
- •Технологія галузі
- •Курс лекцій
- •План лекції
- •Класифікація борошняних кондитерських мас за структурно-механічними властивостями
- •Класифікація борошняних кондитерських виробів згідно з тепломасообмінними процесами
- •Питання
- •Тема лекції “розгяд процесу виробництва цукрового та затяжного печива, як великої технологічної системи” План лекції
- •1.Технологічна схема виробництва цукрового та затяжного печива
- •2.Розгляд процесу виробництво цукрового печива як великої системи
- •1.Чим відрізняється технологічний процес виробництва цукрового та затяжного печива?
- •2.На які підсистеми здійснюється розподіл великої системи виробництва цукрового печива?
- •Тема лекції: “виробництво цукрового та затяжного печива”
- •Тема лекції “технологія здобного печива, галет та крекерів”
- •Охолодження печива
- •Оздоблення печива
- •Приготування опари
- •Формування тістових заготовок
- •Випікання-сушіння та охолодження галет
- •Технологічна схема виробництва крекерів
- •Приготування опари
- •Безопарний спосіб виробництва тіста
- •Приготування рецептурної суміші
- •Замішування тіста
- •Вилежування та прокатування тіста
- •Формування тістових заготовок
- •Випікання-сушіння та охолодження
- •1.Особливості технології здобного печива?
- •Лекція 2. Виробництво пряникових виробів
- •1. Класифікація пряникових виробів згідно вимог Державного стандарту.
- •2. Технологічна схема виробництва сирцевих та заварних пряників.
- •3. Визначення якості пряникових виробів згідно вимог, що наведені в дсту по диференційним показникам та комплексному показнику згідно принципам кваліметрії.
- •4. Системний підхід до аналізу та вдосконалення технології сирцевих та заварних пряників.
- •Лекція 3. Виробництво вафель
- •Загальна характеристика вафель.
- •3. Технологічна схема виробництва вафель
- •4. Системний підхід до аналізу та вдосконалення технології вафель
- •Лекція 4. Виробництво карамелі як велика технологічна система і розгляд підсистеми – виробництво карамельного сиропу та карамельної маси План лекції
- •1. Виробництво карамелі – велика технологічна система
- •Виробництво карамелі – велика технологічна система
- •2. Розгляд підсистеми с1- приготування карамельного сиропу на макро і мікрорівні.
- •Лекція 5. Визначення критерію ефективності функціонування великої технологічної системи – виробництва льодяникової карамелі та карамелі з начинкою
- •4. Встановлення та обґрунтування значення базового зразку р .
- •Питання для самоперевірки
- •Література
- •Лекція 6. Загальна характеристика і класифікація карамелі
- •Загальна характеристика і класифікація карамелі
- •Загальна характеристика і класифікація карамелі
- •Машинно-апаратурна схема виробництва карамелі з фруктово-ягідною начинкою.
- •Питання для самоперевірки
- •Що собою являє карамель
- •Література
- •Лекція 7. Приготування начинок для карамелі” План лекції
- •Питання для самоконтролю
- •Література
- •Лекція 8. Виробництво карамелі (формування, охолодження, загортання, зберігання карамелі)
- •1. Формування карамелі
- •Формування карамелі з фруктово-ягідною начинкою
- •3. Встановлення критерію оптимізації підсистеми в1 – формування карамелі.
- •5. Встановлення критерію оптимізації підсистеми в2 – охолодження карамелі та вплив технологічних параметрів та його значення.
- •6. Зберігання карамелі. Фізико-хімічні зміни, що відбуваються під час зберігання
- •Лекція 10. Характеристика і класифікація шоколаду та шоколадних виробів, оцінка якості шоколаду за диференційним та комплексним показником
- •Лекція 11. Характеристика какао-бобів – основної сировини шоколаду та шоколадних виробів, хімічний склад та підготовка до виробництва
4. Встановлення та обґрунтування значення базового зразку р .
Для
розрахунку комплексної оцінки якості
(К;)
необхідно
встановити
і обґрунтувати чисельні показники
властивостей базового зразку. Запропоновано
органолептичні показники оцінювати за
5-бальною системою.
Тоді Р
=
Р
=
Р
=
Р
=
Р
=5
балів.
Дуже
важливим є вибір значень
для фізико-хімічних показників базового
зразка, бо правильність вибору Р
позначиться на комплексній
оцінці К02,
що характеризує ефективність функціонування
системи. При встановленні чисельного
значення кожного Р
;
треба дати
аргументацію
конкретного значення.
Показник
Р
характеризує вологість карамелі. Згідно
рецептури карамелі
"Дюшес" вологість рівняється 3 + 1
% - 0,5 % у разі формування
на агрегатах КФЗ. Вибір значення Р
<
3 % недоцільний за двома
причинами. Випуск карамелі з W < 3 % буде
сприяти втратам сухих речовин.
Так, якщо виробляти карамель із вмістом
сухих речовин не 97,
а 97,5 %, то на кожній тонні втрачаємо 5 кг
сухих речовин, що економічно
недопустимо. З технологічної точки зору
зниження вологості менше 3 % також буде
ускладнювати технологію. По-перше,
збільшуються енергетичні витрати, під
час варіння карамельної маси; по-друге,
скорочується
період зберігання пластичних властивостей
карамельної маси.
Карамельна маса втрачає пластичність
за більш високих температур,
що ускладнює процес формування. Отже,
випуск карамелі зі вмістом
сухих речовин більше 97 % недоцільний
як з економічної, так і
з технологічної точки зору.
Досвід виробництва показує, що за вологості карамелі "Дюшес" 3,2 - 3,5 % формуючий агрегат (КФЗ) забезпечує найвищу продуктивність. У разі збільшення вологості > 3,5 % відмічені збої в роботі агрегату. Тому значення показника Р береться рівним 3,5 %, тобто Р =3,5%.
У
розрахунках
необхідно
виходити з того, що підвищення значення
Р21
від 3,0 до 3,5 % сприяє покращанню якості
продукції та забезпечує технологічність
процесу, а збільшення від 3,5 до 4 % погіршує
якість карамелі й ускладнює технологічний
процес. Тому при значенні
W< 3,5 % треба змінити співвідношення,
тобто Р
ставиться в чисельник,
а Р21
- у знаменник, і співвідношення приймає
вид
.
Наступний
показник Р
характеризує
вміст редукуючих речовин у базовому
зразку. Згідно ДСТУ кількість редукуючих
речовин не повинна
перевищувати 22 %. Відповідно, Р
має
бути меншим 22 %. Вибір значення
Р
матиме велике значення
для правильної організації технологічного
процесу й дозування антикристалізаторів.
Тут необхідно керуватися
досвідом виробництва. В одних випадках
це може бути 21, в
інших – 22 %. Вибір вмісту редукуючих
речовин визначає збереження доброякісності
виробів під час зберігання. Карамель
не повинна бути схильна
до кристалізації, і в той же час не має
бути гігроскопічною. Досвід
показує, що карамель із вмістом редукуючих
речовин 20-21 % задовольняє
ці вимоги. Тому приймаємо Р
=
21
%. Відносний показник буде
мати вигляд
при Р22
< 21 %, за Р22
> 21 % приймає вигляд
.
При значенні Р22 > 22 % у розрахунках накладається и\/еtо" і розрахунок К02; не відбувається.
Показник
Р
характеризує
кислотність. У ДСТУ вказані обмеження.
Так, для льодяникової карамелі зі вмістом
кислоти 0,6 % запропонована норма в
градусах не менше 7,1, якщо вміст кислоти
до 1,0 % - гранична
норма 12о,
до 1,5 % - норма 18°.
У нашому випадку, тобто для карамелі "Дюшес" згідно рецептури витрата кислоти до1,0 %, бо складає 9,91 кг на 1 тонну карамелі.
Значення Р , буде прийняте 9,91 кг (на 1 т карамелі), збільшення і зменшення кількості кислоти небажане, бо зниження вмісту кислоти < 9,91 кг негативно вплине на органолептичні показники, а збільшення дозування > 9,91 буде збільшувати собівартість, сприяти зростанню кількості редукуючих речовин.
Значення Р треба брати згідно рецептури.
Показник
Р
характеризує
вмісти золи. Згідно ДСТУ, масова частка
золи, нерозчинної у 10 % розчині соляної
кислоти, має бути не більше 0,2 %, тому
значення Р
приймаємо рівним
0,15 %.
Показник
Р
характеризує вміст сірчистої кислоти.
Згідно ДСТУ, в
карамелі з фруктово-ягідною начинкою
масова частка сірчистої кислоти
має бути не більшою 0,01 %, тому значення
Р
приймаємо
рівним 0,008 %.