Розділ 2 населення і трудові ресурси

2.1. Демографічна ситуація

На 1 квітня 2011 р. у Зміївському районі проживала 72961 особа. Упродовж січня – березня 2011 р. чисельність населення зменшилася на 75 осіб, що в розрахунку на 1000 осіб складало 4,2 осіб.

Зменшення чисельності населення району відбулося виключно за рахунок природного скорочення – 152 особи, водночас зафіксовано міграційний приріст населення – 77 осіб. Порівняно з січнем – березнем 2010р., обсяг природного скорочення зменшився на 47 осіб, або з 11,0 до 8,4 осіб на 1000 населення [13].

2.1.1. Природний рух населення. Природний рух населення у січні-березні 2011 р. характеризувався зменшенням народжуваності та смертності, а також суттєвим перевищенням числа померлих над живонародженими: на 100 померлих припадало 56 дітей, які народилися живими, дані показники можна побачити в таблиці 2.1. та на рис. 2.1.

Таблиця 2.1.

Демографічні показники Зміївського району Харківської області

(побудовано за даними відділу статистики Зміївського району Харківської області)

	Усього		Січень–березень 2011р. у % до січня–березня 2010р.	На 1000 наявного населення
	січень–березень 2011р.	січень–березень 2010р.		січень–березень 2011р.	січень–березень 2010р.
Кількість народжених живими, осіб	190	192	99,0	2,6	2,6
Кількість померлих, осіб	342	391	87,5	4,7	5,4
Природне скорочення населення, осіб	152	199	76,4	2,1	2,7
Кількість шлюбів, одиниць	72	51	141,2	0,98	0,7
Кількість розлучень, одиниць	19	67	х	0,26	0,91

Рис. 2.1. Динаміка демографічних показників населення Зміївського району

Харківської області за січень-березень 2010-2011 рр.

(побудовано за даними відділу статистики Зміївського району Харківської області)

За січень – березень 2011 р. відмічалось зменшення кількості народжених: в цілому по району зареєстровано 190 осіб, що на 2 особи (на 1,0 %) менше, ніж за січень – березень 2010 р. Загальний коефіцієнт народжуваності по району, порівняно з січнем – березнем 2010 р., не змінився і складав 2,6 особи на 1000 чоловік населення. У січні – березні 2011 р. рівень народжуваності в міських поселеннях був меншим, ніж в сільській місцевості (10,0 ‰ проти 11,0 ‰).

У січні – березні 2011 р. в районі померло 342 особи, у тому числі 5 дітей у віці до 1 року. Порівняно з січнем – березнем 2010 р. кількість померлих в районі зменшилась на 49 осіб (на 12,5 %), рівень смертності зменшився з 5,4 до 4,7 померлих на 1000 населення. У міських поселеннях загальний коефіцієнт смертності нижче, ніж у сільській місцевості – 17,8 ‰ проти 20,1 ‰.

За січень – березень 2011 р. було зареєстровано 72 шлюби, що на 21 шлюб (на 41,2 %) більше, ніж за січень – березень 2010 р. Інтенсивність укладання шлюбів збільшилась, порівняно з січнем – березнем 2010 р., з 0,7 до 0,98 одиниць на 1000 населення.

У січні – березні 2011 р. в районі зареєстровано 19 розлучень, показник розлучень складав 0,26 одиниць на 1000 населення [13].

За січень – березень 2011 р. у район прибуло 213 осіб, вибуло 136 осіб, сальдо міграції було додатним – 77 осіб. У порівнянні з січнем – березнем 2010 року, кількість прибулих збільшилась на 13 осіб (на 6,5 %), а вибулих зменшилась на 35 осіб (на 20,5 %). На рис. 2.2. зображено територіальні особливості природного руху населення Зміївського району.

Рис. 2.2. Територіальні особливості природного руху населення Зміївськго

району Харківської області на 2010 рік

(побудовано за даними відділу статистики Зміївського району Харківської області)

На даній діаграмі зображено територіальний розподіл демографічних показників в Зміївському районі. Переважно краща ситуація спостерігається у радах територіально близьких до районного центру, в них більша кількість населення, краща транспортна доступність, кращі можливості для роботи та утримання сім’ї. Це досить добре відображається на Зідьківській селищній раді, яка має в порівнянні з іншими радами досить низьку смертність та досить високу народжуваність, що сприяє покращенню демографічні ситуації. В раді досить значна частка осіб працездатного віку 3251 та населення до працездатного віку 603 це говорить про те що з роками буде відбуватися природно заміщення одних груп населення на інші без особливих змін. Також досить близько до райцентру розташована Чемужівська сільрада, яка також має в порівнянні з іншими радами досить не погані демографічні показники.

Рис. 2.3. Територіальні особливості народжуваності населення Зміївського

району Харківської області на 2010 р. (побудовано за даними сільрад Зміївського

району Харківської області)

Не дивлячись на значну віддаленість від Змійова, Комсомольська селищна рада має позитивні демографічні показники, це пов’язано з розташуванням на її території Зміївської ТЕС, яка забезпечує роботою працездатне населення, також рада має добру транспортну доступність до райцентру.

Найбільший коефіцієнт смертності спостерігається в таких сільрадах як: Нижньобишкинська, Тимченківська, Борівська, Соколівська, це пов’язано з значною часткою населення похилого віку та захворюваннями в даних сільрадах, також значна віддаленість від районого центу, погана транспортна доступність та медичне обслуговування, відсутність роботи на селі сприяє виїзду молоді до Змійова, таким чином в селах збільшується частка осіб пенсійного віку, а від’ємний приріст населення не сприяє природному відновлення населення, це призводить до вимирання сіл.

Рис. 2.4. Територіальні особливості смертності населення Зміївського

району Харківської області на 2010 р.

(побудовано за даними сільрад Зміївського району Харківської області)

Значна частка смертей повязано з хворобами системи кровообігу, новоутвореннями, отруєннями та травмами. В смт. Комсомольське розташована Зміївська ТЕС, яка кожного дня викидає в повітря значну кількість шкідливих для живих організмів речовин, це в майбутньому відобразиться на здоров’ї населення.

Процес природного скорочення населення охоплює всі сільські та селищні ради. Найбільш низькі показники природного приросту спостерігаються в Нижньобишкинській, Тимченківській та Шелудьківській сільрадах. Демографічна ситуація в цих сільрадах найгірша, що пов’язано з нестачею робочих місць на селі, низьким рівнем медичного обслуговування, виїздом молоді з сіл та ін.

Рис. 2.5. Територіальні особливості природного руху населення

Зміївського району Харківської області на 2010 р.

(побудовано за даними сільрад Зміївського району Харківської області)

Найвищі, хоча й низькі, показники спостерігаються в Великогомільшанській, Бірківській сільських радах та Комсомольській селищній раді. Найвищі показники природного приросту в місті Зміїв. Це пов’язано тим, що Зміїв є районним центром, в ньому є кращі економічні можливості для утримання родини, краще медичне обслуговування та умови для життя.

2.1.2. Статево-вікова структура населення. Демографічні процеси визначають певне співвідношення між населенням різного віку та статі, тобто його статево-вікову структуру.

Сучасна статево-вікова структура населення Зміївського району та особливості демографічних процесів сформувалися під впливом багатьох історичних і соціально-економічних змін у суспільстві й тому через них простежується як минуле, так і демографічне майбутнє. За допомогою піраміди можна простежити періоди спаду та підвищення народжуваності, які проявляють себе на віковій структурі у вигляді звужених і розширених частин [22].

Більшість населення за даними перепису 2001 р. становили жінки (53,7%). Однак достатньо помітна їх перевага у кількості жителів вікових груп понад 55 років. Зумовлено це тим, що середня тривалість життя жінок у нашій країні і Зміївському районі зокрема за підсумком 2010 р. 74 роки, а чоловіків — 62,2 року [10] .

Якщо розглянути населення Зміївського району за 2010 рік (рис. 2.6.), то можна побачити, що людей працездатного віку досить висока частка та становить 58 %, проте і пенсіонерів теж багато близько 29 %, дітей шкільного та дошкільного віку, відповідно 5 та 8 % і це досить низький показник.

Рис. 2.6. Вікова структура населення Зміївського району

(побудовано за даними відділу статистики Зміївського району у Харківській області)

Статево-вікова структура населення відображає співвідношення між віковими групами людей, зокрема чоловіків та жінок. Для населення Зміївського району, як і в цілому для України, вона має неправильну форму, бо нижні вікові групи менш численні, ніж верхні (рис. 2.7.). Це зумовлено звуженим типом відтворення населення у останні десятиліття. Більшість населення області становлять жінки.

Співвідношення між чоловіками і жінками неоднакове у різних вікових групах. У дитячому і юнацькому віці приблизно однакова кількість дівчат і хлопців, навіть хлопців дещо більше.

Рис. 2.7. Статево-вікова піраміда Зміївського району

(побудовано відділу статистики Зміївського району у Харківської області)

Але вже в середньому віці співвідношення поступово змінюється на користь жінок, у старшому віці чоловіків майже у два рази менше, ніж жінок. Це пов’язано із тим, що у жінок більша тривалість життя, а пік смертності у чоловіків настає після 40 років, а жінок після 50 років, також на це впливають спосіб життя, умови праці. А ще відомо, що жіночий організм витриваліший, здатний витримувати більші стресові навантаження, ніж чоловічий.

Диспропорція між чоловіками і жінками у старшому віці (70 і старше) посилюється тим, що у ньому перебувають люди, які пережили Другу світову війну, а серед загиблих у ній переважали чоловіки. Така тенденція зберігається до 45 – 49 років, де спостерігається однакову чисельність чоловіків і жінок. Потім знову спад, пов’язаний з віковою категорією так, як люди віком 60 – 69 являються батьками людей віком 35 – 39. На 20 – 24 роки припадає радянський період, що відображається підвищенням чисельності населення. На період підліткового віку (10 – 14) знову спостерігаємо скорочення населення, пов'язане з економічною кризою та депопуляцією населення.

Отже, розглянувши статево-вікову піраміду, можна сказати, що ширина її основи дуже вузька, що свідчить про незначну частку (10 %) осіб молодше 15 – 16 років, тобто в районі протягом якнайменше останніх 15 – 16 років спостерігалося зниження рівня народжуваності, яке має місце і зараз. Значна середня частина піраміди – населення працездатного віку – свідчить про високий трудовий потенціал. Третину від всієї чисельності населення складають особи пенсійного віку, що свідчить про процес «старіння нації».

Тому, можна сказати, що в подальшому ситуація з старінням буде загострюватися, адже з кожним роком цю категорію доповнюватимуть найстарші особи з групи «працездатного населення».

2.1.3. Міграційний рух населення. Міграції населення – це переміщення людей по території, пов’язані зі зміною постійного місця проживання та роботи. У результаті пере­міщення змінюється також і структура населення на території як прибуття, так і вибуття мігрантів.

Сальдо міграції – різниця числа осіб, які прибули на будь-яку територію, і числа осіб, які вибули звідти за один і той же проміжок часу. Сальдо міграції може бути позитивним і негативним [21] .

Сальдо міграцій розраховується за формулою:

K=(П-В)/Н*k, де П – прибулі, В – вибулі, Н – середньорічна чисельність жителів, K – константа =1000.

Міграційний рух міського населення Зміївського району представлено на рис. 2.8.

Рис. 2.8. Міграцій рух міського населення Зміївського району

(побудовано за даними відділу статистики Зміївського району)

Особливе мiсце посiдають так званi маятникові міграції робочої сили – переїзди вiд мiсць проживання до мiсць роботи і назад, поширені здебільшого у примiських зонах. Бiльша частина всiх переїздiв відбувається Харківському регiоні. Найпотужнiшими є мiграцiйнi потоки мiж сусідніми радами та районами.

З даної діаграми бачимо, що найчастіше міграції відбуваються в м. Зміїв та смт. Комсомольське. Це пояснюється тим, що м. Зміїв є районним центром і тут достатня кількість робочих місць, а в Комсомольську знаходиться Зміївська ТЕС на якій працює близько 3 тис. чоловік, тому можна сказати, що міграція тут маятникова.

Мігрує населення здебільшого працездатного вiку, тобто найактивніше у репродуктивному та економічному відношенні. Тому обумовленi еміграцією опосередкованi демографічні втрати (через підвищення рівня старіння, зменшення чисельностi народжених та природного приросту).

Також з цієї діаграми видно, що число прибулих по всьому району у 2010 році в порівняні з 2009 роком дещо збільшилося, проте у Змійові у 2010 році прибулих стало менше ніж в 2009, це можна пояснити тим, що робочих місць не достатньо і люди виїжджають у більші міста, де знаходять більш кращу роботу із достатнім заробітком. Особливо найчастіше виїжджає молодь і це зустрічається не лише в Зміївському районі, а по всій області та всій Україні.

Тому, можна сказати, що кількість прибулих переважає над кількістю вибулих, тож і приріст в 2009 та 2010 роках значно відрізняються.

А що стосується сальдо міграції Зміївського району на 2010 рік, то розрахувавши його за формулою (S= (849-696)/73201*1000=2,1), ми отримуємо позитивний показник, який складає 2,1.

Отже, якщо зробити загальний висновок, то можна сказати, що статево-вікова структура Зміївського району має неправильну форму, так як і статево-вікова структура України, зокрема досить чітко видно, що співвідношення між чоловіками і жінками неоднакове у різних вікових групах. У дитячому і юнацькому віці приблизно однакова кількість дівчат і хлопців, навіть хлопців дещо більше. Що стосується міграційного процесу, то тут переважає маятникова міграція. Тобто населення мігрує найчастіше по Харківському регіону – переїзди вiд мiсць проживання до мiсць роботи і назад, які поширені здебільшого у примiських зонах. Тому і сальдо міграцій має позитивні показники і це є великим плюсом, для Зміївського району, адже в багатьох районах Харківської області та і України має негативні показники [13].