![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •За науковою редакцією доктора політичних наук, професора
- •Передмова
- •До читача
- •Розділ 1 теоретико-методологічні засади дослідження соціально-політичного маркетингу
- •1.1. Соціально-політичний маркетинг як головний концепт дослідження: постановка проблеми
- •Еволюція маркетингу
- •1.2. Принцип соціальної справедливості як основа методології соціально-політичного маркетингу
- •Розділ 2 концептуальні основи соціально-політичного маркетингу
- •2.1. Соціально-політичний маркетинг у розбудові і розвитку соціальної держави в умовах глобалізації
- •2.2. Спрямованість соціальної державної політики як стратегія соціально-політичного маркетингу
- •Характеристика різних моделей соціальної політики
- •2.3. Структура і процес організації соціально-політичного маркетингу в соціальній сфері
- •1. Соціальне обслуговування як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •2. Реалізація соціально-політичного маркетингу через розвиток соціальної інфраструктури.
- •3. Соціальне страхування як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •4. Реалізація соціально-політичного маркетингу в соціальній роботі.
- •5. Соціальна реклама як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •6. Соціальні програми як напрям реалізації соціально-політичного маркетингу.
- •2.4. Інтегральний критерій соціальної ефективності реалізації концепції соціально-політичного маркетингу
- •Розділ 3 механізми реалізації концепції соціально-політичного маркетингу
- •3.1. Соціально-політичний маркетинг у світовому та європейському контексті: порівняльний аналіз
- •1. Модель соціальної політики, її ідеологічні основи.
- •Основні характеристики моделей соціальної політики
- •2. Особливості соціального забезпечення й надання соціальних послуг
- •3. Політико-ідеологічні орієнтації суб’єктів соціально-політичного маркетингу.
- •3.2. Особливості політико-ідеологічних орієнтацій суб’єктів соціально-політичного маркетингу
- •Ідеологічні складники у політичних практиках партій
- •Кількісні результати контент-аналізу програм суб’єктів соціально-політичного маркетингу
- •(Результати контент-аналізу)
- •3.3. Особливості сприйняття соціально-політичних процесів в українському суспільстві
- •Операціональні поняття та емпіричні індикатори дослідження
- •1. Задоволеність діяльністю органів управління соціальною сферою.
- •Оцінка діяльності державних установ соціальної сфери
- •Задоволеність системою соціального страхування
- •Задоволеність системою соціального страхування залежно від отримання соціальної допомоги
- •2. Чинники ефективності діяльності органів управління соціальною сферою.
- •3. Ставлення до способів надання соціальної допомоги.
- •4. Задоволеність діяльністю соціальних організацій та інститутів.
- •(У цілому за вибіркою)
- •(Респондентам можна було вибрати кілька варіантів відповідей)
- •5. Визначення поняття «соціальна справедливість».
- •6. Ставлення до соціальної реклами.
- •7. Проблеми екології (3% відповідей).
- •Розділ 4 соціально-політичний маркетинг як технологія управління соціальними процесами в україні
- •4.1. Загальна модель функціонування соціально-політичного маркетингу в Україні в умовах глобалізації
- •4.2. Напрямки підвищення ефективності використання соціально-політичного маркетингу в державотворчому процесі
- •В державотворчому процесі
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Політологія: підручник / [ред. О.В. Бабкіна, в.П. Горбатенко]. – к.: вц «Академія», 2003. – 528 с.
Задоволеність системою соціального страхування
Вид соціального страхування |
Оцінка задоволеності (%) |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Пенсійне забезпечення |
16 |
30 |
34 |
15 |
3 |
Медичне страхування |
24 |
35 |
28 |
9 |
1 |
Страхування від безробіття |
20 |
35 |
31 |
7 |
2 |
Страхування у випадку тимчасової непрацездатності |
17 |
31 |
32 |
12 |
3 |
Страхування у випадку вагітності й пологів |
11 |
22 |
31 |
23 |
8 |
Страхування у випадку за доглядом за дитиною |
14 |
23 |
32 |
19 |
8 |
Страхування від нещасного випадку на виробництві |
12 |
25 |
35 |
18 |
4 |
Майже всіма видами соціального страхування незадоволені більше третини респондентів, що свідчить про невдосконаленість системи страхування в Україні (що має своє вираження в грошовому еквіваленті). Окремо було проаналізовано рівень задоволеності серед респондентів залежно від отримання соціальної допомоги. При цьому серед тих, хто отримує допомогу, більшість — люди віком від 50 років та пенсіонери; серед тих, хто не отримує соціальну допомогу, – люди віком до 50 років, робочі, службовці, працівники державної сфери, студенти (див. таблицю 3.10).
Таблиця 3.10
Задоволеність системою соціального страхування залежно від отримання соціальної допомоги
Вид соціального страхування |
Оцінка задоволеності (%) |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||||||
Так |
Ні |
Так |
Ні |
Так |
Ні |
Так |
Ні |
Так |
Ні |
|
Пенсійне забезпечення |
16 |
16 |
24 |
33 |
30 |
36 |
23 |
12 |
3 |
2 |
Медичне страхування |
24 |
24 |
34 |
36 |
29 |
27 |
8 |
10 |
0 |
1 |
Страхування від безробіття |
23 |
19 |
31 |
38 |
31 |
31 |
7 |
8 |
2 |
2 |
Страхування у випадку тимчасової непрацездатності |
16 |
17 |
31 |
32 |
32 |
32 |
10 |
13 |
4 |
2 |
Страхування у випадку вагітності і пологів |
14 |
9 |
19 |
23 |
28 |
33 |
22 |
24 |
10 |
7 |
Страхування у випадку за доглядом за дитиною |
17 |
13 |
18 |
25 |
30 |
33 |
20 |
18 |
8 |
7 |
Страхування від нещасного випадку на виробництві |
15 |
11 |
24 |
26 |
31 |
38 |
17 |
18 |
6 |
3 |
Отже, на сучасному етапі розвитку українського суспільства, коли докорінно змінюються роль і соціальні функції держави в цілому та органів державного управління зокрема, виникає потреба в застосовуванні якісно інших управлінських методів і стратегій дій органів державного управління та функціональних обов'язків державних службовців. Сьогодні однією з найважливіших функцій для управлінських структур, особливо на регіональному рівні, є функція надання соціальних послуг населенню. Прикладною соціальною науковою сферою, що може сприяти виконанню зазначеної функції, є соціально-політичний маркетинг. Як соціальний процес він виступає ефективним механізмом оптимізації соціальної взаємодії в полі відносин «влада-народ», а як прикладна науково-практична теорія дозволяє виявити реальні можливості побудови й розвитку соціального діалогу між суб'єктами надання та споживання послуг у межах окремого соціально-політичного простору, забезпечити раціоналізацію діяльності органів державного управління, підвищення її результативності.