![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •За науковою редакцією доктора політичних наук, професора
- •Передмова
- •До читача
- •Розділ 1 теоретико-методологічні засади дослідження соціально-політичного маркетингу
- •1.1. Соціально-політичний маркетинг як головний концепт дослідження: постановка проблеми
- •Еволюція маркетингу
- •1.2. Принцип соціальної справедливості як основа методології соціально-політичного маркетингу
- •Розділ 2 концептуальні основи соціально-політичного маркетингу
- •2.1. Соціально-політичний маркетинг у розбудові і розвитку соціальної держави в умовах глобалізації
- •2.2. Спрямованість соціальної державної політики як стратегія соціально-політичного маркетингу
- •Характеристика різних моделей соціальної політики
- •2.3. Структура і процес організації соціально-політичного маркетингу в соціальній сфері
- •1. Соціальне обслуговування як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •2. Реалізація соціально-політичного маркетингу через розвиток соціальної інфраструктури.
- •3. Соціальне страхування як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •4. Реалізація соціально-політичного маркетингу в соціальній роботі.
- •5. Соціальна реклама як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •6. Соціальні програми як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •2.4. Інтегральний критерій соціальної ефективності реалізації концепції соціально-політичного маркетингу
- •Розділ 3 механізми реалізації концепції соціально-політичного маркетингу
- •3.1. Соціально-політичний маркетинг у світовому та європейському контексті: порівняльний аналіз
- •1. Модель соціальної політики, її ідеологічні основи.
- •Основні характеристики моделей соціальної політики
- •2. Особливості соціального забезпечення й надання соціальних послуг
- •3. Політико-ідеологічні орієнтації суб’єктів соціально-політичного маркетингу.
- •3.2. Особливості політико-ідеологічних орієнтацій суб’єктів соціально-політичного маркетингу
- •Ідеологічні складники у політичних практиках партій
- •Кількісні результати контент-аналізу програм суб’єктів соціально-політичного маркетингу
- •(Результати контент-аналізу)
- •3.3. Особливості сприйняття соціально-політичних процесів в українському суспільстві
- •Операціональні поняття та емпіричні індикатори дослідження
- •1. Задоволеність діяльністю органів управління соціальною сферою.
- •Оцінка діяльності державних установ соціальної сфери
- •Задоволеність системою соціального страхування
- •Задоволеність системою соціального страхування залежно від отримання соціальної допомоги
- •2. Чинники ефективності діяльності органів управління соціальною сферою.
- •3. Ставлення до способів надання соціальної допомоги.
- •4. Задоволеність діяльністю соціальних організацій та інститутів.
- •(У цілому за вибіркою)
- •(Респондентам можна було вибрати кілька варіантів відповідей)
- •5. Визначення поняття «соціальна справедливість».
- •6. Ставлення до соціальної реклами.
- •7. Проблеми екології (3% відповідей).
- •Розділ 4 соціально-політичний маркетинг як технологія управління соціальними процесами в україні
- •4.1. Загальна модель функціонування соціально-політичного маркетингу в Україні в умовах глобалізації
- •4.2. Напрямки підвищення ефективності використання соціально-політичного маркетингу в державотворчому процесі
- •В державотворчому процесі
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Політологія: підручник / [ред. О.В. Бабкіна, в.П. Горбатенко]. – к.: вц «Академія», 2003. – 528 с.
1. Соціальне обслуговування як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
Суттєвою особливістю будь-якого суспільства, на якому б етапі розвитку воно не перебувало, є надання допомоги й підтримки окремим групам населення, тим, хто не може за допомогою трудової діяльності забезпечити себе — дітям, літнім людям, інвалідам та ін. У світовій практиці існують різні форми соціального забезпечення, що реалізовується як державними, так і громадськими структурами. Від того, наскільки соціальне забезпечення ефективне, залежить соціальне благополуччя країни, рівень життя громадян, які проживають в ній. Ефективність соціального забезпечення залежить від застосування відповідного інструментарію, яким виступає соціально-політичний маркетинг.
До сьогодні соціальне обслуговування населення не було об’єктом спеціального дослідження, хоча його окремі складники тією чи іншою мірою розглядались у науковій літературі. Виділимо кілька аспектів у вивченні соціального обслуговування:
1) відповідність теорій та моделей практики соціального обслуговування (С.Григор’єв, Л.Гуслякова, Б.Луніцин, П.Павленок, А.Панов, Л.Потолова, Н.Ремньова, Е.Холостова та ін..);
2) соціальні послуги (Г.Романов, В.Нефьодов та ін.);
3) виявлення критеріїв оцінки ефективності діяльності установ системи соціального обслуговування населення (І.Давидов, А.Панов, Е.Холостова, Г.Чубкова и др.);
4) обґрунтування специфіки соціального обслуговування в різних типах поселень (В.Патрушев, В.Іванов та ін);
5) дослідження технологій обслуговування (Ю.Растов, Л.Топчій, М.Фірсов та ін.) [169].
Згідно з концепцією соціального обміну, результатом соціальних процесів, які реалізуються через взаємодії людей, є певні послуги. Соціальні послуги є продуктом соціального виробництва, а також процесу формування й реалізації послуги, яким є соціальне обслуговування.
Соціальне обслуговування має комплексний характер, охоплює різноманітні види соціальних послуг, адресованих громадянам для задоволення їхніх специфічних потреб, обумовлених хворобою, інвалідністю, старістю, вихованням дітей і реалізується через діяльність мережі установ, котрі входять до системи соціального обслуговування. Складниками системи соціального обслуговування населення також є державні стандарти соціального обслуговування, механізми фінансування діяльності згаданих установ [100].
Соціальне обслуговування як напрямок реалізації соціально-політичного маркетингу має передбачати надання соціальних послуг у контексті їх наближення до потреб клієнтів та підвищення їх якості шляхом створення нових форм відносин і взаємодії між різними учасниками на всіх рівнях функціонування цієї системи.
Проведення заходів щодо забезпечення населення соціальними послугами - частина заходів державної соціальної політики, чинник соціального розвитку, спосіб попередження ризику бідності й зниження її наслідків, зміцнення соціальної безпеки, поліпшення соціального здоров'я суспільства.
Доступність послуг, які надаються установами соціального обслуговування, повинна визначатися передусім наявністю достатньої кількості установ для реалізації прав громадян на державні гарантії. Послуги установ соціального обслуговування є доступними для населення за умови забезпеченості територій установами соціального обслуговування, що надають гарантований державою перелік послуг.
У зв'язку з цим постає питання про критерії доступності соціальних послуг та їх спрямованість. Так, К.Новікова наголошує на тому, що критерії доступності соціальних послуг, мають бути спрямовані:
- на захист інтересів соціально уразливих категорій населення;
- на оптимізацію державних засобів, що спрямовуються на надання соціального обслуговування населенню шляхом підвищення рівня часткового фінансування населенням соціальних послуг;
- на забезпечення економічного балансу рівня прибутків населення з рівнем і динамікою цін (тарифів) на соціальні послуги;
- на забезпечення погодженості зміни цін (тарифів) на соціальні послуги в ході їхнього регулювання відповідно до рівня життя населення [169].
Визначені критерії можуть бути застосовані лише за умови реалізації технологій соціально-політичного маркетингу у сфері соціального обслуговування населення. До технологій соціально-політичного маркетингу в галузі соціального обслуговування населення можна віднести: технології надання споживчих субсидій, технології конкурсного замовлення й безконкурсного замовлення (завдання) на соціальне обслуговування, технології адресної результативно-орієнтованої соціальної допомоги незаможним, технології виміру результативності надання соціального обслуговування й соціальних послуг, технології адміністрування надання соціального обслуговування в контексті соціальних послуг, технологія розрахунку адміністративних витрат реалізації соціальних програм [280].
Критерії доступності соціальних послуг повинні бути встановлені з огляду на рівень забезпеченості установами соціального обслуговування, можливість бюджету на утримання установ, купівельну спроможність населення й середні прибутки населення, на категоріальну належність громадян. Вони забезпечать рівні права всім, хто потребує державної підтримки, а також збалансованість економічних можливостей бюджету й фінансової потреби самих установ, можливість формування недержавних форм установ соціального обслуговування, надання державного завдання й державного замовлення. Слід також говорити про розробку методики розрахунку вартості послуг, яка дозволить прогнозувати розвиток системи соціального обслуговування, тобто створити умови з надання громадянам достатніх за обсягом, якісних і орієнтованих на індивідуальну потребу соціальних послуг, а в остаточному підсумку дозволить вибудувати комплексну, рівноцінну мережу служб, у цілому ж по Україні — адекватну потребам інфраструктуру установ, що буде базою для надання гарантованих державою послуг.