сучасності та їх альтернативи.

6. Методи навчання

1. Лекції із застосуванням графічних схем.

2. Розв’язання творчих завдань на семінарських заняттях.

3. Самостійне письмове опрацювання певних тем та першоджерел.

4. Індивідуальні консультації викладачів.

7. Методи контролю

У результаті вивчення курсу студенти повинні

знати:

• специфіку філософії, її предмет і основні функції, місце в духовній культурі людства;

• базові категорії філософії та її закони;

• періодизацію філософської думки;

• основні філософські напрямки, школи й персоналії;

• основні ознаки різних типів філософського мислення;

• визначальні положення філософських вчень, концепцій і систем найвидатніших представників всесвітньої та української філософії.

• основні філософські виміри та характеристики людини і суспільства.

уміти:

• користуватись набутими знаннями в своїй теоретичній і практичній діяльності;

• розбиратись в хаосі думок, ідей, концепцій, уникати розмитості і невизначеності в своїх судженнях;

• аналізувати історичні умови формування філософських традицій різних епох;

• розкривати суть світового й вітчизняного історико-філософського процесу;

• характеризувати основні положення систем філософських шкіл, течій і найвидатніших представників світової та вітчизняної філософської думки.

• визначати свою світоглядну і громадську позиції та відстоювати її.

Зважаючи на зазначені вимоги та виходячи з виділеного на вивчення курсу навчального часу, основними методами контролю стану засвоєння студентами матеріалу навчальної дисципліни є:

1. Поточне письмове тестування.

2. Оцінка за розв’язання творчих завдань на семінарських заняттях.

3. Оцінка за самостійну роботу.

4. Підсумковий контроль (іспит).

Розподіл балів, що присвоюються студентам

Модуль 1 (поточне тестування)																	Модуль 2 (ІНДЗ)		Підсумковий контроль (іспит)		Сума
Змістовний модуль І					Змістовний модуль ІІ					Змістовний модуль ІІІ							25		30		100
18					15					12
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5		Т6	Т7	Т8	Т9		Т10	Т11	Т12	Т13	Т14	Т15
2	3	5	5	3		4	4	2	4		2	2	2	2	2	2

Шкала оцінювання:

90-100 балів – відмінно (А);

75-89 балів – добре (ВС);

60-74 балів – задовільно (DE);

35-59 балів – незадовільно з можливістю повторного складання (FX);

1-34 бали – незадовільно з обов’язковим повторним курсом (F).