Pauca Verba_9

Перші компакт-касети із магнітною стрічкою з'явилися ще у 1963 році, їх випустила компанія Phillips. Ця розробка компанії виявилася дешевою, доступною і зручною, проте на початку XXI століття вона швидко була витіснена сучасними компакт-дисками. Однак, слід зазначити той факт, що після винайдення компакт-дисків та інших змінних носіїв пам’яті, касети і досі активно використовується багатьма підприємствами та архівами по всьому світу для ефективного збереження даних. Через це актуальним є питання можливого розширення ємності пам’яті для компакт-касет.

Не так давно (на початку травня цього року) японська компанія Sony презентувала компакт-касети нового покоління які здатні уміщувати до 185 терабайт пам’яті. Важливо нагадати, що 1 гігабайт – це 1024 мегабайти, а 1 терабайт – це 1024 гігабайти. Можливості ємності однієї такої касети на 185 терабайт просто вражають. Як повідомила британська газета Daily Mail, ємність оновленого носія інформації на магнітній стрічці у 3700 разів більше, ніж диск Blue-ray (бувають 25, 50, 100 і 128 гігабайт).

Таким чином, виходить що Sony шляхом налаштування процесу виробництва магнітної стрічки, створила спосіб підвищення потенціалу популярного матеріалу, щоб не лише відповідати цифровим конкурентам, а й значно перевершити їх.

Важливо вказати, що нова компакт-касета не є чимось міфічним та недоступним для простого користувача. Її може придбати і використовувати будь-хто, однак в першу чергу вона розрахована на великі архіви даних, наприклад цілу бібліотеку книг (понад кільканадцять тисяч екземплярів), і тому не доцільно буде придбати її для зберігання декількох фільмів та фотоальбомів.

Раніше, такі касети, але меншого обсягу (у 2,5 терабайта) вже активно застосовувались на практиці. Як повідомляє інформаційний ресурс ua.korrespondent.net, щоб збільшити обсяг пам’яті, компаніям було потрібно використовувати технологію зменшення розміру магнітних частинок, на які записувалися дані. Це був складний і дорогий процес. Новинка від Sony складається із м'якого магнітного підшару із гладкою поверхнею, створеною з використанням вакуумної тонкої плівки. Дана технологія називається магнетронне розпорошення. Досі цей спосіб розпилення використовувався для створення шару магнітних частинок на полімерній плівці, вона змінювала форму і розташування кристала, а також робила підшар грубим, що негативно позначалося на обсязі для зберігання даних. Завдяки оптимізації технології розпилення, а також розробці гладкого і м'якого магнітного шару, у Sony вийшло зменшити кристали, зберігши водночас необхідну форму.

Коли плівка, вироблена Sony, була заміряна, з'ясувалося, що на одному квадратом дюймі (близько 6,5 кв см) може зберігатися 148 гігабайт інформації. Це у п'ять із гаком разів перевищує обсяг касет, розроблених у 2010 році компаніями Fujifilm та IBM, які вміщають лише 25 терабайт.

Компанія Sony офіційно повідомила що буде продовжувати працювати над вдосконаленням свого винаходу шляхом максимально-можливого збільшення щільності запису.

Джерела: http://www.sony.net http://ua.korrespondent.net/tech/science/3358631-Sony- vynaishla-kasety-zdatni-zberihaty-do-185-terabait-informatsii

Темні кола біля очей не така вже несподіванка в наш час. Це явище може бути викликане різними причинами: від неправильно знятого макіяжу до відсутності часу

на сон.

Краса очей — це вже 90% успіху привабливості всього обличчя, тому не один десяток років жінки приділяють так багато уваги саме очам. Але якщо очі виділені темними колами під ними? Візуально така людина виглядає втомленою, з'являється маска зневіри, перевтоми і ефект заплаканих очей. У косметології поява темних кіл під очима — одна з найчастіших проблем, яка обумовлена дуже тонкою і ніжною шкірою навколо, що вимагає особливого догляду і дбайливого ставлення до неї. У ранньому віці, коли молодість здається «вічною», а старість «за горами», жінки рідко замислюються про наслідки, які може викликати неякісна туш, тіні або неправильне зняття макіяжу. А саме очі піддаються найчастіше згубній дії неякісної декоративної косметики і, враховуючи особливості шкіри, іноді на молодому гарному обличчі -

сині, жовті, коричневі кола.

Причин, чому під очима з'являються темні кола дуже багато, нерідко вони стосуються особливостей організму і носять індивідуальний характер. Іноді це алергічні прояви, реакція на різні речовини в повітрі, пил. З такою проблемою боротися одними косметичними засобами недостатньо. Необхідно виявити причину, щоб позбу-

тися від алергії.

Причиною темних кіл під очима може бути нестача заліза або зневоднення організму. Багато різних дієт базуються на обмеженні повноцінного раціону харчування. Такі дієти можуть призвести до гіповітамінозу і нестачі мінералів окремих груп в організмі. Свіжий здоровий вигляд й ідеальна шкіра — це неодмінно дотримання правильного способу життя і раціонального збалансованого харчування. Тому до вибору дієт слід ставитися дуже обережно, скористатися порадами дієтолога або перевіреними засобами для схуднення. Крім цього, прихильники нікотину, кави в необмежених кількостях, алкоголю і гострих приправ дуже скоро виявляють помітні кола під очима, які

часто змушують замислитися про зміну способу життя.

Не виключено, що втомлений погляд і «натуральні» тіні пов'язані зі схудненням, особливо це стосується тих, хто зміг за дуже короткий термін позбутися вели-

кої ваги. Обвисла шкіра на обличчі проявляється у вигляді мішків. Через дієти в організмі може відбутися порушення обміну речовин, що впливає на роботу внутрішніх органів

і неодмінно відобразиться на зовнішньому вигляді. Деякі фахівці стверджують, що колір кіл під очима в

точності вказує на захворювання внутрішніх органів. Так причини синіх кіл під очима — наслідок поганого кровообігу, червонуватих — проблеми з нирками і алергією, а жовтих — застій жовчі і проблеми з печінкою (перенасичення організму токсинами і шлаками). Щоб позбутися цього, потрібно очистити весь організм, в першу чергу печінку і жовчогінні протоки, потім - кишечник і не

забути про судини.

Підготувала: Олександра Павловська

Щодо правильності очищення організму слід проконсультуватися з лікарем, зробити необхідні аналізи, оскільки це може стосуватися серйозних захворювань кровоносної системи, наявності каменів у нирках, застою жовчі або появи ракових пухлин. Можливо, щоб позбутися темних кіл під очима, лікування єдине правиль-

не рішення.

Так званий синдромом хронічної втоми може бути ще однією причиною для появи таких небажаних слідів на обличчі. Людина може здаватися бадьорою й здо-

ровою під товстим шаром декоративної косметики та з декількома чашками міцної кави. Однак, якщо після зняття макіяжу Ви помічаєте появу темних кіл під очима не тільки вранці, але і ввечері, це свідчить про те, що організм вже

не в змозі жити в такому ритмі.

Якщо ви впевнені, що такі кола не від хибного способу життя, то вам варто взяти на озброєння деякі корисні поради. Зробіть легкий масаж шкіри навколо очей, сидячи в кріслі, включіть тиху музику і зробіть компреси на очі з відвару шавлії (на кілька хвилин прикладати тампони, змочені поперемінно в гарячому і в холодному відварі; починати і закінчувати процедуру з холодного компресу). Чайної ложечки сухої трави на 150 мл окропу

достатньо, щоб зробити контрастні примочки.

У більш молодому віці, щоб темні кола навколо очей стали менш помітними, можна застовувати звичайний або лімфотренуючий масаж. Якщо причина коричне-

вих кіл під очима — вроджена чи набута пігментація, скористайтеся кремами з відбілюючим ефектом або використовуйте народні засоби, які допоможуть усунути цю проблему. Цілителі рекомендують в якості відбілюючих засобів використовувати огірок або молоко. Свіжий огірок часто змішують із сметаною, а в молоко кладуть білий хліб. Добре допомагають маски зі свіжонатертої картоплі, прик-

ладені на 15-20 хвилин під очі.

Гімнастика для очей - незамінний засіб, щоб зняти втому й надовго усунути темні кола, особливо якщо Ваша робота пов'язана з комп'ютером. Зробіть невелику перерву, розслабтеся і виконайте очима рух вгору-вниз, вправо-вліво, малювання геометричних фігур (вісімок,

кіл).

Але як би Ви не доглядали за шкірою навколо очей, як не берегли красу, яку подарувала Вам природа, вікові зміни і порушення роботи внутрішніх органів, вплив екологічних факторів сприяють сухості шкіри, потоншення, появі зморшок навколо очей, мішків і часто стають причинами кіл під очима. Тому до будь-якої проблеми потрібен комплексний підхід з урахуванням індивідуальності кожної людини, схильності його до різних захворю-

вань і впливу зовнішніх чинників.

Крім того, віск на тілі може ще й захищати личинок від зневоднення. Синтез такої хімічно складної речовини, за словами вчених, вимагає великих енергетичних витрат, так що, мабуть, стратегія з вежами себе більш ніж виправдовує. В іншому випадку нематоди не взялися б виробляти настільки складний «клей».

Формування плодового тілаі Dictyosteliumi li discoideumi i

Втім, дуже може бути, що така дивна поведінка серед нематод не рідкість: за деякими спостереженнями, подібні «вежі» можна побачити ще у деяких представників круглих червів. А взагалі, це сильно нагадує агрегацію соціальної амеби Dictyostelium discoideum. В стресових умовах, зокрема під час голодування, поодинокі клітини амеб виділяють хемоатрактант – циклоаденозинмонофосфат (цАМФ). Далі за градієнтом концентрації шляхом позитивного хемотаксису амеби «прямують» туде, де концентрація цАМФ вища (відповідно до первиного джерела яким є інша клітина). Після цього вони формують багатоклітинне плодове тіло в якому спостерігається примітивне диференціювання клітин за функцією що вони виконують. Так, верхні клітини (міксамеби) формують своєрідний спорангій, а нижні виконують підтримуючу функцію стебла. Для того щоб таке плодове тіло булу стійким і не розпадалось то необхідна наявність «будівельного матеріалу», у даному випадку ним виступають молекули адгезії – глікопротеїни. Саме через наявність такого унікального циклу розвитку що веде до утворення примітивної багатоклітинної форми соціальна амеба стала одним із найулюбленіших модельних організмів в біології індивідуального розвитку організмів.

Dictyosteliumi li discoideumi i

Джерела:

1.http://www.rsc.org/chemistryworld/2014/02/worms-build-waxy- waving-towers-get-out-more-find-beetle-host

2.http://www.agregator.pro/ kruglyie_chervi_umeyut_stroit_bashni_vyiyasnili_bi.2361079.html

3.http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23532968

4.http://www.wormbook.org/chapters/www_genomesPristionchus/ genomesPristionchus.html

Підготувала: Наталія Лейченко

Сьогодні існує немало спецій, що заслуговують на увагу, проте є одна, відома навіть у Древній Русі, але несправедливо забута в часи соціалізму – корінь імбиру.

Імбир – багаторічна рослина родини імбирних, насіння, листя та корінь якої містять ефірні олії. Краї його квіток пурпурового кольору, зовні нагадують орхідеї. Саме тому в деяких країнах (Голландії, наприклад) його вирощують як кімнатну рослину.

З давніх-давен імбир вирощували в Південній Азії, але тепер в дикому вигляді там його не знайти. Сьогодні його культивують повсюдно: на Цейлоні, Ямайці, Барбадосі, в Китаї, Індії, Австралії, а також у багатьох європейських країнах у певних умовах. Цікаво, що саме імбир став першою пряністю, яку почали вирощувати в Америці.

Zingiber officinalis

Відомо, що свою назву імбир (рід Zíngiber) отримав завдяки перекладу із санскриту (Singabera), саме так називали цю рослину 5 тис. років тому, що в перекладі значить «рогатий корінь». І вже тоді знали про цілющі властивості імбиру, оскільки рекомендували його при проказі, правці, лихоманці тощо.

Вперше імбир був відкритий на півночі Індії і з того часу розпочав переможний марш по всьому світу. Особливо його обожнює Східна кухня, яка не буде Східною, якщо з неї забрати імбир. Але не тільки Схід захоплювався цим неперевершеним продуктом: царська Росія сповна використовувала цю приправу для виготовлення випічки та квасів; легендарне імбирне печиво з мигдалем було прийнято за основу при виготовленні сучасних пряників, а хліб з імбиром був вишуканими ласощами та делікатесом – його дуже любила Єлизавета I. На основі імбиру навіть варять пиво: в Німеччині та Англії відоме як «імбирний ель».

Він досить швидко прижився та у свій час здійснив переворот на ринку спецій. Англійці, оцінивши його лікувальні властивості, навіть занесли його до медичного довідника. Король Англії Генріх VIII Тюдор навіть рекомендував вживати імбир як профілактичний засіб від чуми.

Уже навіть одна видова назва імбиру – імбир лікарський – говорить про те, що ця рослина має безліч корисних властивостей. Китайські лікарі оцінили всі корисні властивості «рогатого кореня», приписуючи йому здатність позитивно впливати на чоловічу потенцію.

А великий філософ Конфуцій згадував його у своїх наукових трактатах. Корінь оцінили і в Японії: не тільки як засіб для зцілення ран та зняття нудоти, але і як афродизіак, а суші та роли в японських ресторанах неодмінно подають у супроводі з імбиром (і до сьогодні японці на свято «мужності» на стіл неодмінно подають імбир). В арабських казках «1000 і 1 ніч» імбир згадується як засіб, стимулюючий пристрасть. Давні греки жували імбир, коли страждали від похмілля.

«Універсальні ліки» - саме так називали на санскриті імбирний порошок. Сучасна медицина описує більше 20 цілющих властивостей

Zingiber officinalis, серед яких – лікування хвороб печінки, нирок, бронхіальної астми, безпліддя та покращення травлення. Дійсно, завдяки просто феноменальному вмісту вітаміну С, імбир має чудову властивість – підвищувати опір організму до хвороб, покращувати загальний тонус та надавати сил. Вважається, що він омолоджує тканини організму. Багато спортсменів та людей з інтенсивною фізичною діяльністю часто приймають імбирні ванни, аби зняти втому організму після навантажень. На Сході вважають, що імбир посилює лібідо особливо у жінок. Також він наділений сечогінним ефектом та є профілактичним засобом онкологічних захворювань. Відвар кореня імбиру з лимоном та медом застосовують як засіб при застуді.

Напій з його кореня усуває симптоми морської хвороби (китайські моряки застосовують цей метод і до цього часу), допомагає при виразковій хворобі шлунку, покращує апетит, процеси метаболізму, знижує рівень холестерину у крові, підвищує стійкість імунітету. Корисно знати, що імбир швидко позбавляє від відчуття нудоти. У випадку «укачування» в транспорті достатньо розжувати маленький шматочок зацукрованого імбиру, щоб нудота пройшла через 1-2 хвилини.

Джерела:

http://imbirniy.ru/publ/interesnye_fakty/imbir_dlja_lica

http://indasad.ru

http://imbir.biz

Імбир має корисні детоксикуючі властивості: активно виводить токсичні речовини при різних харчових отруєннях. Особливо помітний ефект при отруєнні грибами чи ліками. Слід зауважити, що імбир застосовують в косметології. Його екстракт додають в креми для жирної шкіри, лосьйони, креми від розтяжок, для схуднення, зволожуючі креми. Це дієвий засіб від висипів. Це пояснюється тим, що імбир має потужну антимікробну дію. Імбир – це ще й хороший антисептик.

«Важка їжа», що вживається з імбиром, краще засвоюється, тому його часто застосовують у приготуванні страв, до складу яких входять бобові чи мучні інгредієнти. Так, в тісто імбир додають ще на стадії замішування, в соуси – після їх готовності, в м’ясо – за 15-20 хвилин до готовності, в напої – на стадії їх приготування перед настоюванням.

Серед жінок імбир уже давно відомий як засіб для схуднення. Як уже було відмічено, вживання імбиру покращує роботу травної системи. Страви з ним засвоюються та перетравлюються в рази швидше. Оскільки їжа не застоюється в кишечнику, жири відкладаються в менших кількостях. Річ у тому, що його досить гострий смак сприяє швидкому утворенню шлункового соку. Ця властивість допомагає при захворюваннях шлунковокишкового тракту.

Вживайте імбир! Адже він несе в собі здоров’я, користь та гармонію.

Григорій Андрійович Левитцький народився 7(10) жовтня 1978 року у с.Білки Сквирського повіту Київської губернії у родині священика. Закінчивши початкову школу він був прийнятий на навчання у престижний учбовий заклад – Колегію Павла Галагана.

В 1897 році Григорій Андрійович вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Після його закінчення у 1902 році він почав працювати у лабораторії Ботанічного відділення Київського політехнічного інституту.

Згодом у 1907 році Левитцький був заарештований та ув’язенний на 8 місяців у Бутирську в’язницю за участь у Всеросійському з’їзді Селянського союзу у Москві. Згодом у якості адміністративного покарання був висланний з Російської імперії строком на 3 роки. Як пізніше згадував сам Левитцький цей час проведений у Європі став для нього часом активного професійного зростання та саморозвитку. Він вивчав іноземні мови, багато читав та працював у музеях та бібліотеках Парижу та Лондону, а протягом 1909-1910 у ботанічному інституті Боннського університету.

Після повернення у Російську імперію у 1911 році Левитцький продовжив працювати у лабораторії Ботанічного кабінета Київського політехнічного інституту займаючись дослідженнями які він розпочав ще

уНімеччині.

У1914 році з початком Першої Світовой війни він був мобілізований до складу армії звідки повернувся через рік у званні прапорщика. З 1917 року він почав читати спецкурс під назвою «Будова і функціонування протоплазми» у Київському університеті.

У1921 році він був обранний профессором кафедри морфології і систематики рослин Київського сільськогосподарського інституту де пропрацював до 1922 року. В цей час ним була висунута блискуча гіпотеза про мінливість хромосом у зв’язку з еволюційним процесом. Також він написав два підручники «Елементи біометрії. Статистичний аналіз мінливості» та «Матеріальні основи спадковості». Під час роботи над останньою книгою він познайомився із відомим вченим Миколою Івановичем Вавіловим.

У1925 році Левитцький за пропозицією співпраці Вавілова переїздить до Ленінграду де збирається за-

йнятись дослідженнями хромосом у Всерадянському Інституті рослиництва (ВІР, м. Пушкін під Ленінградом). Саме тут він створив власну лабораторію цитології якою керував до 1941 року. На цей час Григорій Андрійович вже зарекомендував себе як талановитий вчений, широкообізнаний у питаннях цитології та генетики. Він вдосконалив техніку фіксації та забарвлення хромосом розроблену ще С.Г. Навашином. Також він уточнив поняття «каріотип» уведене Л.М. Делоне. Дослідження Г.А. Левитського і його учнями каріотипів міжвидових гібридів, зокрема пшенично-житніх, мало велике не лише теоретичне, а й практичне значення.

Лабраторію цитології яку очолив Левитцький знаходилась на другому поверсі у будинку 15 на Повловському шосе. У будинку навпроти він осоелився разом із своєю родиною. Його дружина, Наталія Євгенівна Кузміна працювала разом з ним. У них було двоє дітій: Надія та Іван.

У 1932 році Левитцький був обранний членомкориспондентом Академії наук СРСР. Саме в цей час йому були пред’явленні звинувачення у зв’язках з есерами та участь у Трудовій селянській партії ще у царські часи.