НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЇМ. О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

з курації хворих на туберкульоз органів дихання

Київ—1999

Методичні рекомендації з курації хворих 2

Курація хворих

Оволодіння методикою самостійної роботи можливе лише під час курації хворих, тобто при безпосередньому спілкуванні з людиною, яка страждає на недугу. Тому курація хворих на усіх клінічних кафедрах є центральним етапом у повноцінній підготовці лікаря.

Найбільш складним у курації є контакт із хворими. Це особливо складно у фтизіатричній клініці. Як відомо, туберкульоз не тільки інфекційне, але і соціальне захворювання. Тому серед хворих фтизіатричної клініки зустрічається майже половина хворих на туберкульоз які зловживають алкоголем, а 10-15 % хворих в минулому були засуджені за скоєння злочину і відбували покарання у місцях позбавлення волі, є особи без визначеного місця проживання (БВМП) та інші соціальне дезадаптовані особи.

Друга особливість курації хворих у фтизіатричній клініці витікає з тих обставин, що хворі на туберкульоз змушені лікуватися тривалий час (2-10 місяців і більше). За цей час куратори безперервно міняються. При цьому студенти різних груп ставлять хворим одні й ті ж самі запитання, повторюють вивчення методам перкусії та аускультації, що особливо обтяжує, а іноді й втомлює важкохворих. Тому під час проведення курації необхідно оберігати психіку хворих. Курація здійснюється під контролем викладача, який допомагає студентам знаходи­ти контакт із хворими, належним чином використовувати діагностичні прийоми.

Важливим у проведенні курації є, насамперед, спеціальні медичні знання студента, але не менш значущим є загальна ерудиція майбутнього лікаря, його загальний вигляд, форма ме­дичного одягу.

Історія хвороби

Підсумком курації є написання історії хвороби (медичної карти стаціонарного хворого). Правильно написана історія хвороби є об'єктивним показником якості самостійної роботи студента.

У відповідності до програми навчання історію хвороби пишуть студенти медичних фа­культетів. Характерні особливості історії хвороби у дитячій туберкульозній клініці поляга­ють у тому, що анамнестичні дані черпаються не від хворого пацієнта, а від його батьків, і тому вони не завжди адекватні об'єктивній реальності. При написанні історії хвороби з дитя­чого туберкульозу у розділі "Анамнез захворювання" потрібно вказати наявність параспеци-фічних реакцій, уточнити час вакцинації, результати проби Манту з 2 ТО РРО-Ь або рентге­нографічні дані. В анамнезі життя потрібно з'ясувати стан здоров'я батьків, їх вік, посаду, заробітну плату. Необхідно описати перенесені інфекційні хвороби матері, паління тютюну, зловживання алкоголем, професійні шкоди. Розвиток дитини, маса тіла при народженні, стан у період новонародженості, вигодовування дитини (натуральне, змішане, штучне).

Особливу увагу надати вакцинації ВСО. Відмітити реакцію після щеплення (розмір руб­чика у міліметрах) і ускладнення, якщо вони мали місце (абсцес, виразка, келоїдний рубець). Якщо дитина не вакцинована, то вказати причину медичного відводу від щеплення.

Нижче подається схема історії хвороби. В залежності від особливостей патологічного процесу у хворого, отриманих результатів обстеження і лікування, подану схему історії хво­роби необхідно індивідуалізувати.

Методичні рекомендації з курації хворих __ З

Титульний листок Історії хворвби

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О. О. БОГОМОЛЬЦЯ

Кафедра фтизіатрй з курсом-яульмонол.огії

Зав. кафедрою _____________________

Керівник групи