- •Зміст методичних розробок
- •Набута кишкова непрохідність
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи(завдання), які виконуються на занятті.
- •В клінічній картині механічної гкн виділяють три періоди або стадії:
- •Основні клінічні ознаки гкн:
- •5. Основні клінічні симптоми:
- •6. Методи діагностики:
- •Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі заняття:
- •В. Кровотечі з нижніх відділів травного тракту (кровоточущий дивертикул Меккеля, поліпи, тріщини, геморой).
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •Зміст теми.
- •Клініко-лабораторні ознаки крововтрати різного ступеня важкості:
- •Захворювання при яких виникає шкк.
- •Політравма у дітей. Закрита травма живота. Травма грудної порожнини та ушкодження стравоходу.
- •2. Конкретні цілі: а. Політравма у дітей.
- •Б. Закрита травма живота.
- •В. Травма грудної клітки та органів грудної порожнини.
- •С. Ушкодження стравоходу
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція):
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті.
- •Ушкодження стравоходу.
- •Матеріали для самоконтролю:
- •Запальні захворювання черевної порожнини.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми: (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •Зміст теми. Гнійно-запальні захворювання черевної порожнини у дітей. Гострий апендицит.
- •Ускладнення гострого апендициту. Первинний перитоніт. Перитоніт у ново роджених.
- •Гнійні захворювання легенів та плеври.
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення (міждисциплінарна інтеграція) теми:
- •Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинні засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Зміст основних питань (рівень засвоєння)
- •4.3 Практичні роботи, які виконуються на занятті (рівень засвоєння ііі).
- •Механізм утворення різних форм гдп відображено у класифікації м.К. Рокицького (1970)
- •Гнійно-запальні захворювання кісток та суглобів. Гнійно-запальні захворювання мяких тканин.
- •Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення (міждисциплінарна інтеграція) теми:
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні роботи, які виконуються на занятті (рівень засвоєння ііі).
- •Лімфаденіт.
- •Абсцес. Флегмона.
- •2. Конкретні цілі:
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення (міждисциплінарна інтеграція) теми:
- •Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті.
- •Зміст теми
- •Перекрут сім'яного канатика
- •Гостре ураження гідатид органів мошонки
- •Гострий неспецифічний епідидиміт
- •Травма мошонки
- •Травма нирок
- •Ушкодження сечового міхура
- •Доброякісні та злоякісні новоутворення мяких тканин. Нефро-та нейробластоми. Пухлини середостіння.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми ( міждисциплінарна інтеграція).
- •4.Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Зміст основних питань теми
- •4.3.Практичні роботи ( завдання ), які виконуються на занятті
- •Самостійна позаудиторна робота студентів. Деонтологія дитячого віку.
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Зміст теми.
- •Особливості антибіотикотерапії у дітей.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2 Теоретичні запитання до заняття:
- •Зміст теми
- •Рідкі форми інвагінації кишечника у дітей.
- •2. Конкретні цілі:
- •4.2 Теоретичні питання до заняття:
- •Ізольоване впровадження бокової стінки сліпої кишки.
- •Ускладнення гнійно-запальних захворювань у немовлят.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення (міждисциплінарна інтеграція) теми:
- •4. Завдання для самостійної праці час підготовки до заняття.
- •4.1 Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинні засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2 Зміст основних питань (рівень засвоєння)
- •Зміст теми Некротична флегмона новонароджених
- •Гнійний мастит
- •Омфаліт
- •Гнійний парапроктит
- •Пункція суглобів у дітей
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення
- •4. Завдання для самостійної праці час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинні засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2 Зміст основних питань (рівень засвоєння)
- •Зміст теми Пункція суглобів.
- •Пункція плечового суглоба.
- •Пункція ліктьового суглобу.
- •Пункція променевозап’ястного суглобу.
- •Пункція кульшового суглобу.
- •Пункція колінного суглобу.
- •Пункція гомілковостопного суглобу.
- •Токсико-септичний шок у дітей.
- •2. Конкретні цілі.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Зміст теми
- •Усіма перерахованими вище факторами.
- •Токсико-септичний шок.
- •Токсико-септичний шок.
- •Респіраторний ацидоз.
- •Субкомпенсований токсико-септичний шок.
- •Інфузії колоїдів, вазопресори.
- •1. Актуальність теми.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів та характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття.
- •Зміст теми.
- •Лапароцентез у дітей.
- •2.Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждісциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2 Теоретичні запитання до заняття:
- •Зміст теми
- •Лапароцентез та дослідження геморагічної рідини на діастазу.
- •Техніка лапароскопії у дітей.
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2 Теоретичні питання до заняття:
- •Зміст теми.
- •Видалити гемолізовану кров та закінчити лапароскопічним дренуванням черевної порожнини.
- •Закінчити діагностичну лапароскопію дренуванням черевної порожнини.
- •Позаочеревинна травма дванадцятипалої кишки
- •Дисектор.
- •Эндотрахеальний наркоз.
- •Немає обмежень .
- •2. Голка Вереша.
- •Можливості узд у дітей.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •4.2. Теоретичні запитання до заняття:
- •Зміст теми
Лапароцентез у дітей.
1.Актуальність теми. Висока діагностична цінність лапароцентезу, особливо при закритій травмі живота та некротичному виразковому ентероколіті у новонароджених, позбавляє хірургів уникнути діагностичних помилок та своєчасно обґрунтувати показання до оперативного втручання.
2.Конкретні цілі:
Аналізувати порівняння результатів лапароцентезу з місцевими абдомінальними симптомами, лабораторними дослідженнями, характером ушкоджень та клінічними проявами.
Запропонувати методику лапароцентезу.
Трактувати результати дослідження.
Пояснити показання до лапароцентезу, його позитивну якість та недоліки.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждісциплінарна інтеграція)
Назви попередніх дисциплін |
Отримані навики |
1. Пропедевтика дитячих хвороб. |
Описувати історію хвороби хворих. |
2. Факультетська педіатрія. |
Застосовувати результати додаткових досліджень. |
3. Хірургічні хвороби, оперативна хірургія та топографічна анатомія. |
Визначити пріоритетні методи дослідження та показання до оперативного втручання. Асептика та антисептика. Зобразити схематично передню черевну стінку та назвати її відділи. Володіти назвою інструментарію, яким виконується лапароцентез. |
4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
4.1 Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
Термін |
Визначення |
1. Парацентез |
Пункція голкою порожнини. |
2. Лапароцентез |
Прокол черевної стінки, одержання вмісту черевної порожнини. |
3. Гемоперітонеум |
Наявність крові в черевній порожнині |
4. Стилетний троакар |
Пристосування для проколу черевної стінки, яке має загострений стилет та кожух для введення поліетіленового катетера в порожнину. |
4.2 Теоретичні запитання до заняття:
Як підрозділяється лвпароцентез за методикою виконання ?
Методика лапароцентезу за допомогою троакара вітчизняного виробництва.
Що таке лапароцентез з використанням «нишпорючого катетера» ?
Для чого в черевну порожнину іноді вводиться фізіологічний розчин NaСl ?
В чому полягає діагностична позитивна якість лапароцентезу ?
Коли виникають утруднення інтерпретації даних лапароцентезу ?
Для чого при лапароцентезі проводиться дослідження геморагічної рідини на діастазу ?
Що треба робити при так званому «сухому» лапароцентезі та вираженій клініці закритої травми органів черевної порожнини ?
Показання до лапароцентезу у новонароджених при септичному виразково-некротичному ентероколіті та травмі.
Позитивна якість лапароцентезу.
Недоліки лапароцентезу
Зміст теми
Методика лапароцентезу. «Гольчатий» лапароцентез має позитивну якість, коли патологічний вміст черевної порожнини складає 300–500 мл. Можливий прокол органів черевної порожнини.
Використання троакарів різної конструкції для проколу очеревини, одержання патологічного вмісту із глибоих відділів черевної порожнини по поліетіленовому катетеру, підведеному через кожух троакара (Strickler), використання уретральних катетерів ( Salomon).
Положення хворого – лежачи на спині. По середній лінії на 3-5 см нижче пупка (безсудинна зона) під місцевою анестезією 0,5% розчином новокаїна (лідокаїна) проводиться розсічення шкіри довжиною до 1,5 см. У верхньому куту цього розрізу однозубим крючком проколюється апоневроз по білій лінії живота. Крючок переводиться у вертикальне положення, черевна стінка відтягується доверху (мал.1а).
Потім обертальними рухами троакара, який уведений в шкірний розріз під кутом 45-600 до горизонтальної площини, проколюється черевна стінка (мал.1б) до відчуття «провалу» і після вийняття стилета в черевну порожнину уводиться поліетиленовий катетер та проводиться аспірація патологічного вмісту шприцем (мал.1в). За рахунок зміни положення кожуха троакара, катетер можна вводити в підребер’я праве та ліве, бокові відділи живота, порожнину таза. Це і є лапароцентез з використанням «нишпорючого » катетера. Можна одержати кров, жовч, кишковий чи шлунковий вміст, серозний чи гнійний випіт, повітря, сечу.
В разі незначної кількості патологічного вмісту (до 100 мл) в черевну порожнину вводиться від 300 до 500 мл 0,85% розчину хлористого натрію з подальшою аспірацією та лабораторним дослідженням (гемоглобін, еритроцити, лейкоцити, діастаза, білірубін).
Діагностична позитивна якість лапароцентезу полягає в тому, що виявлення крові чи іншого патологічного вмісту в черевній порожнині (окрім геморагічної рідини) при тупій травмі свідчить про ушкодження внутрішніх органів і є показанням до термінової лапароскопії чи лапаротомії. Утруднення інтерпретації даних лапароцентезу виникають при одержанні із черевної порожнини геморагічної рідини. Джерелом її утворення є проникнення крові із заочеревинної гематоми через ушкоджений серозний покрив очеревини, надриви серозної оболонки брижі кишковика, надриви капсули печінки, позаочеревинний розрив сечового міхура.
При лапароцентезі та одержанні геморагічної рідини від операції можна тимчасово утриматися та проводити динамічний нагляд за хворим.
Геморагічна рідина в черевній порожнині може бути наслідком ушкодження підшлункової залози та позачеревного відділу 12-палої кишки. Геморагічну рідину досліджують на діастазу. Рівень амілази абдомінального ексудату підтверджується в перші 2-3 години після травми, значно раніше, ніж у сироватці крові при ушкодженні заочеревинної ділянки 12-палої кишки. Невідповідність клініки закритої травми, коли вона досить виражена, а лапароцентез черевної порожнини «сухий», треба залишити в черевній порожнині поліетиленовий катетер на 6-12 годин для контролю за патологічним вмістом.
Несправжньопозитивний лапароцентез може бути за рахунок запливання крові із місця прокола в черевну порожнину. Це є результатом ушкодження м’язових судин черевної стінки, коли лапароцентез проводять не по середній лінії, що є класичною методикою, а в правій або лівій здухвинних ділянках з пораненням нижньої епігастральної артерії. Це може бути і при передчеревній гематомі. Виражений спайковий процес в черевній порожнині може дати несправжньонегативний результат.
Показання до лапароцентезу:
Замаскована клініка неблагополуччя в черевній порожнині на фоні супутньої травми голови, введення анальгетиків, шоку та гіповолемії, компенсаторні можливості та реанімаційні заходи по підтримці стабільності рівня артеріального тиску.
Несправжня картина «гострого живота» за рахунок екстраабдомінальних ушкоджень: переломи кісток таза, хребта, нижніх ребер, травми черепа та головного мозку. Небажана лапаротомія, як невиправдана додаткова травма, має катастрофічні наслідки.
Поєднані торакоабдомінальні поранення, коли клініка абдомінальних ушкоджень стерта.
Підозра на ускладнення при септичному виразково-некротичному ентероколіті.
Позитивна якість лапароцентезу:
Застосування лапароцентезу повністю виключає діагностичні помилки, простота виконання, безпечність, висока інформативність.
Скорочення часу для постановки остаточного діагнозу ушкоджених органів черевної порожнини та ускладнення при септичному виразково-некротичному ентероколіті (до 15 хв.).
Терміни початку оперативних втручань скорочуються до 2-х годин
Недоліки лапароцентезу:
«Гіпердіагностика» лапароцентезу. Наявність крові (до 100мл) при поверхневих ушкодженнях внутрішніх органів, заочеревинні та тазові гематоми.
Наявність геморагічної рідини в черевній порожнині – признак і достовірна, але визиває сумніви в остаточному визначенні ушкоджень внутрішніх органів і потребує динамічного нагляду за хворим та проведення належної оцінки клінічних симптомів.
Наявність спайкового процесу в черевній порожнині після раніше проведених оперативних втручань не дає змогу провести катетер до місця передбаченого ушкодження.
Матеріали для самоконтролю:
Малюнок 1.
Методика лапароцентеза
а – відтягнення черевної стінки до верху однозубим крючком за апоневроз;
б – прокол передньої черевної стінки троакаром;
в – аспірація патологічного вмісту черевної порожнини за допомогою шприця
Малюнок 2
Мал.2. Набір інструментів для виконання лапароцентезу
Тестові завдання:
1.У хлопчика 10 років з урахуванням анамнезу та відповідної клінічної картини підозрюється тупа травма живота, розрив селезінки, геморагічний шок III ступеня. Який результат лапароцентезу підтвердить діагноз:
А. Одержано по катетеру 100 мл геморагічної рідини.
В. Одержано 200 мл крові з позитивною пробою Ревілуа-Грегуара.
С. Одержано 100мл кров’янистої рідини із порожнини малого таза.
Д. Із правого підребер’я одержано 50 мл крові.
2. Дівчинка 7 років попала під велосипед, доставлена із районної лікарні з підозрою на удар передньої черевної стінки, тупа травма живота. Клінічно даних за ушкодження внтрішніх органів не має. При виконанні лапароцентезу в районній лікарні в правій здухвинній області виявлена кров до 50 мл в черевній порожнині. Як розцінити цей результат лапароцентезу:
А. Позитивний
В. Несправжньопозитивний
С. Негативний
Д. Несправжньонегативний
3. Хлопчик 12 років у 8-літньому віці оперувався внаслідок виявленої кісти підшлункової залози. Зараз був збитий мотоциклом. Удар прийшовся на лівий бік. Клінічно виражена травма селезінки, але при лапароцентезі «суха» пункція. Як розцінити в цьому випадку результати лапароцентезу.
А. Позитивний
В. Несправжньопозитивний
С. Негативний
Д. Несправжньонегативний
4. Дівчинка 5 років разом з мамою попала в автомобільну катастрофу. Доставлена в приймальне відділення з діагнозом тупа травма живота, ушкодження внутрішніх органів, можливо субкапсулярні гематоми. Терміново рекомендовано зробити лапароцентез, який виявився «сухим». Яку тактику треба вибрати:
А. Катетер в черевній порожнині не залишати.
В. Готовити дитину до діагностичної лапаротомії.
С. Зробити лапароцентез та залишити поліетиловий катетер в черевній порожнині на 6-12 годин з динамічним наглядом у подальшому.
Д. Під час лапароцентезу промити черевну порожнину фізіологічним розчином і завершити маніпуляцію.
5. Хлопчик 12 років при різкому гальмуванні ударився передньою черевною стінкою об кермо велосипеда. З’явився різкий біль в епігастральній ділянці. Який результат лапароцентезу задовільнить лікаря при підозрі на ушкодження підшлункової залози та позаочеревинної частини 12-палої кишки.