Pauca Verba_3

Вченi виявили мiкроорганiзми, що здатнi жити на Марсi

Окрiм того...

Загалом пошук різних видів живих істот здатних витримувати агресивні умови на Марсі проводиться достатньо давно. Дослідження у цій галузі переважно виконуються на бактеріях та безхребетних, що власне є найбільш підходящими модельними організмами. Експерименти проводяться у камерах в яких створюються умови найбільш близькі до марсіанських.

Річка Колима

Міжнародна група вчених з Росії та Америки виявила бактерії роду Carnobacterium, у вічній мерзлоті на берегах Колими. Після серії проведених досліджень вченими було встановлео, що ці бактерії здатні рости в умовах близьких до середовища Марсу.

Мікроорганізми були виділенні з глибини 12-20 метрів із піщаних відкладень, розташованих на правому березі Колими. Промиваючи зразки отриманого піску, вчені висіювали розчин на середовище, багате поживними речовинами.Вирощуваликолоніїбактерійпритемпературі 28 градусів Цельсія у нормальній атмосфері, і лише потім піддавали їх випробуванню умовами Марсу.

Лише шість з 10 тисяч виділених штамів виявилися здатними рости в умовах низького кисню, нульової температури і тиску у 150 разів нижчого за земний - 7 мілібар. Цікaвим виявився також той факт, що один зі штамів у екстримальних умовах ріс набагато краще ніж в нормальних

Окремі колонії мікрорганізмів

Carnobacterium divergens на живильному середовищі «Кров’яний агар»

Результати цих досліджень були опубліковані у «Proceedings of the NationalAcademy of Sciences».

Тихоходка

Цікавим виявився той факт, що одними з найбільш пристосованих до можливих умов існування живих істот на Марсі є тип членистоногих безхребетних організмів, відомихякТихоходки(Tardigrada).Однієюзпричин,заякою Тихоходки є найбільш придатними до марсіанських умов, є їхня здатність сповільнювати швидкість метаболізму в своєму організмі до 10 000 разів, що дозволяє їм компенсувати втрату води. Таким чином, Тихоходки здатні витримуватидо300дніввумовахнаближенихдоЧервоної планети.

Загалом пошук різних видів живих істот здатних витримувати агресивні умови на Марсі проводиться достатньо давно. Дослідження у цій галузі переважно виконуються на бактеріях та безхребетних, що власне є найбільш підходящими модельними організмами. Експерименти проводяться у камерах в яких створюються умови найбільш близькі до марсіанських.

Підготувала: Кирієнко Анастасія

Світ природи дуже яскравий, барвистий та різноманітний. Він не перестає дивувати нас. Наприклад, чи відомо Вам про таких дивовижних істот як скляні жаби? Дехто назве їх огидними,дехто

– навпаки,побачить у них щось неповторне.

Так чи інакше, ці дивовижні істоти заслуговують на увагу. Пропонуємо Вашій увазі декілька фактів про життя цих незвичних істот.

Скляні жаби, а точніше, скляні кроківки – це дуже дрібні земноводні, їх розміри коливаються у межах 0,8 – 7,5 см. Їх унікальність полягає у тому, що їх м’язи, кістки та інші тканини прозорі або напівпрозорі - виняток становить лише травна система .

Скляних жаб відносять до окремої родини Centrolenidae. На сьогоднішній день відомо близько 150 видів цих жаб.

Природніми ареалами є гірські тропічні ліси Анд а також, Ґвіанського плоскогір’я.

Відкриття скляних жаб-кроківок відбулось у кінці ХІХ століття відомим іспанським натуралістом Маркусом Хіменесом де ла Еспада. Він упродовж 1862-1865 років досліджував Південну Америку і зібрав цінні колекції найрізноманітніших тварин, в тому числі і один вид скляної жаби - Центролен геконоподібний (Centrolene geckoideum Jiménez de la Espada, 1872).

Але детальний опис виду Еспада здійснив лише у 1872 році. Як виявилось пізніше, цей вид є одним із найбільших у родині Центроленідів.

Згодомбуливідкритійіншіпредставникисклянихкроківок. Слід зазначити, що аж до 1951 року цих жаб відносили до групи Жаб - дереволазів, доки Едвард Гарісон Тейлор не виділив їх в окрему родину. Підставами для виділення

Note: http://www.naturalist.if.ua/?p=2067, http://animalworld. com.ua/news/Greta-Oto-ili-stekljannaja-babochka-lat-Greta-oto

кроківок в самостійну родину стало детальне вивчення їх анатомії та особливостей біології.

Скляні кроківки переважно мешкають у верхніх ярусах тропічних лісів. Вдень вони ховаються між листками та є фактично непомітними, активний же спосіб життя ведуть уночі. Яйця відкладають на нижній поверхні листків, де приблизно через 2 тижні з них виходять пуголовки.

Еволюційно скляні жаби є дуже молодою групою, яка виникла 10-15 мільйонів років тому - разом із утворенням гірськихекосистемАнд,щоактивноформувалисьуцейперіод.

Малірозмірикроківок,прозорашкіра,зеленкуватівідтінки забарвлення відіграють роль захисного пристосування, що допомагає їм залишатись непомітними для хижаків.

По праву скляні жаби вважаються одним із див природи, а Ви хотіли б собі таку жабку ? :)

Проте, в природі існують не лише скляні жаби, а й метелики. Наприклад, скляний метелик Грета Ото.

Метелик належить до підродини Danainae родини Nymphalidae. Метелик має прозорі крила: це пояснюється відсутністю лусочок, що мають вкривати їх. Розмах крил - від 5,5 до 6 см. Непрозорі ділянки крил мають темнокоричневе забарвлення.

Вид є достатньо поширеним у вологих тропічних лісах Мексики та Аргентини.

Метелик є отруйним для птахів, оскільки ще на стадії личинки активно поїдає рослини роду Cestrum, накопичуючи алкалоїди в своєму організмі.

Слід зазначити, що у багатьох інших метеликів, зокрема, представників родини Sesiidae (Скляні метелики), після виходу з лялечки на крилах є лусочки, проте вони обсипаються фактично під час першого польоту.

Підготувала: Кирієнко Анастасія

Секрети злакових рослин

Злаки (лат. Poáceae) - родина однодольних рослин, до якої належать такі відомі рослини як пшениця, жито, овес, рис, кукурудза, ячмінь, просо, бамбук, цукрова тростина. Злакові в природі поширені на всіх континентах (один вид зустрічається навіть в Антарктиді), складають значну частину фітомаси в багатьох біоценозах, а в степах і саванах - переважну частину.

Рід пшениця (Triticum L.) є основним джерелом харчових продуктів для багатьох регіонів світу. Підраховано, що приблизно одна третина світового населення залежить від пшениці.

Рід Triticum поділяють на озиму та яру пшеницю, залежно від часу висаджування зерна. За текстурою зерна відрізняють тверді і м’які сорти пшениці.

Рід пшениця налічує велику кількість видів. Так як пшеницю вирощують практично повсюди, в кожному регіоні є свої особливі сорти. Єдиної класифікації сортів поки не існує.

Відомо, що рослини роду Triticum L. вживають в їжу близько 12 000 років. Вважається, що їх батьківщиною є південно-західна частина Азії. Найдавніші археологічні знахідки пшениці були знайдено в Сірії, Йорданії, Туреччинi, Вірменії та Іраку. Там росла дика пшениця, що датується 9000 роком до нашої ери.

Даний злак став причиною величезних змін в житті людей. У неоліті люди зрозуміли, що можна вирощувати собі їжу, а не шукати її. Стали утворюватися постійні поселення, так як пшениця стабільно забезпечувала людей їжею.

Пшениця відігравала дуже важливу роль і мала релігійну значимість, а також була частиною священних ритуалів у багатьох культурах. У греків, римлян, шумерiв, у фінській міфології існували боги і богині пшениці. До цих пір, в деяких частинах Китаю пшеницю вважають священним зерном.

Проростки пшениці містить лігнани - один з основних класів фітоестрогенів, які є естроген-подібними хімічними речовинами, а також виступають в якості антиоксидантів.

Вони можуть зв’язуватися з естроген-подібними рецепторами - наразі вивчається їхня роль у захисті від раку молочної залози, простати та товстого кишечника.

Цiкавi факти про пшеницю

•100 кг пшениці містять 2000 000 зерняток, і цієї кількості достатньо, щоб спекти 100 буханців.

•У Британському музеї можна побачити оригінальні хлібини, які спекли в Єгипті понад 5000 років тому.

•Серед злаків, найбільша кількість продуктів виробляється з пшениці.

•У 1904 році недалеко від Ашхабада було знайдено зерна пшениці, яким 5 тисяч років, а у 2004 році в Ашхабаді було відкрито музей пшениці.

•Урожай пшениці збирають в світі кожного місяця - адже вона росте повсюдно та має багато сортів.

•Тільки пшениця містить достатню кількість глютену для приготування пишного хліба.

•Пшениця, як важливий злак, зайняв відповідне місце у мистецтві. Тільки Ван Гог створив більше десятка картин з полями пшениці. З соломи ж створюють скульптури.

Вінсент Ван Гог, 1889 рік «Пшеничне поле за лікарнею Сен-Поль із женцем»

Вінсент Ван Гог, 1889 «Снопи пшениці у полі» Вінсент Ван Гог

«Поле пшениці під грозовим небом», 1890, Вінсент Ван Гог

«Поле пшениці та жайворонок» 1887, Вінсент Ван Гог

•З’ївши п’ятсот грамів білого хліба, ви отримуєте 17% кальцію, 61% фосфору, 48% магнію і 70% заліза від необхідної людині добової норми.

•З’ївши п’ятсот грамів білого хліба, ви отримуєте 17% кальцію, 61% фосфору, 48% магнію і 70% заліза від необхідної людині добової норми.

Зшести тисяч видів злаків бамбук - найвище, а серед всіх рослин Землі і найбільш швидко росте. У себе на батьківщині, в Південно-Східній Азії, бамбук витягується у висоту до 50 метрів, його стовбур буває діаметром до 40 сантиметрів.

Росте бамбук всього лише місяць - півтора, але ріст відбувається і вдень, і вночі. Поява його пагонів на поверхні землі супроводжується шумом і тріском. Тонко загострені, вони енергійно пробираються до світла, пробиваючи на своєму шляху асфальт та зрушуючи камені. Бамбук є основним харчовим продуктом великої панди. В Китаї, Індонезії, Японії та Індії з нього виготовляють музичні інструменти, насамперед флейти. З бамбука також виготовляли і виготовляють в даний час різні види зброї: духові рушниці, держаки, стріли, наконечники для стріл, списи. Використовувався також як інструмент болісної та довгої страти: жертва закріплювалася над обрізаною верхівкою, а бамбук ріс і протикав її.

Іншою чудовою злаковою рослиною є цукрова тростина -

перша рослина на Землі, яка подарувала людям цукор. Спочатку вона була відома лише в Індії. Солодкий сік тростини містить до 20 % цукру.

Цукрова тростина

У Стародавній Індії для скріплення каменів при будівлях каменярі використовували вапно, розмішане соком цукрової тростини, що і надавало вікову міцність старовинним баштам і храмам.

Серед злаків достатньо цікавим є і Щучник антарктичний (лат. Deschampsia antarctica), який є одним із двох видів квіткових рослин, що ростуть в Антарктиді.

Щучник антарктичний

У Всесвітньому зерносховищі на Шпіцбергені є зразки насіння основних сільськогосподарських культур, а серед них і багато злаків - щоб не допустити їх знищення у разі глобальних катастроф.

На сам кінець, хочу зауважити, що злакові характеризуються надзвичайною різноманітністю. Їх використовують в різноманітних галузях діяльності людства від мистецтва та виробництва зброї до забезпечення продовольством населення.

Підготувала: Лизогуб Оксана

Note: 1) http://bio.1september.ru/2002/04/3.htm 2).http://www.bolivianland.net/UserFiles/File/Dest3Comun/Proyecto_Cana_Azucar_Ruso.pdf 3). Гончаров Н. П., Кондратенко Е. Я. Происхождение, доместикация и эволюция пшениц (рус.) // Информационный вестник ВОГиС : журнал. — 2008. — Т. 12. — № 1/2. — С. 159—179

7 |P a u c a V e r b a ! / № 3

Нас часто повчають: якщо ти будеш

сумлінно навчатись у школі, закінчиш її із

відзнакою, будеш мати червоний диплом

після випуску з університету - і просто будеш слухняним, спокійним та мати гарні оцінки,

тоді – і тільки тоді ти зможеш досягти

справжнього успіху в житті. Проте, як показує

історія, це не завжди буває так. Яскравим

прикладом є Альберт Ейнштейн. Це дійсно унікальнапостать.Щезюнихроківвінвирішив

для себе, що йому цікаво, а що ні, і все життя

прожив, дотримуючись своїх принципів.

Альберт Ейнштейн

(14.03.1879 – 18.04.1955)

Альберт Ейнштейн народився 14 березня 1879 року

умісті Ульм на півдні Німеччини в небагатій єврейській родині. Його батько, Герман Ейнштейн, був співвласником маленького підприємства, що займалось виробництвом матрацівтаподушок,амати,ПаулінаЕйнштейн,походила з родини заможного торгівця кукурудзою.

Починаючи з 6 років (за ініціативою матері) хлопчик навчається грати на скрипці. Музика стане невід’ємною частиною його життя.

Початкову освіту Альберт отримав у католицькій школі

уМюнхені. У віці 11-13 років молодий Ейнштейн пережив стан глибокої релігійності, проте в цей час юнак читав багато науково-популярних видань, і це значною мірою вплинуло на формування його світогляду та особистості. Вже згодом Альберт відзначався скептичним ставленням до авторитетів.

Пізніше родина переїхала до Мюнхена, де в одній із місцевих гімназій продовжилось навчання Альберта. Проте, навчання в гімназії юнаку давалось зовсім нелегко. Єдиними предметами, в яких Альберту належала першість, були математика та латинська мова. Він часто

сперечався із своїми викладачами, йому не подобалась сама система викладання, яка базувалась на бездумному завчування дисциплін.

Альберт Ейнштейн у віці 14 років

У1895 році Альберт Ейнштейн їде до Швейцарії у Цюрих, щоб скласти вступні іспити у Вище технічне училище і згодом стати викладачем фізики. Вступний екзамен з математики Альбер склав блискуче, проте завалив ботаніку та французьку мову, що не дозволило йому вступити до училища. Але директор училища порадив юнакові вступити до випускного класу школи Аарау (Швейцарія), отримати там атестат і знову спробувати вступити у Цюрихське училище.

Ушколі Аарау Ейнштейн із зацікавленням вивчає електромагнітну теорію Максвела. Вже у 1896 році він зрештою вступає на педагогічний факультет Цюріхського училища, який закінчить у 1900 із дипломом викладача фізики та математики.

Дуже довго Ейнштейн не міг влаштуватись на роботу. Нарешті, у 1902 році, його друг, з яким він разом навчався в училищі - Марсель Гроссман - порекомендував Ейнштейна на посаду експерта ІІІ класу

уФедеральне бюро патентування винаходів у Берні. Заробітна плата за рік була 3500 франків. Тут Ейнштейн пропрацював до 1909 року і головним чином займався експертною оцінкою заявок на винаходи. Робота не забирала багато часу і дозволяла у вільний час займатись вивченням теоретичної фізики.

Увіці 23 роців Альберт Ейнштейн одружився на 27-річній Мілеві Марич. Згодом у них народилось троє дітей.

Меліна Марич

8 |P a u c a V e r b a ! / № 3

Вирішальним роком у науковій кар’єрі Ейнштейна став 1905. В цей час молодий вчений в одному із журналів фізики видає три свої революційні статті: «Про електродинаміку рухомих тіл» (заклала основу теорії відносності), «Про одну з евристичних точок зору, що стосується виникнення і перетворення світла» (заклала фундамент розвитку квантової теорії); третя стаття була присвячена броунівському руху молекул і значною мірою просунула розвиток статистичної фізики.

У1909роціуЗальцбурзівідбувсяз’їзднатуралістів,куди був запрошений і Ейнштейн. Тут він уперше познайомився ізПланком,іпотімвонисталинайкращимидрузями.Згодом Ейнштейн отримав посаду профессора в Цюрихському університеті, де також викладав геометрію його давній друг Марсель Гроссман.

У1913роцізарекомендацієюПланка,Ейнштейнотримує запрошення очолити новий фізичний дослідницький інститут у Берліні. Дружина з дітьми відмовилась їхати у передвоєний Берлін, і родина розпалась.

ПіслязакінченняПершоїсвітовоївійнивченийцікавиться новими областями фізики, зокрема релятивістською космологією та «Єдиною теорією поля», яка, на думку Ейнштейна, мала поєднати гравітацію, електромагнетизм

ітеорію мікросвіту.

У1919 році Ейнштейн удруге одружується на своїй двоюрідній сестрі (по лінії матері) Ельзі Льовенталь, яка на той час вже мала двох дітей.

Альберта Ейнштейна неоднарозово висували на Нобелівську премію, проте теорії і дослідження вченого були настільки революційними, що члени комітету тривалий час не відважувались присудити йому премію.

Зрештою, у 1921 році Ейнштейну була присуджена Нобелівська премія за теорію фотоефекту (вона була найбільш вивченою і експериментально підтвердженою).

Натомість у Європі наростала економічна криза, в Німеччині посилювався вплив нацистів; вільнодуство Ейнштейнапочалопереслідуватись,авсійогодослідження оголошувались псевдонаукою.

Зрештою у 1933 році разом з дружиною та дітьми Альберт Ейнштейн залишає Німеччину назавжди, та емігрує до США. Згодом він відмовляється від німецього громадянства та членства в Прусській та Боварській Академії Наук.

У США Ейштейн швидко набуває народної любові та популярності, стає однією із найпочесніших і навійдоміших осіб країни. Через виразну зовнішність за Ейнштейном швидко закріпився образ «розгубленого вченого».

Ейнштейнотримуєсертифікатпроамериканське громадянство, 1940 рік.

У повоєнні роки Альберт Ейнштейн був був одним із засновників і активним учасником Пагоушського руху вчених за мир.

ДокінцяжиттяЕйнштейнзаймавсявивченняірозробкою єдиної теорії поля і дослідження проблем космлогії.

Альберт Ейнштейн помер 18 квітня 1955 року в 1:55 в Прістоні від аневризми аорти. На його аохороні було присутньо лише 12 найближчих осіб. Його тіло було спалене у крематорії Юінг-Сімтері, а попіл розвіяний за вітром.

Крилатi вислови Альберта Ейнштейна.

Ейнштейн відомий не лише своїми науковими теоріями, а й крилатими висловами, деякі з них стали такими популярними у нашому

повсякденому житті, що ми вживаючи їх навіть не замислюємося над тим, хто є їхнім автором.

•Дуже важливо не переставати задавати питання.Допитливістьневипадководарована людині.

•Необхідно вивчити правила гри. А потім почати грати краще за всіх.

•Існує два способа жити: ви можете жити так ніби у світі не існує дива, або так, що все у цьому світі являється дивом.

•Секрет творчості полягає в умінні приховати джерело свого натхнення.

•Освіта – це те, що лишається після того, як забуваєш усе, чого навчали у школі.

•Людина яка ніколи не помиляється, ніколи не намагалась робити щось нове.

•Страх або дурість завжди були причиною більшості людських вчинків.

•Наука – прекрасна справа, лише у випадку, коли вам не доводиться заробляти нею на життя.

•Якщо А – це успіх у житті, то його формула А=x+y+z,

де x - це працюй, y – грай, z – тримай язика за зубами.

•Краще віриті ніж не вірити взагалі, оскільки з вірою все робиться можливим.

•Істина – це те, що лишається після перевірки досвідом

•Жодною кількістю експериментів неможливо підтвердити теорію, проте достатньо лише одного експерименту щоб її спростувати.

•Порядок потрібний лише дурню, геній володіє над хаосом.

•Єдине, що заважає мені навчатися – це отримана мною освіта.

•Єдиний правильний спосіб навчати людей, - це подавати їм власний приклад.

•Ти ніколи не вирішиш проблему, якщо будеш думати так само, як і ті, що її створили.

•Невелеке знання – це небезпечна річ, в принципі так само як і велике.

•Математика – найбільш досконалий спосіб водити самого себе за ніс.

Підготувала: Кирієнко Анастасія

Note: http://www.albert-einstein.ru/biography/?id=6

http://www.aphorism.ru/author/a611_2.shtml