Pauca Verba_11
.pdf
PAUCA VERBA! Випуск №11
Осінь 2014
Нашим життям |
Дивовижна |
Ці дивовижні |
керують гормони |
та нестерпна |
бандикути ст.9 |
|
|
|
ст.21 |
краса ст.6 |
|
Студентський науково-популярний журнал НаУКМА
Науково-популярний журнал «Pauca Verba!» створений для усіх тих, хто цікавиться природничими науками, а також тих, кому подобаються різноманітні цікаві наукові факти.
Науковий прогрес не стоїть на місці, щодня людство робить величні відкриття, “Pauca Verba!” допоможе Вам бути у курсі останніх подій та поділиться з Вами цікавою та корисною інформацією.
Інформативно. Просто. Доступно. Лаконічно. Цікаво. Актуально.
Життя неймовірно цікава річ, зробимо її ще цікавішою разом! Приєднуйтесь до редакційної команди “Pauca Verba!” ми завжди раді Вам!
Автор ідеї та засновник: Кирієнко Анастасія Василівна Куратор: к. б. н., доцент кафедри біології НаУКМА Антонюк Максим Зиновійович Головний редактор: Кирієнко Анастасія Коректори: Побережний Дмитро, Сопронюк Тетяна Фотограф: Андрій Осадчук Дизайн номеру: Анастасія Кирієнко
Наші журналісти та автори статей: Кирієнко Анастасія, Лейченко Наталія, Велічко Юлія
За надані фото для фотовиставки виноситься подяка: Андрію Осадчуку
На обкладинці: Дара Берегова, Соломія Гривняк, Суховий Максим (Зображення різних емоційних станів, до статті на сторінці №21) На звороті: забраження узяте за посиланням
http://graphicskeeper.com/wp-content/uploads/2011/03/bacteria-virus-vector-pack.jpg
Анастасія |
Соломія |
Андрій |
Юлія |
Дара |
Тетяна |
Суховий |
Кирієнко |
Гривняк |
Осадчук |
Велічко |
Берегова |
Сопронюк |
Максим |
Журнал “Pauca Verba!” виходить один раз на три місяці, у форматі PDF.
Електронну версію журналу можна отримати з: vk.com/pauca.verba;
Шукайте нас на Facebook, пряме посилання:
https://www.facebook.com/groups/paucaverba/
Читайте нас на Google+, спільнота “Pauca Verba! Journal”
Ви також маєте можливість оформити підписку на “Pauca Verba !”, для цього надішліть Ваш e-mail на нашу електронну скриньку, і Ви щомісяця, абсолютно безкоштовно будете отримувати новий номер;
Надсилайте Ваші пропозиції, побажання та ідеї на нашу електронну
адресу:
pauca.verba.journal@gmail.com .
Note: 1. “ Pauca verba” з лат. ідіома «без зайвих слів»
Дорогі, наші читачі, цим, 11-м випуском журналу, ми відкриваємо 3-й сезон нашого існування. Вже третій рік поспіль наша редакційна команда працює над створенням цікавих номерів журналу для вас.
Нам важливо знати вашу думку про наш журнал, навіть якщо це буде критика ми все одно будемо раді її почути, оскільки ми прагнемо до вдосконалення з кожним наступним номером.
Ми завжди раді і відкриті до співпраці. Серед нашої редакційної команди є студенти різних років та спеціальностей, є аспіранти та навіть викладачі. Хоча тематика нашого журналу здебільшого є природничою, ми відкриті до співпраці з авторами які прагнуть писати статті про важливі суспільно-політичні події, що відбуваються в Україні. Ця тема є важливою для кожного з нас і тому ми не можемо її оминути.
Ми не є професіоналами чи спеціалістами кваліфікованих видань, ми звичайні студенти та аспіранти нашої славної Академії. Так ми аматори своєї справи, але справи яку любимо і яка цікава для нас, справи яка дозволяє вдосконалюватись щодня, справи що дозволяє знайомитись і спілкуватись із цікавими людьми і справи яка дарує нам почуття важливості від того що ми робимо. Так, поки що наш журнал не є надто популярним, і про нього знають лише в Академії, і то далеко не всі. Але не зважаючи на це ми не зупиняємось, ми продовжуємо працювати і розвивати наш журнал. Адже завжди знайдуться читачі яким він буде цікавий, а це вже хоча й невелика проте все ж таки перемога.
Тому ми завжди дуже раді коли ви висловлюєте свої думки, пропозиції та зауваження якими б вони не були. Бажаємо вам цікаво та корисно провести час читаючи наш журнал.
З повагою, редакційна команда «Pauca Verba!»
У НОВОМУ НОМЕРІ PAUCA VERBA! ЗА ОСІНЬ 2014 РОКУ ЧИТАЙТЕ ПРО ТАКЕ:
ОСТАННІ НОВИНИ:
Нобелівська премія 2014………………………………....5
ЗВЕРНИ УВАГУ:
Нестерпна краса: портрети масового американсько-
го споживання………………………………………….…...6
ТВАРИННИЙ СВІТ:
Бандикути…………………………………………..…….….9
РОСЛИННИЙ СВІТ:
Етилен-фітогормон старіння у рослин……………...11 ІСТОРИЧНІ НАРИСИ:
Стенлі Бен Прузінер…………………………………......12
НЕЙМОВІРНІ ВИНАХОДИ:
Екологічно чистий годинник…………………….……..14 КЛІТИНИ, МОЛЕКУЛИ, АТОМИ:
Нова «чума» 21-го сторіччя—вірус Ебола…….……15 ІНТЕРВ’Ю ЗІ СПЕЦІАЛІСТОМ ……………………...…..17 СТУДЕНТСЬКІ ДОСЛІДЖЕННЯ:
Властивості іонних каналів мембрани ядерної оболонки нейронів при експериментальному гемі паркі-
нсонізмі……….……………………………….………..…..19
ІЗ ПОВСЯКДЕННОГО:
Карта емоцій……………………………………………....21
ЧЕРВОНА КНИГА УКРАЇНИ:
Білозубка велика…………………………………..…….23
Гіацинтик Палласів…………………………..………….24
НАУКА ЯК МИСТЕЦТВО:
Стиль сумі-е в нейрофізіології………………...……..25 ФОТОВИСТАВКА:
Вечерній Київ………………………………….…....…….27
ОСТАННЯ СТОРІНКА………………………..…….…….29
Нобелівська премія 2014
Як завжди однією із найбільш очікуванних і найважливіших наукових подій осені є присудження Нобелівської премії. Отже, подивимось на лауреатів в області фізіології та медецини, фізики та хімії.
Цього року Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини присудили за відкриття системи навігації мозку. А саме - ―відкриття механізмів як мозок вміє орієнтуватися в просторі, визначаючи своє положення‖. Її здобули Мей-Брітт Мозер та Едварду Мозер (подружжя Мозер) з Норвегії та американець Джон О'Кіф.
Ця система позиціонування, яку представники комітету охрестили «внутрішньою GPS» в мозку, робить можливою орієнтацію в просторі й демонструє клітинну основу для високих когнітивних функцій. Робота вчених дозволяє відповісти на наступні питання: «Як ми розуміємо, де ми знаходимося?», «Як ми знаходимо шлях від одного місця до іншого?» і «Як ми запам'ятовуємо інформацію, щоб негайно знайти той самий шлях, якщо ми опиняємося в тому ж місці знову?». Робота є цікавою та актуальною, оскільки дозволяє нам глянути під іншим кутом на наше сприйняття дійсності.
З приводу того, хто може стати лауреатом цьогорічної премії в цій галузі, були різні думки. Так, наприклад, медіакомпанія Thomson Reuters прогнозувала, що нагороду може отримати працюючий в США Пейдон Янг - за внесок у створення, зокрема, першого нановолоконного лазера. Серед інших можливих лауреатів називалися Йошинорі Токур (Японія), Рамамурті Рамеш (США) і Джеймс Скотт (Великобританія), які займалися дослідженнями в області збільшення обсягу пам'яті і ефективності запам'ятовуючих пристроїв і мультиферроїдних матеріалів.
Ісаму Акасака Хіроші Амано Судзі Накамурі
Лауреатами цьогорічної Нобелівської премії з хімії стали Ерік Бетциг, із Медичного інституту Говарда Х‘югса, Вільям Мьорнер зі Cтенфордського університету США і Штефан Хелль із німецького Інституту Макса Планка.
Едвард Мозер Мей-Брітт Мозер Джон О'Кіф
Нобелівська премія з фізики присуджена японським вченим Ісаму Акасака, Хіроші Амано і Судзі Накамурі. Ці науковці розробили блакитні світлодіоди, що в свою чергу дозволили створити яскраві та енергозберігаючі джерела білого світла.
Джерела:
http://life.pravda.com.ua/technology/2014/10/8/181821/
http://espreso.tv/news/2014/10/07/ laureatamy_nobelivskoyi_premiyi_z_fizyky_staly_tvorci_svitlodiodiv_z_yaponiyi http://www.nobelprize.org
http://espreso.tv/news/2014/10/06/ nobelivsku_premiyu_v_haluzi_medycyny_prysudyly_za_doslidzhennya_mozku
Матеріал підібрала: Анастасія Кирієнко
Ерік Бетциг |
Штефан Хелль Вільям Мьорнер |
Ці вчені розробили суперфлуоресцентну мікроскопію, яка відкрила перед вченими більші можливості і підняла мікроскопію на новий рівень. Важливість цього відкриття полягає у тому, що це дало змогу вченим наочно спостерігати за рухом окремих молекул всередині живої клітини; подивитися, як молекули утворюють синапси між нервовими клітинами мозку та як розвивається амілоїдоз при хворобах Альцгеймера, Паркінсона і Хантінгтона.
Pauca Verba!×№11×5
Нестерпна краса: портрети масового американського споживання
Здавалося б, що може бути спільного у сучасного мистецтва та екологічних проблем. Проте американський художник-постмодерніст доводить зовсім протилежне. Відповідно до свого оригінального стилю, Кріс Джордан створює картини, які дають нам можливість оцінити небезпеку катастрофи, що наближається. Річ у тому, що його роботи – це картини величезного розміру, які відображають вражаючі статистичні дані. Погодьмося, у масштабах цілого світу досить непросто осмислити вплив того чи іншого фактора на навколишнє середовище. На думку автора, такий своєрідний вид мистецтва краще впливає на свідомість, аніж звичайні факти. Ми можемо наочно побачити та реально оцінити присутність людини та її безпосередній вплив на природу. Що ж, розглянемо деякі композиції автора.
А ось інший приклад – пластикові бляшанки, які, як відомо, дуже повільно розкладаються у ґрунті та наносять йому непоправної шкоди. Уявімо лише: кожні 5 хвилин у США використовується 2 млн. пластикових бляшанок.
Кріс Джордан
На перший погляд зображена картина не має нічого незвичайного, хоча, звісно, помітний яскравий авторський стиль. Та придивімось ближче:виявляється, ця композиція створена зі звичайних алюмінієвих банок. Безсумнівно, автор витримав оригінальність методу, та важливішим є задум, який він хотів донести до нас: у США 106 таких банок викидаються кожні 30 секунд! Справді, досить складно уявити те, що людство буде робити, коли кількість сміття стане катастрофічно високою.
Як бачимо, американського фотографа й художника цікавлять саме ті руїни, які людство залишає по собі. ―Наведені сцени жахають, але в той же час в них присутня темна, моторошна краса‖, - говорить сам Кріс.
Його знімки дають можливість оцінити американську культуру ―з виворітного боку‖. Автор зазначає, що його метою не є звинувачення когось, він лише намагається вплинути на людську свідомість, підштовхнути нас до правильних висновків. На прикладі Сполучених Штатів він висвітлює проблеми, які є актуальними для всього світу.
Pauca Verba!×№11×6
І справді, певною мірою його мета втілилася у життя: багато людей зацікавились його творчістю та почали більш бережливо й раціонально ставитись до навколишнього середовища.
Екологічній тематиці присвячена значна частина його колекції. Автор знову і знову наголошує на проблемі утилізації сміття, демонструючи його неймовірно велику кількість. За дослідженнями Кріса, 60 000 мішків сміття населення США викидає кожні 5 секунд. Статистика вражає, і жоден з екологів не може залишитись осторонь висвітленої проблеми.
Зауважимо, що статистична добірка Кріса досить різноманітна. У ній ми можемо знайти й інші не менш цікаві дані.
Наприклад, подана композиція складена з 200 000 пачок сигарет різних марок, що показує кількість американців, які помирають від куріння кожні півроку.
Найжахливішим є те, що, хоч статистика є вкрай негативною, багато американців навіть не намагаються позбутись цієї згубної звички.
Як ви думаєте, що це? Здається, звичайне сіре полотно з густими крапками, чи не так? Насправді тут зображена кількість стільникових телефонів, які виходять з ладу щодня! Їх кількість сягає 460 000!
Цікаво звернути увагу й на інші вражаючі дослідження Кріса Джордана:
29569 пістолетів – число смертей у США у
2004 році, пов‘язаних зі зброєю;
1,14 млн. паперових пакетиків використовуються у супермаркетах щогодини;
2,3 млн. тюремних уніформ – число ув‘язнених у США в 2005 році;
1 млн. пластикових стаканчиків – саме стільки використовується у авіарейсах авіакомпаній США кожні 6 годин;
28 000 160 – літрових бочок з нафтою використовувались в 2008 році кожні 2 хвилини;
3,6 млн. ковпачків від шин відповідають кількості випущених в 2004 році позашляховиків;
38 000 контейнерів обробляються в американських портах кожні 12 годин.
Шокує, чи не так? Та найбільш цікавим є спосіб зображення автором поданої статистики, те, як він посвоєму бачить той чи інший аспект. Презентацію автором фотоколекції можете переглянути за посиланням, вказаним нижче.
Pauca Verba!×№11×7
То що ж зацікавило Кріса, який, до речі раніше був адвокатом, покинути роботу, вибитись зі звичного ритму життя, здійснюючи поїздки сміттєзвалищами та фотографуючи купи непотребу? Хтось може тлумачити це як погоню за числами, а хтось – як високий рівень екологічної свідомості.
250 000 пластикових пакетів.
Джерела:
http://fishki.net/30595-serija-amerikanskij-avtoportret-krisa-dzhordan-53- fototekst.html
http://www.ted.com/talks/chris_jordan_pictures_some_shocking_stats?
Підготувала: Юлія Велічко
Сам фотохудожник говорить: ―Мої роботи – про те, як ми несвідомо здійснюємо колективні вчинки, зокрема, ті, які ми відмовляємось визнавати. Те, що ми бачимо – ми самі.‖
50 000 запальничок
Автор ставить нас перед вибором: залишити все на такому ж етапі чи розпочати активні дії для покращення нашого життя. Нехай це питання залишиться відкритим для кожного з нас.
Pauca Verba!×№11×8
Родина Бандикутових включає в себе 21 вид сумчастих ссавців із Австралії, Тасманії, Папуа-Нової Гвінеї і найближчих островів.
На думку зоологів, декільком видам Бандикутових загрожує зникнення. Три представники цієї родини вже вимерли, а про чисельність популяцій інших видів точної інформації немає.
Цих тварин можна зустріти в пустелі, степу, лісі, навіть у приватних садибах. Довжина тіла від носика до кінця хвоста коливається від 30 до
80 см.
Найменший вид з сімейства Бандикутових - це мишоподібний бандикут (Microperoryctes murina),
що мешкає в Індонезії; найбільший – гігантський бандикут (Peroryctes broadbenti), котрий зустрічається в Папуа-Новій Гвінеї.
У бандикутів компактне тільце, видовжений загострений ніс, передні лапи коротші задніх. У більшості видів шерсть доволі жорстка. Дрібні гострі зуби бандикутів чудово пристосовані для поїдання комах та інших дрібних членистоногих. Іноді вони поїдають малих гризунів, ящірок, ласу-
Всі бандикути ведуть нічний спосіб життя. Вдень вони сплять в неглибоких норах чи лісовій підстилці.
Бандикути – дуже унікальні сумчасті, у них формуються зачатки плаценти. Вона має значно менші розміри, а її розвиток є недостатнім для забезпечення виношування ембріона. Вагітність у бандикутів має короткі терміни, навіть в порівнянні з іншими сумчастими. Наприклад, період виношування у довгоносого бандикута сягає всього лише 12.5 днів (рекорд серед ссавців)! Самка народжує до 4 малят, котрі після пологів залазять у сумку матері. Дитинчата не виходять із сумки, доки не зміцніють. І вже зовсім скоро – вони разом із матір‘ю вчитимуться здобувати їжу самостійно.
Білбі
Білбі, або кролячий бандикут (Macrotis lagotis),має довгий пухнастий хвіст і величезні вуха. Саме через свою схожість з кролем, він отримав таку назву.
Білбі живуть в суворих умовах посушливої Центральної Австралії. В такому середовищі важко знайти воду, тому необхідну вологу вони одержують із соковитих кореневищ ,грибів та комах. Кролячі бандикути мають слабкий зір, тому в пошуках їжі послуговуються своїм слухом та нюхом.
Бандикути
Macrotis lagotis
Microperoryctes murina
Peroryctes broadbenti
Pauca Verba!×№11×9
Якщо більшість бандикутів викопують неглибокі нори, то білбі риє тунелі довжиною до 3 м і глибиною до 1.8 м!
Чисельність цього виду Бандикутових почала різко зменшуватися на початку минулого сторіччя через масові полювання, численні пожежі, що призвело до зміни природного середовища існування кролячих бандикутів.
В Австралії білбі є настільки популярним, що символом Великодня тут є не великодній кролик, а це звірятко! Справа в тому, що кролики масово знищують фермерські врожаї. За час святкування Пасхи всі гроші,виручені з продажу шоколадних фігурок білбі, йдуть до спеціального фонду захисту цих тварин, створеного в 1970-х рр.
Останні двадцять років білбі занесений до Червоної книги. Зараз їх залишилося не більше 600 особин, і з кожним роком ця цифра зменшується. Всьому провиною є браконьєри і кролики. Перші полюють за їхнім дорогим хутром. А другі поступово витісняють білбі з континенту, поїдаючи їхню їжу.
Загроза зникнення
Людська діяльність призвела до загрози винищення бандикутів. В багатьох районах середовище існування цих тварин було зруйноване в наслідок відведення великих ділянок землі під будівництво чи сільське господарство.
Інша причина - випасання худоби,котре змінило природне середовище існування бандикутів.
До того ж, на них полюють лисиці, коти та собаки. Вимерлим вважається пустельний бандикут
(Perameles eremiana), котрий зустрічався в Центральній Австралії до 1930-х років включно.
Свиноногий бандикут (Chaeropus ecaudatus) жив на значній території лісних масивів в центральній частині Австралії. На його передніх кінцівках було лише 2 пальці, що надавало схожості із копитцями свиней. З часу останньої згадки про численність представників цього виду в 1907 році відомості про них відсутні. Тому остаточної інформації про існування цього виду не існує.
Macrotis lagotis
Заходи для збереження видів
Відновлення популяцій бандикутів можливе за рахунок розмноження в заповідниках та повернення потомства до природних ареалів існування. Зменшити ризик вимирання цих тварин може також суворий контроль за випалюванням рослинності на територіях їхнього можливого існування.
Джерела:
http://dynozavri.ru/sumchatie/ bandikuti_ili_sumchatie_barsuki/http://www.geo.ru/puteshestviya/bilbi-na-paskhuhttp://www.turinfo.ru/faq/kto_simvol_pashi_v_avstralii/
Підготувала: Лейченко Наталія
Pauca Verba!×№11×10