Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Pauca Verba_11

.pdf
Скачиваний:
5
Добавлен:
25.02.2016
Размер:
11.72 Mб
Скачать

Карта емоцій

Відомо, що емоційний стан людини здатен швидко змінюватись протягом дня залежно від ситуації. Ні для кого не секрет, що всі наші емоції які проявляються у вигляді щастя, спокою, жалю, гніву, депресії, стурбованості, радості, ненависті, любові залежать від гормонів. Різне співвідношення у концентрації цих гормонів впливає на наше емоційне самопочуття та вчинки, які ми робимо. Раніше ми вже писали про біохімію кохання та механізми сміху, але зараз хотілось би розповісти і про інші емоційні стани. Отже, усі гормони що впливають на наш емоційний стан, можна умовно поділити на дві групи, а саме гормони гарного і поганого настрою. До першої групи можна віднести окситоцин, дофамін, ендорфін, серотонін, норадреналін, а до другої належать адреналін та тироксин.

Окситоцин

Окситоцин продукується гіпоталамусом, він відповідальний за формування стану спокою, прояву ніжності, турботи та формування материнського інстинкту у жінок.

β-ендорфін

Ендорфіни утворюються у гіпофізі і їхня наявність сприяє тому, що ми почуваємося піднесеними, щасливими.

Норадреналін

Норадреналін (норепінефрин) утворюється у мозковому шарі кори надниркових залоз. Він сприяє гарному самопочуттю, емоційному піднесенню та активній роботі.

Дофамін

Дофамін синтезується у мозку в ділянці чорної субстанції і відповідає за стан позитивного збудження, відчуття радості, певної ейфорії.

Тироксин

Тироксин синтезується фолікулярними клітинами у щитоподібній залозі. Його утворення пов‘язане з відчуттям тривоги, роздратування, неспокою

Серотонін

Адреналін

Серотонін продукується в епіфізі і так само, як і попередні гормони, є важливим для позитивного сприйняття світу і формування гарного настрою.

Адреналін (епінефрин) виробляється клітинами мозкового шару кори наднирників у стресових ситуаціях, пов‘язаних із гнівом, страхом, сильним роздратуванням.

Pauca Verba!×11×21

Всі ці гормони постійно синтезуються у нашому організмі в різній концентрації. Вони надходять у кров і,и транспортуючись звідти, діють на свої клітини-мішені, викликаючи у нас прояв того чи іншого емоційного стану. Так, наприклад, при низьких концентраціях серотоніну та дофаміну людина схильна впадати у стан депресії, а при значній кількості серотоніну – відчуває ейфорію. Натомість надто високий вміст дофаміну є однією з причин розвитку шизофренії та хвороби Паркінсону, а його низькі концентрації ведуть до відчуття тривоги.

Питання емоційних станів є досить цікавим, і його дослідженням займаються багато вчених. Так, наприклад, науковці з Данії виявили так званий «ген щастя». Звучить досить гучно, хоча насправді все дуже просто. За їхніми словами, справа полягає в одному гені, вірніше, в мутації гена, який відповідає за зниження рівня серотоніну – гормону, який вважається медіатором гарного самопочуття. Існує думка що населення Данії є одним із найщасливіших народів. Цей ген дуже рідко трапляється серед людей данської генетичної спадщини. ―Що більшою мірою ви генетично віддалені від Данії, то нижчим є рівень суб‗єктивного задоволення життям. Іншими словами, що далі ви від Данії, то сумнішими ви є‖, – розповідає професор Еудженіо Прото.

Дослідники з університету Варвіка, що у Великій Британії, вважають: рівень щастя у різних народів пояснюється всього-на-всього генетичним кодом.

―Ми намагалися не брати до уваги такі фактори, як багатство, загальний добробут у державі, культурний рівень. Ми старалися відмежуватися від цих чинників, і попри це, виявили величезну різницю у сприйнятті щастя між різними країнами. Пояснити це можна генетично‖, – каже далі Еудженіо Прото.

Імовірно, чимало вчених-генетиків не погодяться із цим, проте факт залишається фактом: найщасливішими є ті країни, де відсоток людей з цією генетичною мутацією найнижчий.

―Основна проблема – це слід визнати – полягає в тому, що ген, буцімто пов‗язаний зі щастям чи, навпаки, депресією, є доволі спірним, і в цьому полягає фундаментальна проблема сучасних генетичних досліджень‖, – додає зі свого боку професор Том Джилберт.

Не так давно фінські вчені створили карту емоцій людини. На ній вони показали, що і де відчувають люди у випадку того чи іншого емоційного стану. Те, про що йшлося раніше у східній та західній культурах, довели науковці з Університету Аалто, виявивши, що людські почуття належать не тільки до розумової сфери, але й мають біологічну основу.

Для створення карти емоцій на тілі людини вони провели дослідження, в якому взяли участь близько 700 лодей з Фінляндії, Швеції та Тайваню. У добровольців викликали різні емоційні стани, а потім просили вказати, в яких частинах тіла вони відчували розширення або звуження.

«Усвідомлення відповідних тілесних змін може згодом викликати свідомі емоції, такі як почуття щастя, — говорить доцент Лаурі Нумменмаа. — Отримані дані мають велике значення для нашого розуміння функцій емоцій та їх тілесної основи».

З іншого боку, науковці вважають, що отримані результати допоможуть їм зрозуміти різні емоційні стани та розлади, створити нові інструменти для їхньої діагностики.

Таким чином, гормони відповідають за наші емоційні стани, вони фактично керують нашим життям. То ж бажаємо Вам щоб у Вашому житті був нормальний баланс між гормонами гарного та поганого настрою, але все ж із переважанням в бік серотоніну, дофаміну та епінефринів. :)

Джерела:

http://ua.euronews.com/2014/10/17/why-are-danes-so-happy-it- could-be-in-their-genes/

http://www.epochtimes.com.ua/science/theory-and-research/ karta-emotsiy-vidchuvaetsya-113577.html

Підготувала: Анастасія Кирієнко

Pauca Verba!×11×22

Білозубка велика

Crocidura leucodon (Hermann, 1780)

Таксономічна належність: Клас — Ссавці

(Mammalia), ряд — Комахоїдні (Insectivora), родина — Землерийкові (Sorecidae). Існує ~ 174-х видів роду; один з 2-х представлених видів в Україні.

Природоохоронний статус виду: Недостатньо відомий.

Ареал виду та його поширення в Україні: Вид з великим середземноморським ареалом. Центральна і Пн. Європа, Передня Азія, Кавказ. Ще 50 років тому - вся Україна. Зараз зустрічається лише на пд. в Херсонській обл. і АР Крим, а також на зх. у Волинській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій і Закарпатській обл.

Чисельність і причини її зміни: Ще в 1950-х рр.

у виловах дрібних ссавців в середньому по Україні становив біля 1%. Зараз білозубка велика досить численна лише в Криму (особливо на Керченському півострові та на окремих ділянках гір і передгір‘їв), де може становити значну частку виловів дрібних ссавців. В цілинному степу Асканія Нова вид звичайний під час осіннього підйому чисельності. В Чорноморському заповіднику теж трапляється досить часто. В західних областях останнім часом лише поодинокі знахідки. З інших областей України за останні 30 років достовірних повідомлень немає.

Причини зміни чисельності: не з‘ясовані,

ймовірно руйнування місць придатних для існування.

Особливості біології та наукове значен-

ня: Білозубка велика активна протягом року, веде наземний спосіб життя. За характером живлення типовий комахоїдний звір (прямокрилі, жуки, метелики, їх личинки і лялечки), що веде нічний і сутінковий спосіб життя. Вид відкритих ландшафтів, особливо цілинних степових ділянок. Розмноження триває протягом теплої пори року. В приплоді 5–10 малят. Вид — індикатор певних біотопів.

Морфологічні ознаки: Довжина тіла — 5,5–7,3 см,

хвоста — 2,7–4 см. Верх буруватий, низ чисто-білий, різко відмежований від боків. Хвіст знизу світліше, ніж зверху. Хвіст покритий рівним хутром, з якого виступають окремі подовжені волоски. Зуби білі, вуха помітно виступають із хутра.

Режим збереження популяцій та заходи з охоро-

ни: Вид занесений до Червоного списку МСОП, та, як вид, що підлягає охороні, до Бернської конвенції. Зберігається в БЗ «Асканія-Нова» та Чорноморському, заповідниках і заказниках АР Крим.

Розмноження та розведення у спеціально ство-

рених умовах: Відомостей немає.

Джерело: http://redbook-ua.org/item/crocidura-leucodon-hermann/

Матеріал підібраний: Анастасією Кирієнко

Pauca Verba!×11×23

Гіацинтик Палласів

Hyacinthella pallasiana(Steven) Losinsk. (Hyacinthus pallasianus Steven)

Таксономічна належність: Родина Гіацинтові — Hyacinthaceae.

Природоохоронний статус ви-

ду: Вразливий.

Наукове значення: Причорноморсько-

донецький ендемік.

Ареал виду та його поширення в Україні: Причорномор‘я, сх. частина пн. Приазов‘я,

Донецький кряж та Придніпровська рівнина(у пд.-сх. частині).

Чисельність та структура популяцій: Популяції за площею, чисельністю та

щільністю дуже різні — від кількох до 100 особин на

1 м2.

Причини зміни чисельності: Порушення природних екотопіввнаслідок господарського освоєння територій, випасання худоби, збирання рослин на букети.

Умови місцезростання: Кам‘янисті степи,

глинисті та вапнякові схили, відшарування пісковику, вугільних та глинистих сланців, крейди. Мезоксерофіт.

Загальна біоморфологічна характеристика: Геофіт. Багаторічна рослина 10–25 см заввишки. Цибулина куляста, з сіро-коричневими оболонками. Листків 2–3, лінійних, з ковпачкоподібною верхівкою,звужених до основи. Квітки фіолетовоблакитні, зібрані у короткоциліндричну китицю. Оцвітина 8–12 мм завдовжки, трубчасто-лійкувата, посередині звужена. Тичинки прикріплюються до трубочки (нижче її середини), пиляки не висуваються з трубочки оцвітини. Цвіте у квітні–травні, плодоносить у травні–липні. Розмножується насінням та цибулинками.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони: Занесено до Червоного списку МСОП. Охороняють в Українському степовому (відділення «Хомутовський степ», «Кам‘яні Могили»), Луганському ПЗ (відділення «Провальський степ»), РЛП «Меотида», «Зуївський», «Донецький кряж» та в ряді заказників і пам‘яток природи. Рекомендується створювати заказники у місцях зростання виду, контролювати стан популяцій та вирощувати у ботанічних садах. Заборонене збирання рослин, порушення умов зростання виду, розорювання степів, надмірне випасання худоби.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах: Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України.

Господарське та комерційне значен-

ня: Декоративне.

Джерело: http://redbook-ua.org/item/hyacinthella-pallasiana/

Матеріал підібраний: Анастасією Кирієнко

Pauca Verba!×11×24

Стиль сумі-е в нейрофізіології

Грег Данн (Greg Dunn) – це нейрофізіолог, який настільки пройнявся об‘єктами свого дослідження, що почав створювати оригінальні картини в японському стилі сумі-е. Ця техніка передбачає створення картин з використанням відтінків одного й того ж кольору. Такий ефект досягається через додавання в чорнила різної кількості води. Роботи, виконані у подібному стилі, характеризуються невеликою кількістю ліній та відкритою композицією. За допомогою цієї техніки у східних культурах зображували бамбук, хризантеми, сливи та орхідеї. Японські монахи використовали сумі-е для своїх дзен-тренувань. Вважалося, що оволодіти цим стилем досить складно, він вважався призначеним для обраних,і водночас навіть майстри сумі-е вдосконалювали свою техніку протягом усього життя.

Якщо придивитись до деяких робіт Грега Данна, наприклад, «Synaptogenesis», то можна побачити, як сильно відростки нейронів схожі на гілки японської сакури або сливи. Всі роботи виконані у пастельних рожевих, жовтих, коричневих та сірих кольорах, натомість відростки нейронів зображені дуже чітко.

“Glia and Blood Vessels”

18″ X 24″

2013

Грег Данн

 

Відомо, що нейрони мають два відростки: один

 

– довгий, що не розгалужується, (аксон), інший – ко-

 

роткий і дуже розгалужений (дендрит). Дендрити

 

нейронів переплітаються між собою так сильно, що

 

їхні розгалуження часто нагадують гілки дерев. Таку

“Synaptogenesis”, 36″ X 24″, 2011

подібність важко не помітити, аналізуючи фотографії

 

нейронів. Цілком можливо, що таку аналогію свого

 

часу помітив і Грег Данн, що, власне, і надихнуло

 

художника-нейрофізіолога на створення робіт.

 

Про свою творчість Грег Данн розповідає так:

 

«I enjoy Asian art. I particularly love minimalist scroll

 

and screen painting from the Edo period in Japan. I am

«Crackled

also a fan of neuroscience. Therefore, it was a fine day

Neurons»,

when two of my passions came together upon the reali-

18″ X 24″, 2012

zation that the elegant forms of neurons (the cells that

Commission for

comprise your brain) can be painted expressively in the

the Journal for

Asian sumi-e style. Neurons may be tiny in scale, but

the Norwegian

they posess the same beauty seen in traditional forms of

Medical Associa-

the medium (trees, flowers, and animals)»

tion

Pauca Verba!×11×25

“C. еlegans II”

“Neuromuscular Junction I”

“Zebrafish Embryo II”

approx. 20″ X 66″

approx. 20″ X 66″

approx. 20″ X 66″

2013

2013

2013

Окрім нейронів, у подібному стилі Грег Данн зображує кровоносні судини, волосяні фолікули, м‘язові волокна, а також модельних організмів в біології, серед яких зокрема C. еlegans.

Роботи художника перебувають у багатьох приватних колекціях світу і є досить популярними. Цікавим є те, як художник поєднує класичний стиль східного живопису із нейрофізіологією.

Джерела: http://www.gregadunn.com/

Підготувала: Анастасія Кирієнко

Pauca Verba!×11×26

Вечірній Київ

Pauca Verba!×11×27

Фото: Андрій Осадчук

 

Вечірній Київ

Pauca Verba!×11×28

Фото: Андрій Осадчук

 

https://s-media-cache-ak0.pinimg.com/236x/e4/72/e3/e472e369fb00639824083494f7d81cf4.jpg

!!! Редакція журналу «Pauca Verba!» терміново шукає талановитого програміста-дизайнера що допоможе нам у розробці сайту журналу !!!

Якщо ти розумний, енергійний, веселий, креативний та винахідливий, а також любиш займатись розробкою сайтів та пограмуванням то ми чекаємо на тебе!

Ми гарантуємо тобі:

Дружній та веселий колектив; Можливість взяти участь в розбудові НаУКМА через популяризацію нашого журналу;

Отримати 200 годин стажування!!!

Досвід роботи з проектом=)

(Умови придбання домену та хостингу будуть детально обговорені під час зустрічі) Не зволікай! «Pauca Verba!» чекає на тебе!

В редакції журналу є також вакансія ―спеціаліста з піару . Години стажування і ―+‖ в карму, you are welcome. Окрім того, ми запрошуємо до співпраці студентів усіх курсів, усіх спеціальностей та факультетів долучитись до ство-

рення чергових номерів журналу.

Вимоги до авторів статтей:

1 стаття = 1-4 сторінка 12 шрифтом Arial Narrow, одинарний інтервал, + 2-4 ілюстрації, + список використаних джерел. В один випуск журналу один і той самий автор може писати декілька статтей у різні (або одну) рубрики.

1 сторінка = 8 годин стажування.

Надсилайте ваші запити до співпраці, ідеї, пропозиції та зауваження на нашу електронну скриньку:

pauca.verba.journal@gmail.com

А також шукайте нас в соціальних мережаж:

Група ВК: http://vk.com/pauca.verba

Група на Facebook: https://www.facebook.com/groups/paucaverba/ (частіше оновлюється) Спільнота в Google+: Pauca Verba! Journal

Дякуємо, що ви з нами і до нових зустрічей! :)

Pauca Verba!×11×29

PAUCA VERBA!×НаУКМА

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]