- •Особливості відбору проб на аналіз
- •Консервування та підготовка проб води до аналізу
- •Методи аналізу води
- •1.1. Визначення кольоровості води
- •1.2. Визначення запаху
- •Лабораторна робота № 2 визначення зависей та розчинених речовин
- •2.1. Визначення прозорості води
- •2.2. Визначення каламутності води
- •2.3. Визначення вмісту розчинених речовин (сухого залишку)
- •Лабораторна робота № 3 визначення перманганатної й дихроматної окиснюваності
- •3.1. Визначення перманганатної окиснюваності води
- •3.2. Визначення хімічного споживання кисню
- •3.3. Визначення дихроматної окиснюваності води прискореним методом
- •Лабораторна робота № 4 визначення біохімічного споживання кисню
- •Лабораторна робота № 5 визначення твердості води
- •5.1. Визначення твердості води спиртово-мильним методом
- •5.2. Визначення загальної твердості комплексометричним методом
- •5.3. Визначення загальної карбонатної твердості
- •5.4. Визначення залишкової карбонатної твердості
- •Лабораторна робота № 6 визначення розчиненого кисню методом вінклера
- •Лабораторна робота № 7 визначення кислотності й лужності води
- •7.1. Визначення рН води
- •7.2. Визначення кислотності води
- •7.3. Визначення лужності
- •Лабораторна робота № 8 визначення сполук нітрогену — аміаку, нітритів і нітратів
- •8.1. Визначення аміаку
- •Напівкількісний метод
- •Кількісний фотоколориметричний метод
- •8.2. Визначення нітритів
- •Якісний метод з наближеною кількісною оцінкою
- •Кількісний фотометричний метод
- •8.3. Визначення нітратів
- •Лабораторна робота № 9 визначення активного хлору
- •Лабораторна робота № 10 дослідження антропогенної евтрофікації водойм
- •11.3. Функціональна схема аналізатора
- •11.4. Підготовка аналізатора до роботи
- •11.4.1. Техніка безпеки
- •11.4.2. Градуювання аналізатора
- •11.5. Вимірювання масової концентрації ртуті
- •12.3. Функціональна схема й принцип роботи аналізатора
- •12.4. Принцип дії аналізатора
- •12.4.1. Принцип дії каналу вимірювань масової концентрації розчиненого у воді кисню о2
- •12.4.2. Принцип дії каналу вимірювання рН
- •12.4.3. Принцип дії каналу вимірювання температури
- •12.5. Приготування аналізатора до вимірювань
- •12.5.1. Приготування чутливого елемента о2
- •12.5.2. Приготування електродної системи рН
- •12.6. Порядок проведення вимірювань
- •12.6.1. Техніка безпеки
- •12.6.2. Порядок проведення вимірювань
- •12.6.3. Відлік показників вимірювань
- •12.6.4. Графічний аналіз результатів вимірювань
- •Додаток
- •Бібліографічний список
12.3. Функціональна схема й принцип роботи аналізатора
Аналізатор конструктивно складається з датчика, який може занурюватись у речовину, що аналізується, блока вимірювання, з’єднаних між собою електричним проводом довжиною 6,5 м. Електричний відсік датчика виконано герметичним. Блок вимірювання виконано водозахисним. Кріплення та ущільнення кабелю з датчиком і блоком вимірювання виконуються хомутами та гумовими сальниками. Для зручності роботи в стаціонарних умовах аналізатор необхідно встановлювати з нахилом за допомогою відкидної ніжки.
Блок вимірювань складається з двох частин: блока живлення, у якому встановлюють шість елементів типу «373», і блока вимірювання, з’єднаних між собою чотирма гвинтами. Блок вимірювань складається з передньої панелі, корпусу, всередині блока встановлені печатні плати перетворювача напруги, аналогово-цифрового перетворювача, блока індикації й перемикача П2К.
На передній панелі розташовані: екран цифрового табло; кнопки перемикання каналів вимірювань — О2, tºС, рН, кнопка контролю напруги живлення «Un» і кнопка вмикання приладу «ВКЛ». На боковій панелі блока розташовані виведені під «шліц» регулювальні резистори КАЛІБРОВКА: рН і О2.
Датчик складається з пластмасового корпусу, вставлених у нього термометрів опору, чутливого елемента О2, допоміжного електрода ЕВ-18, скляного вимірювального електрода ЕС-43-18, кріплення й ущільнення яких виконують гайками, шайбами й гумовим кільцями.
Для захисту електродів від механічних ушкоджень їх розміщують у металевому корпусі, який за допомогою гайки закріпляють на корпусі датчика. У верхній частині корпусу за допомогою гайки, закріпляється кришка, яка герметизує відсік, де встановлюються печатні плати. Печатні плати встановлені на направляючих стійках і закріплені гвинтами. Герметичність електричного відсіку забезпечується гумовими кільцями.
Конструкцію чутливого елемента О2 для вимірювання масової концентрації розчиненого у воді кисню показано на рис. 12.1. Комбінований платиново-срібний електрод 1 розташований у корпусі 2 і щільно притиснутий ободком свого ковпачка до гумової втулки 10 накидною гайкою 9.
При цьому торець електрода притискається до газопроникної плівки 3 (фторопласт Ф4МБ), яка закріплюється до торця корпусу притискною шайбою 4 і гайкою 5. У боковій поверхні стінки є отвори, закриті гумовою трубкою 6, яка закріплюється на корпусі вініпластовими втулками 7 і металевими кільцями 8. Отвори й гумова трубка виконують роль компенсатора від впливу зовнішнього тиску речовин, що аналізуються. У внутрішню порожнину чутливого елемента О2 залито розчин 0,7 моль/л КСl.
Для контролю величини рН як вимірювальний електрод застосовується скляний електрод «ЄС-43-18» (рис. 12.2). Корпус 4 вимірювального електрода виготовлено зі скляної трубки. Активною частиною електрода є кулька зі спеціального електродного скла 10. Електрод з’єднується з датчиком за допомогою штирового контакту 9. Як допоміжний використовують хлорсрібний електрод «ЄВ-18» (рис. 12.3).
12.4. Принцип дії аналізатора