- •Особливості відбору проб на аналіз
- •Консервування та підготовка проб води до аналізу
- •Методи аналізу води
- •1.1. Визначення кольоровості води
- •1.2. Визначення запаху
- •Лабораторна робота № 2 визначення зависей та розчинених речовин
- •2.1. Визначення прозорості води
- •2.2. Визначення каламутності води
- •2.3. Визначення вмісту розчинених речовин (сухого залишку)
- •Лабораторна робота № 3 визначення перманганатної й дихроматної окиснюваності
- •3.1. Визначення перманганатної окиснюваності води
- •3.2. Визначення хімічного споживання кисню
- •3.3. Визначення дихроматної окиснюваності води прискореним методом
- •Лабораторна робота № 4 визначення біохімічного споживання кисню
- •Лабораторна робота № 5 визначення твердості води
- •5.1. Визначення твердості води спиртово-мильним методом
- •5.2. Визначення загальної твердості комплексометричним методом
- •5.3. Визначення загальної карбонатної твердості
- •5.4. Визначення залишкової карбонатної твердості
- •Лабораторна робота № 6 визначення розчиненого кисню методом вінклера
- •Лабораторна робота № 7 визначення кислотності й лужності води
- •7.1. Визначення рН води
- •7.2. Визначення кислотності води
- •7.3. Визначення лужності
- •Лабораторна робота № 8 визначення сполук нітрогену — аміаку, нітритів і нітратів
- •8.1. Визначення аміаку
- •Напівкількісний метод
- •Кількісний фотоколориметричний метод
- •8.2. Визначення нітритів
- •Якісний метод з наближеною кількісною оцінкою
- •Кількісний фотометричний метод
- •8.3. Визначення нітратів
- •Лабораторна робота № 9 визначення активного хлору
- •Лабораторна робота № 10 дослідження антропогенної евтрофікації водойм
- •11.3. Функціональна схема аналізатора
- •11.4. Підготовка аналізатора до роботи
- •11.4.1. Техніка безпеки
- •11.4.2. Градуювання аналізатора
- •11.5. Вимірювання масової концентрації ртуті
- •12.3. Функціональна схема й принцип роботи аналізатора
- •12.4. Принцип дії аналізатора
- •12.4.1. Принцип дії каналу вимірювань масової концентрації розчиненого у воді кисню о2
- •12.4.2. Принцип дії каналу вимірювання рН
- •12.4.3. Принцип дії каналу вимірювання температури
- •12.5. Приготування аналізатора до вимірювань
- •12.5.1. Приготування чутливого елемента о2
- •12.5.2. Приготування електродної системи рН
- •12.6. Порядок проведення вимірювань
- •12.6.1. Техніка безпеки
- •12.6.2. Порядок проведення вимірювань
- •12.6.3. Відлік показників вимірювань
- •12.6.4. Графічний аналіз результатів вимірювань
- •Додаток
- •Бібліографічний список
11.4. Підготовка аналізатора до роботи
11.4.1. Техніка безпеки
1. До роботи на аналізаторі допускаються особи, які вивчили правила експлуатації, принцип дії й обладнання аналізатора.
2. Студенти можуть працювати на аналізаторі тільки під керівництвом викладача або навчально-допоміжного персоналу (НДП) (інженери, лаборанти).
3. Аналізатор під час роботи має бути заземлений за допомогою спеціальної клеми на нижній панелі.
4. Особи (лаборанти, інженери) зі складу НДП, які проводять роботи зі шкідливими речовинами, повинні бути навчені правилам користування ними, пройти інструктаж на предмет застереження при роботі з конкретними шкідливими речовинами та їх сумішами, мати групу не нижче 1 відповідно до «Правил техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів».
5. Забороняється робота аналізатора при знятій верхній кришці аналізатора.
6. Забороняється працювати при відсутності поглинального розчину (5 см3 5%-го KMnO4) або розчину, термін дії якого закінчився. При появі в поглинальному розчині осаду у вигляді кристалів або нальоту на стінках пробірки коричневого кольору двоокису марганцю (MnO2) необхідно поглинальний розчин замінити.
7. Забороняється заміна скляної кювети при ввімкненій лампі TUV4WG5 для виключення дії ультрафіолетового випромінювання на очі.
11.4.2. Градуювання аналізатора
Градуюванню аналізатора передує процедура приготування допоміжних і градуювальник розчинів. Перед градуюванням проводиться контроль чистоти хімічних реактивів. Технологію приготування градуювальних і допоміжних розчинів, засоби вимірювання, хімічний посуд, фізичні прилади та інші допоміжні матеріали дано в «Інструкції з експлуатації аналізатора ртуті «Юлия - 5КМ»».
1. Градуйовані графіки аналізатора прямолінійні в діапазонах від 0,1 до 1,0 мкг/дм3 і від 1,0 до 10,0 мкг/дм3, тому градуювання приладу виконується по одному й тому ж градуйованому розчину в кожному діапазоні 0,5 мкг/дм3 відповідно.
2. Налити 2 см3 градуйованого розчину піпеткою вмістом 5 см3 в пробірку з пробкою. Долити 0,3 см3 двохлористого олова очищеного (SnCl2∙2Н2О) піпеткою вмістом 1 см3, вставити в неї пробірку з барботером, щільно закрити пробірку. Ввімкнути мікропроцесор аналізатора кнопкою «Старт». Після того як цифрове значення перестане збільшуватись і досягне максимального значення при працюючому компресорі, переставити барботер у пусту пробірку, ручкою «градуювання» виставити на табло значення масової концентрації ртуті градуйованого розчину.
3. Дочекатися закінчення продувки (автоматичного відключення компресора). Повторити вимірювання й переконатися у тому, що цифра на табло збігається зі значенням цифри введеної масової концентрації ртуті в інтервалах (0,50 0,05) мкг/см3 для першого діапазону і (5,0 0,5) мкг/дм3 для другого діапазону. Інакше провести повторне градуювання аналізатора.
4. Після кожного вимірювання пробірку з пробою треба ретельно вимити.
5. Провести п’ять вимірювань масової концентрації ртуті градуйованого розчину. Визначити результат вимірювань Сj як середньоарифметичне значення паралельних вимірювань:
.
Після цього аналізатор можна вважати відградуйованим.
