Голосний звук [I]

Звук [i] – самий закритий голосний переднього ряду, чистий, неогублений.

Звук [і] зустрічається в таких позиціях слова:

звук	написання	положення	приклад	виняток
[і]	і	перед приголосним або в кінцевій позиції	lit [li] midi [midi]	-in, -im пе­ред при­го­лос­ним або в кінці слова → [ɛ̃] (див. leçon ...)
	î	перед приголосним	dîner [dine]
	ї	після голосного	naїf [naif]
	У*	перед приголосним або в кінцевій позиції	cycle [siklə] jury [ʒyri]	-yn, -ym пе­ред приголосним або в кінці слова → [œ̃] (див. leçon ...)
	еа, ее	у словах, запозичених з англійської мови	jean [ʒin] tweed [twid]
[і:]	і, у +	[v], [r], [ʒ], [z], [vr] у кінцевому наголоше­но­му складі	finir [fini:r] Yves [i:v]

* Літера y після голосного або ж між двома голосними від­по­ві­дає двом і, одна з яких утворює звук з попереднім голосним, а дру­ге вимовляється відповідно як [і] або ж як [j] перед голосним:

pays [pεi], crayon [krεjɔ̃]

Напівголосний [j]

У французькій мові існує три напівголосних звуки [j], [w], [ɥ], які входять до групи сонантів. Ці звуки не утво­рю­ють склад, а вимовляються в одному складі з голосним, який їм передує або який слідує за ним.

Звук [j] – середньоязиковий щілинний сонант. Він зус­т­рі­чається в таких позиціях слова:

звук	написання	положення	приклад	виняток
[j]	і	перед голосним	pièce [pjεs]	перед -e ні­мим i → [i] : vie [vi]
	ї	між двома голосни­ми	faїеnce [fajã:s]
	іl	після голосного в кін­ці слова	travail [travaj]
	ill	після голосного	Mireille [mirej]
	y	перед голосним	yacht [jakt]
[іj]	ill	після приголосного	famille [famij] fille [fij]	ville [vil] mille [mil] tranquille [trãkil] + їхні похідні Lille [lil] Cyrille [siril]
	ill	після неподільних при­­голосних, другим з яких є [l] або [r]	plier [plije] crier [krije]

Attention! У групі сонант [m], [n], [l, [r], [ɲ] + напівголосний [j], [ɥ], [w] обидва належать до наступного складу: marié [ma-´rje], atelier [a-tə-´lje]

PHRASES

Nina habite Kyiv. C’est sa ville natale. Nina est Kyivienne.

Cécile est Parisienne, mais elle habite à Marseille. Cécile tra­vaille à la pharmacie. Elle va à pied à la pharmacie. Elle est mariée. Sa fille aînée Mireille qui est maîtresse habite Lille avec sa famille. A midi, Mireille prépare le dîner et la famille dîne. Sa fille cadette Elise est architecte, elle travaille à la mairie.

Désirée est élève. Elle fait ses exercices et révise la gram­maire. Michel lit, il lit très vite. Désirée dit à Michel: “Merci, Michel, c’est assez”. Michel finit de lire.

Les élèves écrivent la dictée. Cette dictée est assez difficile. Serge dit à ses élèves: “Fermez les cahiers et prenez les livres!”.

Qui travaille à la pharmacie? Qui habite Marseille? Qu’est-ce qui est beige?

aller à pied іти пішки

à midi опівдні

dire qch (de qn, de qch) à qn казати щось (про когось, про щось) комусь

finir de faire qch закінчити щось робити

Vocabulaire

habiter жити, проживати ville f місто natal, -e рідний Kyivien, -ne m, f києвлянин, -нка Parisien, -ne m, f парижанин, -ка travailler працювати pharmacie f аптека pied m нога marié, -e одружений fille f 1) дочка; 2) дівчина aîné, -e старший maître, -esse m, f вчитель, -ка famille f сім’я midi m полудень dîner m обід dîner обідати cadet, -te молодший

architecte m, f архітектор mairie f мерія exercice m [εg-zεr-´sis] réviser повторювати grammaire f граматика lire читати vite швидко dire казати merci дякую finir qch завершувати, закінчу­ва­ти щось écrire писати d ictée f диктант difficile важкий, складний cahier m зошит prendre брати livre m книга

COMMENTAIRE

• Дієслово habiter, залежно від значення, може вимагати пря­мий або непрямий додаток:

- зі значенням “жити, проживати десь постійно” прий­мен­ник не вживають: habiter Paris, le Quartier latin, une ville, sa ville natale, la campagne, une maison, une villa, un quartier;

- зі значенням “проживати тимчасово” вживають прий­мен­ники à, en, dans: habiter à Paris, à (dans) sa ville natale, en ville, à la campagne, à l’étranger;

- з назвами країн вживають прийменники en або à, за­леж­но від роду країни: habiter en France, au Canada

• У французькій мові поняття “рідний” передають різ­ни­ми прикметниками:

natal, -e : рідна країна – un pays natal

рідне місто – une ville natale

paternel, -le : рідний дім – maison paternelle

maternel, -le : рідна мова – langue maternelle

• У французькій мові назви національностей та жителів міста пишуться з великої літери. Зверніть увагу на відсут­ність артикля перед ними, якщо вони виступають іменни­ко­вою частиною складеного присудка:

être Ukrainien / Français / Parisien – бути українцем / французом / парижанином

• Прийменник à виражає різно­ма­ніт­ні від­­­ношення між словами. Він може вво­ди­ти

- непрямий додаток, відповідаючи в та­кий спосіб українському дава­льно­му від­мін­ку:

Pascal dit à ses élèves: “Merci”.

Паскаль каже [кому?] учням: “Дякую”.

• обставину, яка виражає напрямок, місце дії, час, спосіб дії, і перекла­да­єть­ся в такому випадку як “в, у, на”:

Marthe va à la gare. – Марта іде [куди?] на вокзал.

Il travaille à la pharmacie. – Він працює [де?] в аптеці.

A midi, la famille dîne. – [коли?] опівдні сім’я обідає.

Elle ferme la malle à clé. – Вона замикає валізу [як?] на ключ.

Il va à pied. – Він іде [як?] пішки.

• Дієслово dire “казати, говорити”, на відміну від parler, ви­магає після себе прямий додаток і може вводити пряму мову.

dire qch (de qn, de qch) à qn:

Je dis des compliments à ma femme. – Я говорю комплі­мен­ти своїй дружині.

dire : “__”. :

Je dis: “Merci, Michel”. – Я кажу: “Дякую, Мішель”.

parler à qn de qn, de qch:

Je parle à ma femme de la mer. – Я говорю з дружиною про море.

GRAMMAIRE