- •Зміст методичних розробок
- •Набута кишкова непрохідність
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи(завдання), які виконуються на занятті.
- •В клінічній картині механічної гкн виділяють три періоди або стадії:
- •Основні клінічні ознаки гкн:
- •5. Основні клінічні симптоми:
- •6. Методи діагностики:
- •Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі заняття:
- •В. Кровотечі з нижніх відділів травного тракту (кровоточущий дивертикул Меккеля, поліпи, тріщини, геморой).
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •Зміст теми.
- •Клініко-лабораторні ознаки крововтрати різного ступеня важкості:
- •Захворювання при яких виникає шкк.
- •Політравма у дітей. Закрита травма живота. Травма грудної порожнини та ушкодження стравоходу.
- •2. Конкретні цілі: а. Політравма у дітей.
- •Б. Закрита травма живота.
- •В. Травма грудної клітки та органів грудної порожнини.
- •С. Ушкодження стравоходу
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті.
- •Ушкодження стравоходу.
- •Матеріали для самоконтролю:
- •Запальні захворювання черевної порожнини.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми: (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •Зміст теми. Гнійно-запальні захворювання черевної порожнини у дітей. Гострий апендицит.
- •Ускладнення гострого апендициту. Первинний перитоніт. Перитоніт у ново роджених.
- •Гнійні захворювання легенів та плеври.
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення (міждисциплінарна інтеграція) теми:
- •Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинні засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Зміст основних питань (рівень засвоєння)
- •4.3 Практичні роботи, які виконуються на занятті (рівень засвоєння ііі).
- •Механізм утворення різних форм гдп відображено у класифікації м.К. Рокицького (1970)
- •Гнійно-запальні захворювання кісток та суглобів. Гнійно-запальні захворювання мяких тканин.
- •Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення (міждисциплінарна інтеграція) теми:
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи, які виконуються на занятті (рівень засвоєння ііі).
- •Лімфаденіт.
- •Абсцес. Флегмона.
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення (міждисциплінарна інтеграція) теми:
- •Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •Зміст теми
- •Перекрут сім'яного канатика
- •Гостре ураження гідатид органів мошонки
- •Гострий неспецифічний епідидиміт
- •Травма мошонки
- •Травма нирок
- •Ушкодження сечового міхура
- •Доброякісні та злоякісні новоутворення мяких тканин. Нефро-та нейробластоми. Пухлини середостіння.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми ( міждисциплінарна інтеграція).
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Зміст основних питань теми
- •4.3.Практичні роботи ( завдання ), які виконуються на занятті
- •Самостійна позаудиторна робота студентів. Деонтологія дитячого віку.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Зміст теми.
- •Особливості антибіотикотерапії у дітей.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2 Теоретичні запитання до заняття:
- •Зміст теми
- •Рідкі форми інвагінації кишечника у дітей.
- •2. Конкретні цілі:
- •4.2 Теоретичні питання до заняття:
- •Ізольоване впровадження бокової стінки сліпої кишки.
- •Ускладнення гнійно-запальних захворювань у немовлят.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення (міждисциплінарна інтеграція) теми:
- •4. Завдання для самостійної праці час підготовки до заняття.
- •4.1 Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинні засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2 Зміст основних питань (рівень засвоєння)
- •Зміст теми Некротична флегмона новонароджених
- •Гнійний мастит
- •Омфаліт
- •Гнійний парапроктит
- •Пункція суглобів у дітей
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення
- •4. Завдання для самостійної праці час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинні засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2 Зміст основних питань (рівень засвоєння)
- •Зміст теми Пункція суглобів.
- •Пункція плечового суглоба.
- •Пункція ліктьового суглобу.
- •Пункція променевозап’ястного суглобу.
- •Пункція кульшового суглобу.
- •Пункція колінного суглобу.
- •Пункція гомілковостопного суглобу.
- •Токсико-септичний шок у дітей.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Зміст теми
- •Усіма перерахованими вище факторами.
- •Токсико-септичний шок.
- •Токсико-септичний шок.
- •Респіраторний ацидоз.
- •Субкомпенсований токсико-септичний шок.
- •Інфузії колоїдів, вазопресори.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів та характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •Зміст теми.
- •Лапароцентез у дітей.
- •2.Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждісциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2 Теоретичні запитання до заняття:
- •Зміст теми
- •Лапароцентез та дослідження геморагічної рідини на діастазу.
- •Техніка лапароскопії у дітей.
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2 Теоретичні питання до заняття:
- •Зміст теми.
- •Видалити гемолізовану кров та закінчити лапароскопічним дренуванням черевної порожнини.
- •Закінчити діагностичну лапароскопію дренуванням черевної порожнини.
- •Позаочеревинна травма дванадцятипалої кишки
- •Дисектор.
- •Эндотрахеальний наркоз.
- •Немає обмежень .
- •2. Голка Вереша.
- •Можливості узд у дітей.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні запитання до заняття:
- •Зміст теми
4.2. Теоретичні питання до заняття:
1. Які гнійно-запальні захворювання у дітей мають септикопіємічні та токсико-септичні форми?
2. Етіологія і патогенез токсико-септичного шоку.
3. Чим відрізняється місцева запальна реакція від гінералізованої запальної реакції?
4. Чим відрізняється токсичний шок від токсико-септичного шоку?
5. Назвіть стадії гострого ураження легенів.
6. Що визначає септичний Status хворого.
7. Які клінічні ознаки токсико-септичного шоку?
8. Які змінення при лабораторному та інструментальному дослідженні хворого на токсико-септичний шок можна виявити?
9. Назвіть стадії токсико-септичного шоку.
10. Які особливості антибіотикотерапії при септичних станах, зокрема, токсико-септичному шоці?
11. Які напрямки при лікуванні хворого на токсико-септичний шок.
Зміст теми
Токсико-септичний шок - це вкрай важка і небезпечна для життя стадія розвитку септичного процесу. Гнійно-запальна патологія займає одне з перших місць у структурі захворювань, які призводять до смертельних випадків.
Великою проблемою є рання діагностика і своєчасне лікування сепсису. Якщо десятиріччя назад щорічно реєструвалося понад 600 тисяч хворих з септичним шоком, то на цей час це число виросло до одного мільйону, незважаючи на застосування нових медичних технологій і методів лікування, значний прогрес у виробництві антибактеріальних та імунопротекторних препаратів, їх доступність. За частотою виникнення септичний шок стоїть після гіповолемічного і кардіального шоку, а летальність при ньому в цей час складає від 60 до 80 %. Різноманітність термінів (септичний, ендотоксичний, токсико-інфекційний, бактеріемічний, бактеріотоксичний) відображає розвиток специфічного шокового стану, що виникає як відображення глобального генералізованого інфекційного процесу. Морфологічна та функціональна незрілість органів і систем дитячого організму, підвищена проникливість його природних бар’єрів, недостатність активного імунітету, схильність до поширених реакцій на патологічний вплив обумовлюють високу вірогідність розвитку генералізованої течії інфекційного процесу.
Локальні або легкі форми гнійно-запальних захворювань можливо розглядати як МБП – мікробіологічну подію + МЗР – місцева запальна реакція. У випадках локалізованої інфекції поступово звільнюється ендотоксин, що призводить до активації макрофагів та інших захисних систем макроорганізму, викликає локальний контрольований імунітет - захист від подальшого розповсюдження мікроорганізмів.
Молекула ендотоксину руйнуючись спричиняє каскад реакцій, які обумовлюють картину сепсису септичного шоку.
Підвищення кількості ендотоксинів та цітокінів, медіаторів запалення обумовлюють септичний Status хворого. Якщо їх кількість зростає в геометричній прогресії, захворювання може закінчитись смертю хворого.
Прогресування токсикозу, порушення мікроциркуляції перші ознаки розвитку тяжкого стану, септичного шоку.
Токсико-септичний стан характеризується:
- Порушенням свідомості (менше 15 балів за шкалою Глазго при відсутності захворювань центральної нервової системи).
- Концентрація лактату в артеріальній крові вище 1,6 ммоль/л або в венній крові вище 2,2 ммоль/л.
- Зниження діурезу, нижче 1 мл/кг /л на протязі 2 годин. Тяжкий сепсис часто супроводжується летаргією та специфічними неврологічними симптомами (знервованість, судоми) які не завжди можна пояснити гіпоглікемією та гіпокальцемією. Типовими проявленнями неврологічних ускладнень при септичних станах у дітей з’являється квадріплегія, необхідність в респіраторній підтримці. Спостерігаються полінейропатії, порушення нерво-м’язової передачі, гострі міопатії.
Зростання концентрації лактату в крові та порушення функції нирок, зниження діурезу нижче 1мл/кг/год прогностично не благонадійні.
У дитини гіпертермія, збуджений стан, галюцінації, потім втрата свідомості, інколи судоми, блювотиння. Шкіра бліда з акроціанозом, згодом з’являються петехії.
Дихання поверхневе, часте, аритмічне. Тахікардія, зниження артеріального тиску, відставання пульсу на периферічних артеріях. Розвиток олігурії, анурії. Порушення кровообігу у мікроциркуляторному руслі призводить до транслокації екстрацеллюлярної рідини, розвитку інтерстіціального набряку внаслідок чого виникає „шокова легеня”, набряк мозку, „шокова нирка”. Ураження ендотелію судин, мембран лейкоцитів та еритроцитів, агрегація тромбоцитів. Локальні прояви захворювання малоінформативні та визначаються додатковими дослідженнями. Клінічні прояви токсикозу не стабільні, прогресують.
Діагностичний пошук відображений в графілогічної структури теми „Токсико-септичний шок”.
Неадекватна антибіотикотерапія та недостатня передопераційна підготовка може бути причиною порушення стану хворого.
При призначенні антибіотикотерапії септичним хворим необхідно урахувати не тільки спектр дії, але і здатність антибіотика забезпечити швидку погибель бактерій з мінімальним звільненням бактеріального ендотоксина.
Навіть імперічна антибіотикотерапія повинна ґрунтуватися на бакдослідженні з осередка, патології захворювання, віку хворого.
Наша задача не допустити розвитку інфекційно-токсичного шоку, виведення хворого із цього стану та своєчасна діагностика.
Для цього необхідно:
Оздоровче хірургічне втручання.
Підвищення захисних сил організму.
Дезінтоксикаційна терапія в залежності від стану.
Адекватна антибіотикотерапія.
Алгоритм терапії токсико-септичного шоку
Корекція об'єму циркулюючої крові з підвищенням перенавантаження і кінцевого діастолічного об'єму (колоїди, кристалоїди).
Введення вазопресорів з позитивним інотропним ефектом, які підвищують серцевий викид, попереджують аритмію, покращують перфузію до звужених судинних лож (допамін 4-10 мкг/кг/хв).
Корекція порушень дихання (від інгаляції зволоженого кисню до штучної вентиляції легень).
Глюкокортикоїди для зниження загальної реакції організму на ендотоксини, купування гострої надниркової недостатності - в добовій дозі до 30 мг/кг маси тіла за преднізолоном (переважні дексаметазон, преднізолон).
Масивна антибактеріальна терапія (до визначення виду інфекційного агенту - антибіотиками широкого спектру).
Дренування вогнища інфекції.
Інгібітори протеолізу (контрикал, трасилол, гордокс).
Профілактика і купування ДВЗ-синдрому (антиагреганти - пентоксіфілін, антикоагулянти - гепарин, донорська плазма).
Екстракорпоральні методи детоксикації (плазмоферез, гемофільтрація).
Матерали для самоконтролю:
Тестові завдання.
1. До стаціонару доставлено хлопця 14 років з холодною, вологою, блідо-ціанотичною шкірою. Дитина неспокійна, неадекватна. У хлопця олігурія, тахікардія, артеріальна гіпотонія.
Який стан розвинувся у хворого?
Непритомність.
Колапс.
Шок.
Поліорганна недостатність.
Термінальний стан.
2. Основою усіх видів шоку є порушення відповідності між потребою організму в кисні та можливістю його доставки до органів і тканин. Останнє залежить від величини серцевого викиду й змісту кисню в артеріальній крові.
Чим визначається величина серцевого викиду?