- •1.2. Напружений стан каменю і розчину при стисканні кладки
- •1.3. Стадії роботи кам’яної кладки при стисканні
- •1.4. Основні фактори, які впливають на міцність кладки
- •1.5. Міцність кладки при центральному стисканні
- •1.6. Міцність кладки на розтягання та зрізання
- •1.7. Деформаційні характеристики кладки
- •1.8. Нормативні і розрахункові опори кам’яних кладок та арматури
- •Приклади характерних задач
- •Змістовий модуль 2 розрахунок міцності неармованих елементів кам’яних конструкцій
- •2.1. Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •2.2. Розрахунок кам’яної кладки на місцеве стискання (зминання)
- •2.3. Розрахунок позацентрово стиснутих елементів
- •2.4. Розрахунок елементів, що працюють на косий стиск
- •2.5. Розрахунок елементів на згин, розтяг та зріз
- •2.6. Розрахунок елементів з неармованої кладки за граничними станами другої групи
- •Приклади характерних задач
- •Приклади підвищеної складності
- •Змістовий модуль 3 армокам’яні конструкції та їхні елементи
- •3.1. Мета та види армування кладок
- •3.2. Конструктивні особливості армокам’яних елементів з сітчастим (непрямим) армуванням
- •3.3. Розрахунок елементів з сітчастим армуванням
- •3.4. Конструктивні особливості армокам’яних конструкцій з поздовжнім армуванням
- •3.5. Розрахунок стиснутої кладки з поздовжнім армуванням
- •3.6. Розрахунок армованих кам’яних згинальних та центрально розтягнутих елементів
- •3.7. Комплексні елементи
- •3.8. Кам’яні елементи, посилені обоймами
- •3.9. Розрахунок армованих кладок за граничними станами другої групи
- •Приклади характерних задач
- •Приклади задач підвищеної складності
- •Змістовий модуль 4 основні положення проектування кам’яних будівель та їхніх частин
- •4.1.Конструктивні схеми кам’яних будівель
- •4.2. Розрахунок стін будівель з жорсткою конструктивною схемою
- •4.3. Розрахунок стін і стовпів будівель з пружною конструктивною схемою
- •4.4.Розрахунок багатошарових стін
- •4.5. Проектування опирання балок і плит на кам’яні стіни
- •4.6. Анкерування стін і стовпів
- •4.7. Розрахунок перемичок та висячих стін
- •4.8. Розрахунок стін підвалів
- •4.9. Проектування карнизів і парапетів
- •4.10. Особливості проектування кам’яних конструкцій будівель, що зводяться в зимовий час
- •Приклади характерних задач
- •Задачі підвищеної складності
- •Додаток а розрахункові значення опору кам’яних кладок
- •Додаток б характеристики арматури і сталей для армокам’яних конструкцій
- •Додаток в основні відомості про навантаження і впливи
- •Класифікація навантажень і впливів
- •Сполучення навантажень
- •Вага конструкцій та ґрунтів
- •Навантаження від людей, устаткування, складованих матеріалів і виробів
- •Кранові навантаження
- •Снігові навантаження
- •Вітрові навантаження
- •Проектування кам’яних і армокам’яних конструкцій
Приклади характерних задач
Приклад 3.1. Визначити розрахункову несучу здатність центрально навантаженого армованого цегляного стовпа перерізом 38×51 см з розрахунковою висотою l0 = 3м. Цегла стовпа глиняна повнотіла пластичного пресування марки 150, розчин важкий цементно-вапняний марки 50. Стовп армується сітками з квадратними чарунками із сталі класу Вр-І діаметром 5 мм (Ast = 0,196 см2), з розмірами чарунок с = 8 см і кроком s = 21 см.
Рішення. 1. За даних умов згідно з табл. А.1 R = 1,8 МПа. Для дротяної арматури коефіцієнт γcs = 0,6 (табл. Б.2); Rs = 360 і Rsn = 395 МПа (табл. Б.1). Знаходимо розрахункове значення γcsRs= 0,6× 360 = 216 МПа;
2. Обчислюємо відсоток сітчастого армування за формулою
Максимальне значення
3. Визначаємо пружну характеристику армованої кладки:
пружна характеристика кладки α за табл. 1.3 складає α = 1000; середня межа міцності (тимчасовий опір) стисненню кладки Ru = k×R = 2 × 1,8 = 3,6 МПа (k = 2, див. параграф 3.3); середня межа міцності стисненню кладки з сітчастим армуванням за формулою (3.5)
;
.
4. Визначаємо гнучкість елемента: λh = l0/h = 300/51 = 5,88. За значеннями λh і αs по інтерполяції за табл. 2.1 визначаємо коефіцієнт поздовжнього згину φ = 0,954. Оскільки h = 38см > 30см то приймаємо mg = 1.
5. Розрахунковий опір армокам’яної кладки визначаємо за формулою (3.6):
6. Визначаємо несучу здатність стовпа за формулою (3.3)
Nadm = mg φ Rsk A = 1 × 0,9537 × 2,8 (10-1) × 38 × 51 = 517,5 кН.
Приклад 3.2. Визначити армування сітками типу „зигзаг” із сталі класу А240С центрально-навантажений стовп перерізом 64×64 см. Кладка виконується з силікатної цегли марки 125, розчин цементно-піщаний марки 50. Будівля має жорстку конструктивну схему, висота поверху складає Н = 4,2 м. Поздовжня сила, що діє на стовп, має значення N = 950 кН.
Рішення. 1. Згідно з табл. А.1 R = 1,7 МПа. Для стержневої арматури коефіцієнт γcs = 0,75 (табл. Б.2), а Rs = 225 і Rsn = 240 МПа (табл. Б.1). Знаходимо розрахункове значення: Rs = γcsRs = 0,75 × 225 = 168,75 МПа.
2. Розрахункова висота стовпа згідно з п. 2. 1. становить l0 = 0,9Н = 0,9×4,2 = 3,78 м.
3. Визначаємо пружну характеристику армованої кладки:
пружна характеристика кладки за табл. 1.3 α = 750;середня межа міцності (тимчасовий опір) стисненню кладки Ru = k R = 2 × 1,7 = 3,4 МПа (k = 2, див. параграф 3.3); середня межа міцності стисненню кладки з сітчастим армуванням за формулою (3.5)
,
де μ = 0,2 – попередньо прийняте значення відсотку сітчастого армування;
.
4. Визначаємо гнучкість елемента: λh = l0/h = 378/64 = 5,9. За значеннями λh і αs по інтерполяції за табл. 2.1 визначаємо коефіцієнт поздовжнього згину φ = 0,927. Оскільки h = 64 см > 30 см то приймаємо mg = 1.
5. Визначаємо мінімальний необхідний розрахунковий опір армованої сітками кладки з формули (3.3)
6. Визначаємо необхідний відсоток армування за формулою (3.2)
.
7. Приймаємо стержні з арматури класу А240С діаметром 6 мм (Ast = 0,283 см2) і с = 6 см. Тоді необхідна відстань між сітками з формули (3.2) буде дорівнювати
Сітку типу „зигзаг” слід вкладати через п’ять рядів кладки (див. параграф 3.2 ), тобто s = 5×7,5 = 37,5 см < 40 см.
8. Уточнюємо процент армування кладки
;
9.Уточнюємо межу міцності армованої кладки
,
і пружну характеристику кладки
,
за якої коефіцієнт поздовжнього згину дорівнює φ = 0,918.
10. За формулою (3.6) уточнюємо розрахунковий опір армованої кладки
10. Несучу здатність стовпа з прийнятим армуваннями сітками типу «зигзаг» визначимо за формулою (3.3)
.
Оскільки Nadm = 1075,4 кН > N = 950 кН, за прийнятого армування сітками несуча здатність стовпа забезпечена (запас складає 1,3 %).
Приклад 3.3. Визначити несучу здатність позацентрово-навантаженого армованого цегляного стовпа перерізом b×h = 51×64 см з розрахунковою висотою l0 = 4,4 м. Ексцентриситет прикладання навантаження у напрямку більшої сторони перерізу становить е0 = 6 см. Цегла стовпа глиняна пустотіла напівсухого пресування марки 125, розчин цементно-вапняний марки 75. Стовп армується сітками з квадратними комірками із сталі класу Вр-І діаметром 5 мм (Ast = 0,196 см2), з розмірами чарунок с = 5 см, що укладаються через три ряди кладки з кроком s = 21,5 см.
Рішення. 1. За даних умов розрахунковий опір кладки стиску R = 1,9 МПа (табл. А.1) Для дротяної арматури коефіцієнт γcs = 0,6 (табл. Б.2) і Rs = 360 та Rsn = 395 МПа (табл. Б.1). Знаходимо розрахункове значення: Rs = γcsRs = 0,6 × 360 = 216 МПа.
2. Знаходимо відсоток сітчастого армування за формулою (3.2)
;
.
3. Визначаємо пружну характеристику армованої кладки:
пружна характеристика неармованої кладки α = 500 (табл. 1.3); середня межа міцності (тимчасовий опір) стисненню кладки Ru = kR = 2×1,9 = 3,8 МПа ((k = 2, див. параграф 3.3); середня межа міцності стисненню кладки з сітчастим армуванням за формулою (3.5)
;
пружна характеристика армованої кладки за табл. 2.1
.
4. Визначаємо гнучкість елемента: λh = l0/h = 440/64 = 6,88. За значеннями λh і αs по інтерполяції за табл. 2.1 визначаємо коефіцієнт поздовжнього згину φ = 0,86. Висота стиснутої зони hc = h – 2е0 = 64 – 2×6 = 52 см. Гнучкість λhс = Н/hс = 440/52 = 8,46. За значеннями λhс і αs по інтерполяції за табл. 2.1 визначаємо коефіцієнт поздовжнього згину φс = 0,76.
За формулою (2.10) коефіцієнт поздовжнього згину
5. Оскільки h = 64 см > 30см, то приймаємо mg = 1,0, а коефіцієнт ω визначимо за формулою табл. 2.3
6. Визначаємо розрахунковий опір армованої кладки за формулою (3.11)
,
,
де у = 0,5h = 0,5×64 = 32,0см – віддаль від стиснутої грані елемента до центра ваги його перерізу (для прямокутних перерізів у = 0,5h).
6. Несуча здатність армованого сітками позацентрово стиснутого стовпа за формулою (3.3) складає
Приклад 3.4. Визначити несучу здатність центрально-навантаженого армованого стовпа перерізом 64×64 см в одно пролітній промисловій будівлі з пружною конструктивною схемою. Стовп висотою Н = 9м зведений з глиняної цегли напівсухого пресування марки 125 на цементно-вапняному розчині марки 50. Стовп армується чотирма поздовжніми стержнями із сталі класу А240С діаметром 10 мм, які розташовані у кутах на відстані пів-цегли від грані.
Рішення. 1. За даних умов розрахунковий опір кладки стиску R = 1,7 МПа (табл. А.1). Площа поздовжньої арматури складає = 3,14 см2. Для стержневої арматури коефіцієнт γcs = 0,85 (табл. Б.2), а Rsс = 225 МПа (табл. Б.1). Знаходимо значення: γcsRsс = 0,85×225 = 191,25 МПа. Пружна характеристика кладки за табл. 1.3 становить α = 500.
2. Розрахункова висота стовпа згідно з п. 2. 1. становить l0 = 1,5Н = 1,5 × 9 = 13,5 м.
3. Визначаємо гнучкість елемента: λh = l0/h = 1350/64 = 21,1. За значеннями λh і α по інтерполяції за табл. 2.1 визначаємо коефіцієнт поздовжнього згину φ = 0,45. Оскільки h = 64 см > 30 см, то приймаємо mg = 1.
4. Несучу здатність стовпа визначаємо за формулою (3.14)
Приклад 3.5. Підібрати площу перерізу поздовжньої арматури із сталі класу А400С для центрально навантаженого стовпа перерізом 51×51 см і висотою Н = 10м в промисловій будівлі зі збірним залізобетонним перекриттям та жорсткими опорами. Стовп змурований з силікатної цегли марки 100, розчин цементно-піщаний марки 50. На стовп діє розрахункове навантаження N = 300 кН.
Рішення. 1. За даних умов розрахунковий опір кладки стиску R = 1,5 МПа (табл. А.1). Для стержневої арматури класу А400С за табл. Б.1 Rsс = 365 МПа, а коефіцієнт γcs = 0,7 (табл. Б.2). Знаходимо значення: γcsRsс = 0,7×365 = 255,5 МПа і приймаємо його як Rsс. Пружна характеристика кладки за табл. 1.3 становить α = 750.
2. Розрахункова висота стовпа згідно з п. 2. 1. становить l0 = 1,5Н = 0,9×10 = 9 м. Оскільки λh = l0/h = 900/51 = 17,65 > 15 – то доцільно використовувати поздовжнє армування.
3. За значеннями λh і α по інтерполяції за табл. 2.1 визначаємо коефіцієнт поздовжнього згину, який дорівнює φ = 0,64. Оскільки h = 51 см > 30 см то приймаємо mg = 1.
4. Площа перерізу стиснутої арматури визначаємо за формулою (3.15)
Приймаємо 4Ø10 А400С ( = 3,14 см2).
5. Визначаємо відсоток армування стовпа
.