- •Особливості відбору проб на аналіз
- •Консервування та підготовка проб води до аналізу
- •Методи аналізу води
- •1.1. Визначення кольоровості води
- •1.2. Визначення запаху
- •Лабораторна робота № 2 визначення зависей та розчинених речовин
- •2.1. Визначення прозорості води
- •2.2. Визначення каламутності води
- •2.3. Визначення вмісту розчинених речовин (сухого залишку)
- •Лабораторна робота № 3 визначення перманганатної й дихроматної окиснюваності
- •3.1. Визначення перманганатної окиснюваності води
- •3.2. Визначення хімічного споживання кисню
- •3.3. Визначення дихроматної окиснюваності води прискореним методом
- •Лабораторна робота № 4 визначення біохімічного споживання кисню
- •Лабораторна робота № 5 визначення твердості води
- •5.1. Визначення твердості води спиртово-мильним методом
- •5.2. Визначення загальної твердості комплексометричним методом
- •5.3. Визначення загальної карбонатної твердості
- •5.4. Визначення залишкової карбонатної твердості
- •Лабораторна робота № 6 визначення розчиненого кисню методом вінклера
- •Лабораторна робота № 7 визначення кислотності й лужності води
- •7.1. Визначення рН води
- •7.2. Визначення кислотності води
- •7.3. Визначення лужності
- •Лабораторна робота № 8 визначення сполук нітрогену — аміаку, нітритів і нітратів
- •8.1. Визначення аміаку
- •Напівкількісний метод
- •Кількісний фотоколориметричний метод
- •8.2. Визначення нітритів
- •Якісний метод з наближеною кількісною оцінкою
- •Кількісний фотометричний метод
- •8.3. Визначення нітратів
- •Лабораторна робота № 9 визначення активного хлору
- •Лабораторна робота № 10 дослідження антропогенної евтрофікації водойм
- •11.3. Функціональна схема аналізатора
- •11.4. Підготовка аналізатора до роботи
- •11.4.1. Техніка безпеки
- •11.4.2. Градуювання аналізатора
- •11.5. Вимірювання масової концентрації ртуті
- •12.3. Функціональна схема й принцип роботи аналізатора
- •12.4. Принцип дії аналізатора
- •12.4.1. Принцип дії каналу вимірювань масової концентрації розчиненого у воді кисню о2
- •12.4.2. Принцип дії каналу вимірювання рН
- •12.4.3. Принцип дії каналу вимірювання температури
- •12.5. Приготування аналізатора до вимірювань
- •12.5.1. Приготування чутливого елемента о2
- •12.5.2. Приготування електродної системи рН
- •12.6. Порядок проведення вимірювань
- •12.6.1. Техніка безпеки
- •12.6.2. Порядок проведення вимірювань
- •12.6.3. Відлік показників вимірювань
- •12.6.4. Графічний аналіз результатів вимірювань
- •Додаток
- •Бібліографічний список
Кількісний фотометричний метод
Обладнання і реактиви: мірні колби місткістю 100 мл; піпетки Мора; фотоелектроколориметр; сульфанілова кислота, 0,6%-й розчин у розчині ацетатної кислоти з концентрацією 4,4 моль/л; α-нафтиламін, 0,6%-й розчин у розчині ацетатної кислоти з концентрацією 4,4 моль/л.
Хід роботи
У мірну колбу на 100 мл відбирають 50 мл або інший об'єм профільтрованої проби, яка містить до 6 мг NO2, додають 1 мл сульфанілової кислоти та ретельно перемішують. Через п’ять хвилин додають 1 мл розчину -нафтиламіну. Розчин перемішують, доводять водою до позначки, знову перемішують і вимірюють його оптичну густину при довжині хвилі 520 нм (синьо-зелений світлофільтр).
За допомогою градуювального графіка визначають вміст нітрит-іонів. Для побудови цього графіка готують серію з 6–8 стандартних розчинів із вмістом нітрит-іонів у межах 0…6,0 мг і діють, як зазначено вище.
Масову концентрацію нітритів Сx, мг/л, або молярну концентрацію Су, ммоль/л, обчислюють за формулами
Cx=(a∙1000)/V,
Cy=(a∙1000)/V∙M,
де а — кількість NO2, визначена за графіком, мг; V — об'єм проби, мл; М — молярна маса еквівалента нітрит-іонів, М(NO2–)=46,00.
Контрольні запитання і завдання
Які процеси в ґрунті або воді є джерелом нітритів?
Чому добрива слід вносити в певні терміни і в певних дозах?
Що таке евтрофікація водойм?
8.3. Визначення нітратів
У сульфатному середовищі нітрат-іони утворюють з саліцилатом натрію суміш 3- і 5-нітросаліцилових кислот, солі яких у лужному середовищі мають жовте забарвлення. Чутливість фотометричного визначення за цією реакцією становить 0,1 мг/л NO3–.
Визначенню нітратів перешкоджають забарвлені органічні сполуки, які відділяють обробкою води суспензією Аl(ОН)3; хлориди в кількості понад 200 мг/л (їх можна видалити обробкою проби води сульфатом аргентуму); йони феруму при концентрації понад 5 мг/л (вплив феруму та інших катіонів усувають пропусканням проби крізь катіоніт; нітрити при концентрації понад 2 мг/л видаляють випарюванням проби досуха на водяній бані за наявності 0,05 г сульфату амонію).
Обладнання і реактиви: фарфорова чашка; водяна баня; мірні колби на 50 мл; саліцилат натрію, 0,5%-й свіжоприготовлений розчин; розчин гідроксиду натрію з концентрацією С=10 моль/л; стандартний розчин KNO3– , що містить 0,01 мг/л NО3–. Для усунення впливу домішок використовують суспензію Аl(ОН)3, сульфату аргентуму, катіоніт, сульфат амонію.
Хід роботи
До 10 мл або іншого об'єму проби води, яка містить не більше 0,2 мг NO3–, додають 1 мл свіжоприготовленого 0,5%-го розчину саліцилату натрію і випарюють досуха у фарфоровій чашці на водяній бані. Після охолодження до сухого залишку додають 1 мл концентрованої сульфатної кислоти і залишають на 10 хвилин (якщо утворюється забарвлений розчин, цей метод непридатний). Вміст чашки розбавляють дистильованою водою, кількісно переносять у мірну колбу на 50 мл і додають 7 мл розчину NаОН. Після охолодження доводять об'єм розчину дистильованою водою до позначки, перемішують і вимірюють його оптичну густину при довжині хвилі 410 нм у кюветі з такою товщиною шару, щоб оптична густина не перевищувала 1,50. Розчин для порівняння — дистильована вода. Від отриманих значень оптичної густини віднімають оптичну густину контрольної проби, приготовленої таким самим способом з дистильованою водою. За градуювальним графіком визначають вміст нітрат-іонів.
Для побудови градуювального графіка готують стандартні розчини, які містять 0; 0,005; 0,01; 0,02; 0,05; 0,10 і 0,20 мг NO3–. Для цього відбирають 0; 0,5; 1,0...20,0 мл стандартного розчину нітрату калію з концентрацією 0,01 мг/л NO3– і доводять дистильованою водою або випарюють приблизно до 10 мл. Далі діють, як зазначено вище, і будують градуювальний графік у координатах «оптична густина — кількість NO3–, мг».
Масову концентрацію нітрат-іонів Сx, мг/л, або молярну концентрацію Сy, ммоль/л, визначають за формулами
Cx=(a∙1000)/V,
Cy=(a∙1000)/V∙M,
де a — кількість нітрат-іонів, визначена за градуювальним графіком, мг; V — об'єм проби води, мл; М — молярна маса еквівалента NO3–, M(NO3–)=62,00.
Контрольні запитання і завдання
Назвіть джерела надходження нітратів у природні водойми.
Про що свідчить одночасна наявність у водоймах сполук амонію, нітритів та нітратів?
Яких змін зазнають нітрати в травному каналі людини? Джерелом якої канцерогенної сполуки є нітрати?