- •Особливості відбору проб на аналіз
- •Консервування та підготовка проб води до аналізу
- •Методи аналізу води
- •1.1. Визначення кольоровості води
- •1.2. Визначення запаху
- •Лабораторна робота № 2 визначення зависей та розчинених речовин
- •2.1. Визначення прозорості води
- •2.2. Визначення каламутності води
- •2.3. Визначення вмісту розчинених речовин (сухого залишку)
- •Лабораторна робота № 3 визначення перманганатної й дихроматної окиснюваності
- •3.1. Визначення перманганатної окиснюваності води
- •3.2. Визначення хімічного споживання кисню
- •3.3. Визначення дихроматної окиснюваності води прискореним методом
- •Лабораторна робота № 4 визначення біохімічного споживання кисню
- •Лабораторна робота № 5 визначення твердості води
- •5.1. Визначення твердості води спиртово-мильним методом
- •5.2. Визначення загальної твердості комплексометричним методом
- •5.3. Визначення загальної карбонатної твердості
- •5.4. Визначення залишкової карбонатної твердості
- •Лабораторна робота № 6 визначення розчиненого кисню методом вінклера
- •Лабораторна робота № 7 визначення кислотності й лужності води
- •7.1. Визначення рН води
- •7.2. Визначення кислотності води
- •7.3. Визначення лужності
- •Лабораторна робота № 8 визначення сполук нітрогену — аміаку, нітритів і нітратів
- •8.1. Визначення аміаку
- •Напівкількісний метод
- •Кількісний фотоколориметричний метод
- •8.2. Визначення нітритів
- •Якісний метод з наближеною кількісною оцінкою
- •Кількісний фотометричний метод
- •8.3. Визначення нітратів
- •Лабораторна робота № 9 визначення активного хлору
- •Лабораторна робота № 10 дослідження антропогенної евтрофікації водойм
- •11.3. Функціональна схема аналізатора
- •11.4. Підготовка аналізатора до роботи
- •11.4.1. Техніка безпеки
- •11.4.2. Градуювання аналізатора
- •11.5. Вимірювання масової концентрації ртуті
- •12.3. Функціональна схема й принцип роботи аналізатора
- •12.4. Принцип дії аналізатора
- •12.4.1. Принцип дії каналу вимірювань масової концентрації розчиненого у воді кисню о2
- •12.4.2. Принцип дії каналу вимірювання рН
- •12.4.3. Принцип дії каналу вимірювання температури
- •12.5. Приготування аналізатора до вимірювань
- •12.5.1. Приготування чутливого елемента о2
- •12.5.2. Приготування електродної системи рН
- •12.6. Порядок проведення вимірювань
- •12.6.1. Техніка безпеки
- •12.6.2. Порядок проведення вимірювань
- •12.6.3. Відлік показників вимірювань
- •12.6.4. Графічний аналіз результатів вимірювань
- •Додаток
- •Бібліографічний список
12.4.1. Принцип дії каналу вимірювань масової концентрації розчиненого у воді кисню о2
Схему, яка пояснює принцип дії каналу для вимірювання масової концентрації О2, зображено на рис. 12.4.
Вимірювання масової концентрації О2 у середовищі, що аналізується, засновано на амперметричному принципі з використанням як чутливий елемент платинового вимірювального електрода 2 і срібного допоміжного електрода 1, розташованих у розчині хлористого калію 3 і відокремлених від середовища, що аналізується, газопроникною мембраною 4 (рис. 12.4).
Рис. 12.1. Конструкція чутливого елемента О2:
1 — електрод платиново-срібний; 2 — корпус; 3 — плівка фторопластова газопроникна; 4 — шайба притискна; 5 — гайка; 6 — трубка гумова; 7 — втулка вініпластова; 8 — кільце металеве; 9 — гайка накидна; 10 — втулка гу- мова |
Рис. 12.2. Скляний електрод рН:
1 — кристали AgСl; 2 — платиновий дріт; 3 — напівелемент контактний; 4 — корпус; 5 — мідний дріт; 6 — пробка; 7 — ковпачок; 8 — епоксидний компаунд; 9 — контакт металевий; 10 — кулька з елект- родного скла |
Рис. 12.3. Хлорсрібний електрод:
1 — контакт; 2 — розчин КСl; 3 — ватний тампон; 4 — паста потенціалоутворююча; 5 — платиновий дріт; 6 — трубка фторо-пластова; 7 — скляний корпус; 8 — мідний дріт; 9 — трубка медична; 10 — етикетка; 11 — пробка; 12 — компаунд епоксидний; 13 — металевий контакт |
Рис. 12.4. Схема дії каналу вимірювання концентрації О2
12.4.2. Принцип дії каналу вимірювання рН
Робота аналізатора при вимірюванні величини рН базується на перетворенні ЕРС (електрорушійної сили) електродної системи, яка складається із вимірника й допоміжного електрода, у постійний струм, пропорціональний вимірюваній величині. Для вимірювання ЕРС електродної системи застосовують високовольтний мілівольтметр, побудований за принципом статистичної автокомпенсації. Схему, яка пояснює принцип дії вимірювача рН, зображено на рис. 12.5.
Електрорушійна сила Ех електродної системи порівнюється з падінням напруги на опорі R, через який протікає струм Івих підсилювача. Падіння напруги Uвих на опорі R протилежне за знаком ЕРС Ех, і на вхід підсилювача подається напруга
Uвх = Ех — Uвих = Ех — Івих∙ R.
Напруга Uвих підсилюється підсилювачем постійного струму (ППС). Ця напруга управляє струмом Івих підсилювача. При достатньо великому коефіцієнті підсилення напруги Uвих мало відрізняється від ЕРС Ех і завдяки цьому струм, який протікає через електроди в процесі вимірювання ЕРС, доволі невеликий. Струм Івих, який протікає через опір R, пропорційний ЕРС електродної системи, або рН вимірювального розчину.
Рис. 12.5. Схема вимірювання рН
12.4.3. Принцип дії каналу вимірювання температури
Вимірювання температури здійснюється за мостовою схемою (рис. 12.6).
В одну із діагоналей мосту вмикається підсилювач «У», побудований на інтегральній мікросхемі КР544УД1А. Вихід підсилювача навантажений на резистор зворотного зв’язку Rо.с, який ввімкнений у розрив гілки мосту з термометром опору Rt.
Рис. 12.6. Схема каналу вимірювання температури