- •1.2. Напружений стан каменю і розчину при стисканні кладки
- •1.3. Стадії роботи кам’яної кладки при стисканні
- •1.4. Основні фактори, які впливають на міцність кладки
- •1.5. Міцність кладки при центральному стисканні
- •1.6. Міцність кладки на розтягання та зрізання
- •1.7. Деформаційні характеристики кладки
- •1.8. Нормативні і розрахункові опори кам’яних кладок та арматури
- •Приклади характерних задач
- •Змістовий модуль 2 розрахунок міцності неармованих елементів кам’яних конструкцій
- •2.1. Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •2.2. Розрахунок кам’яної кладки на місцеве стискання (зминання)
- •2.3. Розрахунок позацентрово стиснутих елементів
- •2.4. Розрахунок елементів, що працюють на косий стиск
- •2.5. Розрахунок елементів на згин, розтяг та зріз
- •2.6. Розрахунок елементів з неармованої кладки за граничними станами другої групи
- •Приклади характерних задач
- •Приклади підвищеної складності
- •Змістовий модуль 3 армокам’яні конструкції та їхні елементи
- •3.1. Мета та види армування кладок
- •3.2. Конструктивні особливості армокам’яних елементів з сітчастим (непрямим) армуванням
- •3.3. Розрахунок елементів з сітчастим армуванням
- •3.4. Конструктивні особливості армокам’яних конструкцій з поздовжнім армуванням
- •3.5. Розрахунок стиснутої кладки з поздовжнім армуванням
- •3.6. Розрахунок армованих кам’яних згинальних та центрально розтягнутих елементів
- •3.7. Комплексні елементи
- •3.8. Кам’яні елементи, посилені обоймами
- •3.9. Розрахунок армованих кладок за граничними станами другої групи
- •Приклади характерних задач
- •Приклади задач підвищеної складності
- •Змістовий модуль 4 основні положення проектування кам’яних будівель та їхніх частин
- •4.1.Конструктивні схеми кам’яних будівель
- •4.2. Розрахунок стін будівель з жорсткою конструктивною схемою
- •4.3. Розрахунок стін і стовпів будівель з пружною конструктивною схемою
- •4.4.Розрахунок багатошарових стін
- •4.5. Проектування опирання балок і плит на кам’яні стіни
- •4.6. Анкерування стін і стовпів
- •4.7. Розрахунок перемичок та висячих стін
- •4.8. Розрахунок стін підвалів
- •4.9. Проектування карнизів і парапетів
- •4.10. Особливості проектування кам’яних конструкцій будівель, що зводяться в зимовий час
- •Приклади характерних задач
- •Задачі підвищеної складності
- •Додаток а розрахункові значення опору кам’яних кладок
- •Додаток б характеристики арматури і сталей для армокам’яних конструкцій
- •Додаток в основні відомості про навантаження і впливи
- •Класифікація навантажень і впливів
- •Сполучення навантажень
- •Вага конструкцій та ґрунтів
- •Навантаження від людей, устаткування, складованих матеріалів і виробів
- •Кранові навантаження
- •Снігові навантаження
- •Вітрові навантаження
- •Проектування кам’яних і армокам’яних конструкцій
Додаток в основні відомості про навантаження і впливи
(за ДБН В.1.2-2:2006)
Класифікація навантажень і впливів
Навантаження і впливи поділяються на механічної та немеханічної природи, які призводять до зниження несучої здатності і експлуатаційної придатності конструкцій. Механічні впливи, що враховуються в розрахунках безпосередньо, розглядаються як сукупність сил, прикладених до конструкції (навантаження) або як вимушені переміщення і деформації елементів конструкції. Впливи немеханічної природи (наприклад, впливи агресивного середовища), як правило враховуються в розрахунку опосередковано.
Залежно від причин виникнення навантаження і впливи поділяють на основні та епізодичні.
Залежно від змінюваності у часі навантаження і впливи поділяють на постійні та змінні, а залежно від тривалості непереривної дії змінні навантаження поділяють на тривалі, короткочасні та епізодичні. Навантаження, які виникають під час зведення розглядаються як короткочасні.
Прийнята класифікація навантажень забезпечує можливість розрахунку будівельних конструкцій з урахуванням необхідних розрахункових ситуацій та граничних станів, а саме:
а) перевірку міцності, стійкості та інших критеріїв несучої здатності при одноразовому навантаженні в екстремальних умовах експлуатації;
б) перевірку жорсткості та тріщиностійкості в режимі нормальної експлуатації;
в) перевірку витривалості при повторних навантаженнях;
г) урахування повзучості матеріалів та інших реологічних процесів при дії постійних і довготривалих навантажень.
Основою для призначення навантажень є їхні характеристичні значення. При розрахунку несучих конструкцій і основ слід враховувати коефіцієнт надійності за відповідальністю γn згідно з ГОСТ 27751, на який необхідно множити характеристичні значення навантажень.
Розрахункові значення навантажень визначаються шляхом множення характеристичних значень на коефіцієнт надійності за навантаженням γf, який залежить від виду навантаження.
Залежно від характеру навантажень та мети розрахунку використовуються чотири види розрахункових значень: граничне, експлуатаційне, циклічне, квазіпостійне. Для перевірки граничних станів першої групи використовують граничні розрахункові значення навантажень, а для перевірки граничних станів другої групи – експлуатаційні розрахункові значення.
До постійних навантажень відносять: вагу частин будівель і споруд, у тому числі вагу несучих і огороджуючи конструкцій; вагу та тиск ґрунтів (насипів, засипок), гірничий тиск.
До змінних тривалих навантажень слід відносити: вагу тимчасових перегородок, підливок та підбетонок під обладнання; вагу стаціонарного обладнання (верстати, апарати, мотори тощо); навантаження на перекриття від складованих матеріалів і стелажного обладнання; навантаження від людей; вертикальні навантаження від мостових та підвісних кранів; снігові навантаження з квазіпостійними розрахунковими значеннями; впливи, обумовлені деформаціями основ, які не супроводжуються докорінною зміною структури ґрунту; впливи, обумовлені зміною вологості, компонентів агресивного середовища, усадкою і повзучістю матеріалів.
До змінних короткочасних навантажень слід відносити: навантаження від устаткування, що виникають у пускозупинному, перехідному та випробувальному режимах; вагу людей, ремонтних матеріалів у зонах ремонту та обслуговування устаткування; навантаження від людей, худоби, устаткування на перекриття житлових, громадських та сільськогосподарських будівель; навантаження від рухомого підйомно-транспортного устаткування; снігові навантаження з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями; вітрові навантаження з граничними чи експлуатаційними розрахунковими значеннями.
До епізодичних навантажень належать: сейсмічні впливи; вибухові впливи; навантаження, викликані різким порушенням технологічних процесів; впливи, обумовлені деформаціями основ, які супроводжуються докорінною зміною структури грунту. Характеристичні і розрахункові значення епізодичних навантажень визначаються спеціальними нормативними документами.