- •За науковою редакцією доктора політичних наук, професора
- •Передмова
- •До читача
- •Розділ 1 теоретико-методологічні засади дослідження соціально-політичного маркетингу
- •1.1. Соціально-політичний маркетинг як головний концепт дослідження: постановка проблеми
- •Еволюція маркетингу
- •1.2. Принцип соціальної справедливості як основа методології соціально-політичного маркетингу
- •Розділ 2 концептуальні основи соціально-політичного маркетингу
- •2.1. Соціально-політичний маркетинг у розбудові і розвитку соціальної держави в умовах глобалізації
- •2.2. Спрямованість соціальної державної політики як стратегія соціально-політичного маркетингу
- •Характеристика різних моделей соціальної політики
- •2.3. Структура і процес організації соціально-політичного маркетингу в соціальній сфері
- •1. Соціальне обслуговування як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •2. Реалізація соціально-політичного маркетингу через розвиток соціальної інфраструктури.
- •3. Соціальне страхування як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •4. Реалізація соціально-політичного маркетингу в соціальній роботі.
- •5. Соціальна реклама як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •6. Соціальні програми як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •2.4. Інтегральний критерій соціальної ефективності реалізації концепції соціально-політичного маркетингу
- •Розділ 3 механізми реалізації концепції соціально-політичного маркетингу
- •3.1. Соціально-політичний маркетинг у світовому та європейському контексті: порівняльний аналіз
- •1. Модель соціальної політики, її ідеологічні основи.
- •Основні характеристики моделей соціальної політики
- •2. Особливості соціального забезпечення й надання соціальних послуг
- •3. Політико-ідеологічні орієнтації суб’єктів соціально-політичного маркетингу.
- •3.2. Особливості політико-ідеологічних орієнтацій суб’єктів соціально-політичного маркетингу
- •Ідеологічні складники у політичних практиках партій
- •Кількісні результати контент-аналізу програм суб’єктів соціально-політичного маркетингу
- •(Результати контент-аналізу)
- •3.3. Особливості сприйняття соціально-політичних процесів в українському суспільстві
- •Операціональні поняття та емпіричні індикатори дослідження
- •1. Задоволеність діяльністю органів управління соціальною сферою.
- •Оцінка діяльності державних установ соціальної сфери
- •Задоволеність системою соціального страхування
- •Задоволеність системою соціального страхування залежно від отримання соціальної допомоги
- •2. Чинники ефективності діяльності органів управління соціальною сферою.
- •3. Ставлення до способів надання соціальної допомоги.
- •4. Задоволеність діяльністю соціальних організацій та інститутів.
- •(У цілому за вибіркою)
- •(Респондентам можна було вибрати кілька варіантів відповідей)
- •5. Визначення поняття «соціальна справедливість».
- •6. Ставлення до соціальної реклами.
- •7. Проблеми екології (3% відповідей).
- •Розділ 4 соціально-політичний маркетинг як технологія управління соціальними процесами в україні
- •4.1. Загальна модель функціонування соціально-політичного маркетингу в Україні в умовах глобалізації
- •4.2. Напрямки підвищення ефективності використання соціально-політичного маркетингу в державотворчому процесі
- •В державотворчому процесі
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Політологія: підручник / [ред. О.В. Бабкіна, в.П. Горбатенко]. – к.: вц «Академія», 2003. – 528 с.
2. Реалізація соціально-політичного маркетингу через розвиток соціальної інфраструктури.
Соціально-політичний маркетинг може бути реалізований через стійку сукупність матеріально-речових елементів, що створюють умови для задоволення усього комплексу потреб (вітальних і соціально-діяльнісних) з метою відтворення людини і суспільства. У зв'язку з цим слід говорити про соціальну інфраструктуру.
Поняття «соціальна інфраструктура» є предметом розгляду багатьох науками, але загальноприйнятого визначення воно ще не отримало. Соціологічний підхід до тлумачення соціальної інфраструктури, що характеризує зв’язки матеріально-речового середовища і соціального суб’єкта (особистості, групи, класу, суспільства), застосовується в дослідженнях П.Сорокіна, О.Якуби. Значний внесок у розробку проблем соціальної інфраструктури внесли В.Афанасьєва, І.Бестужев-Лада, М.Борщевський, Н.Денисова, Д.Коган, І.Куксанов, В.Кураков, Н.Лапін, С.Фролов та інші [258].
У вітчизняній соціологічній літературі найбільш усталеним поглядом на соціальну інфраструктуру є дефініція, що характеризує її «як стійку сукупність матеріально-речових елементів, котрі забезпечують загальні та специфічні умови для раціональної організації основних видів діяльності людини в усіх сферах громадського життя. Вона характеризує взаємодію матеріально-речової сфери й соціального суб'єкта (особи, групи, класу, суспільства), тобто передбачає оцінку стану і можливостей її дослідження для задоволення індивідуальних, групових і громадських інтересів» [250, c.392].
Її функціями, з огляду на специфіку соціально-політичного маркетингу, є:
- розподілу матеріальних благ (торгівля, кредитування, страхування) та обмін ними;
- надання споживацьких послуг (житлово-комунальне господарство, побутове обслуговування, пасажирський транспорт, зв'язок у частині обслуговування населення);
- охорона здоров'я населення (охорона здоров'я, санаторно-курортне обслуговування й відпочинок, соціальне обслуговування та суспільна підтримка населення);
- формування суспільної свiдомостi й наукового світогляду (освіта, мистецтво, релігія);
- управління та охорона громадського порядку (державне управління, громадські організації, органи охорони громадського порядку) [166].
У цілому галузь соціальної інфраструктури створює умови для раціональної та ефективної організації основних видів діяльності людини (трудової, побутової, суспільно-політичної, духовної й культурної).
Слід зазначити, що розвинена соціальна інфраструктура в сучасних соціальних державах має неоднаковий статус. Так, у державах добробуту ліберальної моделі досить велика частка соціального сектора обслуговування - це приватні об’єкти соціальної інфраструктури, тоді як у соціал-демократичній – це сфера піклування, насамперед, держави. Отже, розвиток соціальної інфраструктури має певні шляхи, які залежать від спрямованості й моделі соціальної політики, тому й завдання соціально-політичного маркетингу визначаються ступенем опікування державою цього сектора соціальної сфери.