- •1.2. Напружений стан каменю і розчину при стисканні кладки
- •1.3. Стадії роботи кам’яної кладки при стисканні
- •1.4. Основні фактори, які впливають на міцність кладки
- •1.5. Міцність кладки при центральному стисканні
- •1.6. Міцність кладки на розтягання та зрізання
- •1.7. Деформаційні характеристики кладки
- •1.8. Нормативні і розрахункові опори кам’яних кладок та арматури
- •Приклади характерних задач
- •Змістовий модуль 2 розрахунок міцності неармованих елементів кам’яних конструкцій
- •2.1. Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •2.2. Розрахунок кам’яної кладки на місцеве стискання (зминання)
- •2.3. Розрахунок позацентрово стиснутих елементів
- •2.4. Розрахунок елементів, що працюють на косий стиск
- •2.5. Розрахунок елементів на згин, розтяг та зріз
- •2.6. Розрахунок елементів з неармованої кладки за граничними станами другої групи
- •Приклади характерних задач
- •Приклади підвищеної складності
- •Змістовий модуль 3 армокам’яні конструкції та їхні елементи
- •3.1. Мета та види армування кладок
- •3.2. Конструктивні особливості армокам’яних елементів з сітчастим (непрямим) армуванням
- •3.3. Розрахунок елементів з сітчастим армуванням
- •3.4. Конструктивні особливості армокам’яних конструкцій з поздовжнім армуванням
- •3.5. Розрахунок стиснутої кладки з поздовжнім армуванням
- •3.6. Розрахунок армованих кам’яних згинальних та центрально розтягнутих елементів
- •3.7. Комплексні елементи
- •3.8. Кам’яні елементи, посилені обоймами
- •3.9. Розрахунок армованих кладок за граничними станами другої групи
- •Приклади характерних задач
- •Приклади задач підвищеної складності
- •Змістовий модуль 4 основні положення проектування кам’яних будівель та їхніх частин
- •4.1.Конструктивні схеми кам’яних будівель
- •4.2. Розрахунок стін будівель з жорсткою конструктивною схемою
- •4.3. Розрахунок стін і стовпів будівель з пружною конструктивною схемою
- •4.4.Розрахунок багатошарових стін
- •4.5. Проектування опирання балок і плит на кам’яні стіни
- •4.6. Анкерування стін і стовпів
- •4.7. Розрахунок перемичок та висячих стін
- •4.8. Розрахунок стін підвалів
- •4.9. Проектування карнизів і парапетів
- •4.10. Особливості проектування кам’яних конструкцій будівель, що зводяться в зимовий час
- •Приклади характерних задач
- •Задачі підвищеної складності
- •Додаток а розрахункові значення опору кам’яних кладок
- •Додаток б характеристики арматури і сталей для армокам’яних конструкцій
- •Додаток в основні відомості про навантаження і впливи
- •Класифікація навантажень і впливів
- •Сполучення навантажень
- •Вага конструкцій та ґрунтів
- •Навантаження від людей, устаткування, складованих матеріалів і виробів
- •Кранові навантаження
- •Снігові навантаження
- •Вітрові навантаження
- •Проектування кам’яних і армокам’яних конструкцій
3.6. Розрахунок армованих кам’яних згинальних та центрально розтягнутих елементів
Розрахунок армованих згинальних елементів прямокутного перерізу з одинарною стержневою арматурою (рис. 3.5) виконується за формулою
, (3.35)
де х – висота стиснутої частини площі кам’яної кладки, визначається
із формули
, (3.36)
при цьому значення х не повинно перевищувати x ≤ 0,55h0.
Згинальні елементи розраховують також на дію поперечної сили за формулою
, (3.37)
де z – плече внутрішньої пари сил, яке дорівнює z = h0 – 0,5x;
Rtw - розрахунковий опір кладки головним розтягувальним
напруженням при згині.
Розрахунок елементів поздовжньо армованої кладки при центральному розтяганні виконують за формулою
, (3.38)
де Rs – розрахунковий опір арматури розтяганню;
As – площа поперечного перерізу розтягнутої арматури.
3.7. Комплексні елементи
Комплексними називають елементи кам’яної кладки з включенням в них залізобетону, який працює спільно з кладкою. При цьому залізобетон може розташовуватися в середині кладки, але перевагу надають його розташуванню з зовнішнього боку кладки, оскільки в цьому випадку можна ретельніше контролювати якість бетону та більш раціонально його використати при згині і позацентровому стиску конструкцій (рис. 3.6).
Комплексні конструкції використовують в тих же випадках, що і кладку з подовжнім армуванням, а також у випадках, коли необхідно суттєво збільшити несучу здатність дуже навантажених елементів при
центральному чи позацентрово стиску. Застосування в цьому випадку комплексних конструкцій дозволяє зменшити розміри поперечних перерізів елементів.
В комплексних конструкціях використовують бетон класу не вище В15. Поздовжня арматура може бути використана класів А240С та
А400С, а її площа не повинна перевищувати 1,5 % площі перерізу бетону.
При розрахунку комплексних елементів на центральний стиск має виконуватись умова
, (3.39)
де N – розрахункова поздовжня сила;
R, A – відповідно розрахунковий опір та площа кам’яної кладки;
Rb, Ab – відповідно розрахунковий опір та площа перерізу бетону;
φsc – коефіцієнт поздовжнього згину комплексної конструкції, що
приймається при значенні пружної характеристики кладки
, (3.40)
де E0,red – приведений модуль пружності комплексного елемента;
Rred – приведений тимчасовий опір комплексного елемента;
; (3.41)
, (3.42)
E0k, Eb – початкові модулі пружності відповідно кладки і бетону;
Іk, Іb – моменти інерції відповідно кладки і бетону;
Ru = 2R – тимчасовий опір кам’яної кладки стиску;
Rub – нормативна призмова міцність бетону.
Розрізняють випадки позацентрового стиску комплексних елементів
- випадок великих ексцентриситетів, коли Sc < 0,8S0;
- випадок малих ексцентриситетів, коли Sc ≥ 0,8S0,
де S0 = Sk + (Rb/R)Sb; Sс = Scs + (Rb/R)Sbc (3.43)
У випадку малих ексцентриситетів розрахунок виконується за формулою
, (3.44)
при цьому, якщо сила N прикладена між центрами ваги арматури As і , то повинна виконуватись наступна умова:
. (3.45)
За одинарного армування елементу розрахунки виконуються за формулою
. (3.46)
В формулах (3.43) – (3.46):
S0 – статичний момент площі комплексного перерізу (приведеного до
кладки) відносно центра ваги розтягнутої або менш стиснутої
арматури As;
Sс – статичний момент площі стиснутої зони комплексного перерізу
відносно центра ваги арматури As;
Scs, Sbc – статичні моменти площі відповідно стиснутої частини
перерізу кладки і бетону відносно центра ваги арматури As;
Sк, Sb, Ss – статичні моменти відповідно площі перерізу кладки, бетону
і арматури As/ відносно центра ваги арматури As;
Sк1, Sb1, S/s – статичні моменти відповідно площі перерізу кладки,
бетону і арматури As відносно центра ваги арматури ;
е, е/ - відстань від точки прикладання сили N до центра ваги арматури
As і відповідно.
Якщо центри ваги арматури As і знаходяться на відстані 5 см від граней перерізу, то у формулах (3.44) і (3.45) статичні моменти і ексцентриситети визначаються відносно грані перерізу.
У випадку великих ексцентриситетів розрахунок виконується за формулою
(3.47)
Положення нейтральної осі в цьому випадку визначається з рівняння
. (3.48)
Знак „+” приймається, якщо сила N прикладена за межами відстані між центрами ваги арматури As і ; знак „-” – якщо сила N прикладена між центрами ваги арматури As і .
За одинарного армування елементу розрахунки виконуються за формулою
, (3.49)
а положення нейтральної лінії визначається з рівняння
. (3.50)
В формулах(3.47) – (3.50):
Аcs, Аbc – площа відповідно стиснутої зони кладки та бетону;
Scs,N – статичний момент стиснутої зони кладки відносно точки
прикладання сили;
Sbs,N – статичний момент стиснутої зони бетону відносно точки
прикладання сили.