- •1.2. Напружений стан каменю і розчину при стисканні кладки
- •1.3. Стадії роботи кам’яної кладки при стисканні
- •1.4. Основні фактори, які впливають на міцність кладки
- •1.5. Міцність кладки при центральному стисканні
- •1.6. Міцність кладки на розтягання та зрізання
- •1.7. Деформаційні характеристики кладки
- •1.8. Нормативні і розрахункові опори кам’яних кладок та арматури
- •Приклади характерних задач
- •Змістовий модуль 2 розрахунок міцності неармованих елементів кам’яних конструкцій
- •2.1. Розрахунок центрально стиснутих елементів
- •2.2. Розрахунок кам’яної кладки на місцеве стискання (зминання)
- •2.3. Розрахунок позацентрово стиснутих елементів
- •2.4. Розрахунок елементів, що працюють на косий стиск
- •2.5. Розрахунок елементів на згин, розтяг та зріз
- •2.6. Розрахунок елементів з неармованої кладки за граничними станами другої групи
- •Приклади характерних задач
- •Приклади підвищеної складності
- •Змістовий модуль 3 армокам’яні конструкції та їхні елементи
- •3.1. Мета та види армування кладок
- •3.2. Конструктивні особливості армокам’яних елементів з сітчастим (непрямим) армуванням
- •3.3. Розрахунок елементів з сітчастим армуванням
- •3.4. Конструктивні особливості армокам’яних конструкцій з поздовжнім армуванням
- •3.5. Розрахунок стиснутої кладки з поздовжнім армуванням
- •3.6. Розрахунок армованих кам’яних згинальних та центрально розтягнутих елементів
- •3.7. Комплексні елементи
- •3.8. Кам’яні елементи, посилені обоймами
- •3.9. Розрахунок армованих кладок за граничними станами другої групи
- •Приклади характерних задач
- •Приклади задач підвищеної складності
- •Змістовий модуль 4 основні положення проектування кам’яних будівель та їхніх частин
- •4.1.Конструктивні схеми кам’яних будівель
- •4.2. Розрахунок стін будівель з жорсткою конструктивною схемою
- •4.3. Розрахунок стін і стовпів будівель з пружною конструктивною схемою
- •4.4.Розрахунок багатошарових стін
- •4.5. Проектування опирання балок і плит на кам’яні стіни
- •4.6. Анкерування стін і стовпів
- •4.7. Розрахунок перемичок та висячих стін
- •4.8. Розрахунок стін підвалів
- •4.9. Проектування карнизів і парапетів
- •4.10. Особливості проектування кам’яних конструкцій будівель, що зводяться в зимовий час
- •Приклади характерних задач
- •Задачі підвищеної складності
- •Додаток а розрахункові значення опору кам’яних кладок
- •Додаток б характеристики арматури і сталей для армокам’яних конструкцій
- •Додаток в основні відомості про навантаження і впливи
- •Класифікація навантажень і впливів
- •Сполучення навантажень
- •Вага конструкцій та ґрунтів
- •Навантаження від людей, устаткування, складованих матеріалів і виробів
- •Кранові навантаження
- •Снігові навантаження
- •Вітрові навантаження
- •Проектування кам’яних і армокам’яних конструкцій
2.6. Розрахунок елементів з неармованої кладки за граничними станами другої групи
До розрахунків неармованої кладки за граничними станами другої групи відносяться розрахунки по утворенню і розкриттю тріщин (при дії розрахункових або нормативних навантажень) та за деформаціями (при дії нормативних навантажень).
Розрахунку за другою групою граничних стані підлягають такі елементи:
- позацентрово стиснуті елементи при e0 > 0,7h;
- суміжні, що працюють спільно конструктивні елементи із матеріалів з різними деформаційними характеристиками (з різним модулем пружності, повзучістю, усадкою) або при суттєвій різниці напружень, які виникають в цих елементах;
- самонесучі стіни, які зв’язані з каркасом і працюють на поперечний згин, якщо несуча здатність стін недостатня для самостійного (без каркаса) сприйняття навантажень;
- стінові заповнення каркасів – на перекіс в площині стін;
- інші елементи будівель і споруд, в яких утворення тріщин не допускається або ж розкриття тріщин повинно бути обмеженим за умовами експлуатації.
Розрахунок неармованих кам’яних конструкцій за граничними станами другої групи виконують при дії нормативних навантажень за їхнім основним сполученням. Розрахунок позацентрово стиснутих елементів на розкриття тріщин при e0 > 0,7h необхідно виконувати за дії розрахункових навантажень, при цьому необхідно дотримуватися таких положень:
- в розрахунках приймається лінійна епюра напружень стиску як для пружного тіла;
- розрахунок виконують по умовному крайовому напруженні розтягання, яке характеризує величину розкриття тріщин в розтягнутій зоні.
Розрахунок на розкриття тріщин (швів кладки) виконують за формулою
, (2.18)
де I – момент інерції перерізу в площині дії моменту;
y – віддаль від центру ваги перерізу до стиснутого його краю;
Rtb – розрахунковий опір кладки розтяганню при згині по
неперев’язаному перерізу;
γr – коефіцієнт умов роботи кладки при розрахунках на розкриття тріщин, значення якого наведені в табл. 2.5.
В штукатурних і плиткових покриттях низки кам’яних конструкцій під час експлуатації не допускається виникнення тріщин. Для їхнього запобігання виконують перевірку деформацій розтягнутих поверхонь, які не повинні перевищувати граничних значень εu, наведених в табл. 2.6. Деформації розтягнутих поверхонь визначають при дії нормативних навантажень, які починають діяти на конструкції після влаштування штукатурки чи інших покриттів.
Розрахунок по деформаціям розтягнутих поверхонь кам’яних конструкцій з неармованої кладки виконують за умови справедливості для кладки закономірностей опору пружних матеріалів за такими формулами:
- при роботі кладки на осьовий розтяг
; (2.19)
- при згині
; (2.20)
- при позацентровому стиску
; (2.21)
- при позацентровому розтяганні
, (2.22)
Таблиця 2.5
Коефіцієнт умов роботи кладки за розкриттям тріщин γr
Характеристика і умови роботи кладки |
Коефіцієнт γr при прогнозованому терміні служби конструкцій, років |
||
100 |
50 |
25 |
|
1. Неармована позацентрово навантажена і розтягнута кладка |
1,5 |
2,0 |
3,0 |
2. Те саме з декоративним оздобленням для конструкцій з підвищеними архітектурними вимогами |
1,2 |
1,2 |
- |
3. Неармована позацентрово навантажена з гідроізоляційною штукатуркою для конструкцій, що зазнають гідростатичного тиску рідини |
1,2 |
1,5 |
- |
4. Те саме кислототривкою штукатуркою або облицюванням на замазці на рідкому склі |
0,8 |
1,0 |
1,0 |
Примітки: Коефіцієнт умов роботи при розрахунку поздовжньо армованої кладки на позацентрове стиснення, згин, осьове і позацентрове розтягання і головні розтягуючи напруження приймаються за цією таблицею з коефіцієнтами k = 1,25 при μ 0,1 %; k = 1 при μ ≤ 0,05 %. При проміжних процентах армування – за інтерполяцією за формулою К = 0,75 - 5 μ |
Nn і Mn – поздовжня сила і згинальний момент від нормативних
навантажень, які починають діяти після влаштування на
поверхні кладки штукатурних або плиткових покриттів;
εu - граничні деформації розтягання (табл. 2.6);
(h – y) – віддаль від центра ваги перерізу кладки до найбільш
віддаленої грані покриття;
I – момент інерції поперечного перерізу;
E – модуль деформації кладки, який визначається за формулою
(1.12).
Таблиця 2.6
Граничні відносні деформації розтягання кладки εu
Вид і призначення покриття |
Деформації εu |
Гідроізоляційна цементна штукатурка для конструкцій, які піддаються дії гідростатичному тиску рідин Кислототривка штукатурка на рідкому склі або одношарові покриття із плиток кам’яного виливання (діабаз, базальт) на кислототривкій замазці Двох- і трьохшарових покриття х із прямокутних плиток кам’яного виливання на кислототривкій замазці: а) вздовж довгої сторони плиток б) те саме, вздовж короткої сторони плиток |
0,8×10-4
0,5×10-4
1×10-4 0,8×10-4 |
При поздовжньому армуванню конструкцій, а також при штукатурці неармованих конструкцій по металевій сітці граничні відносні деформації εu допускається збільшувати на 25%. |
ПРАКТИКУМ