Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗВІТ ЗМІЇВ_2011.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
10.11.2019
Размер:
5.29 Mб
Скачать

4.4. Туризм і рекреація

Зміївський район Харківської області має достатню кількість рекреаційних ресурсів, які використовуються в рекреаційному комплексі регіону. Кількісні та якісні характеристики рекреаційних ресурсів, їх локалізацію, поширення, тривалість періоду протягом якого їх можна використовувати поділяють туристично-рекреаційні ресурси на підгрупи: 1) природно-географічні ресурси; 2) природно-антропогенні ресурси; 3) суспільно-історичні рекреаційні ресурси

4.4.1. Характеристика основних об’єктів туризму та рекреації. Якщо розглядати туристично-рекреаційні об'єкти Зміївського району, то можна попередньо названі підгрупи об'єднати між собою. Таким чином просто виділити природні, археологічні, історико-культурні туристично-рекреаційні ресурси (рис. 4.10.).

Отже, можемо згрупувати та скласти узагальнену структуру забезпеченості туристично-рекреаційними об'єктами Зміївського району Харківської області [4].

Природні:

Національний природний парк «Гомільшанські ліси» займає площу 14314,8 га на території Зміївського та Первомайського районів в долині річок Сіверський Донець та Гомольша. Ядром парку є ландшафтний заказник місцевого значення «Гомільшанська лісова дача». Це — один з наймальовничіших куточків Харківщини. Ідея його створення народилася в середині XIX століття і належить видатним харківським вченим: О. В. Гурову. А. М. Краснову, В. І. Талієву, С. М. Лавренку та іншим.

В другій половині XX століття багато сил та енергії в справу вивчення та обґрунтування необхідності створення тут національного природного парку внесли вчені-харків'яни: В. Л. Віленкін, Л. М. Горелова, В. М. Грамма, О. С. Лисецький, Г. П. Дубинський, Т. В. Догадіна, К. Д. Єрмоленко, І. М. Ремізов.

Рис. 4.10. Туристсько-рекреаційні ресурси Зміївського району

Харківської області

В межах парку зростає понад 800 видів судинних рослин, серед яких близько 40 — рідких, а також занесених до Червоної книги України. Флора парку включає також майже 140 видів лікарських рослин, серед них: тюльпан дібровний, аконіт Бессера, в'язіль стрункий, аконіт дібровний, косарики тонкі, валеріана російська.

Багата і різноманітна місцева фауна. В навколишніх лісах зустрічаються тварини, занесені до Європейського Червоного списку (вечірниця велетенська, вухань бурий, деркач, сліпак звичайний, поліксена, тощо). 38 видів тварин, що мешкають тут, занесені до Червоної книги України, серед них: борсук звичайний, горностай, норка європейська, райдужниця велика, джміль вірменський, мідянка, бражник Прозерпіна. 66 видів тварин нараховує Червоний список Харківської області, в їх числі: шуліка чорний, рибалочка голуба, ропуха сіра, жаба ставкова, гадюка звичайна, кажанок північний, цикада чорна. Увагу фахівців привертає рідка різнокольорова ящірка, релікт третинного періоду.

Серед крупних тварин в парку є лосі, козулі, кабани, лисиці. Особливу цікавість відвідувачів викликають колонії сірої чаплі в затоці Косач біля селища Коробови Хутори.

Лісовий заказник місцевого значення «Скрипаївський» займає територію в Скрипаївському лісництві. Площа 27,3 га. Тут унікальні для лісостепової зони України насадження сосни звичайної, створені на сипучих пісках другої тераси р. Сів. Донець в 50-х роках XIX століття. За продуктивністю і умовами проростання на цьому місці посадки є лісотипологічними еталонами для цієї зони.

Лісовий заказник місцевого значення «Мохначанський» розташований в Мохначанському лісництві. Площа 104,9 га. Тут ростуть корінні, вікові деревостої дубу, вікові деревостої дубу черешчатого природного походження з великою кількістю рідких видів флори. Вік деревостою — 130 років, є унікальним типологічним еталоном, представляє велику наукову цінність.

Пам’ятником природи є велетенський дуб, який знаходиться у селищі Коропів Хутір. Цьому дубу більш ніж чотириста п'ятдесят років. І майже всі екскурсії по території парку починаються від нього.

Ентомологічний заказник місцевого значення «Прогін» розташований у с. Нижній Бишкін на схилі балки яружно-балочної системи, де ростуть представники типчаково-ковилового степу, живуть одиничні бджоли, джмелі, а також метелики (рис. 4.11.).

Рис. 4.11. Зонування НПП «Гомільшанські ліси»

(побудовано за даними [20])

Ентомологічний заказник місцевого значення «Роздольний» знаходиться біля с. Борки на схилах яружно-балочної системи. Де росте степова рослинність. Площа 5,0 га.Живе багата кількість корисних комах, в тому числі і земляні бджоли.

Ентомологічний заказник місцевого значення «Кукилівський» розташований біля с. Кукилівка на степових схилах балки південно-західної експозиції, де росте степова трав'яна рослинність. Площа 5,0 га. Живе багато видів корисних комах, є представник диких бджолиних, джмелі.

Ландшафтний заказник місцевого значення «Гомільшанська лісова дача» знаходиться на території Гомільшанського лісництва. Площа 9092,0 га. Унікальний живописний ландшафт лівобережної України, який сформувався на правому горбистому березі р. Сіверський Донець, покритому дібровними масивами, в яких ростуть приблизно 800 видів судинних рослин, серед яких 30 рідких і тих які знаходяться під загрозою зникнення. Деякі види рідких тварин занесені до Червоної Книги України.

На території дачі розташовані пам'ятки матеріальної культури історичних епох від бронзового віку до часів Київської Русі. Заказник має велике водоохоронне і ґрунтозахисне значення.

Цікавий геологічний пам'яток знаходиться біля села Гайдари: ступінчастий зсув на схилі гори Монастирській, відслонення в обривах гори Городищенській.

База відпочинку «Коробів Хутір» відкрита в 1934 році. Вона розташована біля підніжжя Козачої гори, на березі Сіверського Дінця, і славиться своєю красою. Чарівна природа цієї місцевості здавна приваблювала людей.

Визначна пам'ятка будинку відпочинку — фізична карта області, уміло зроблена прямо на землі. Рельєфно зображені ліси і височини, річки з мостами і здравниці.

На березі річки для дітей побудоване казкове містечко. Для самих маленьких побудовано лабіринт. До будинку баби Яги веде алея Казок — парад героїчних і комічних персонажів фольклору. На території бази є спортивний комплекс. Будинок відпочинку має у своєму розпорядженні умови для проведення семінарів, конференцій і торжеств.

Рис. 4.12. Забезпеченість Зміївського району туристично-рекреаційними

об’єктами

Санаторій «Ялинка» розташований в 60 км від Харкова на високому березі ріки Сіверський Донець. Цей мальовничий куточок немов створений для відпочинку, тут є затишні місця для аматорів рибного промислу (Біле, Чорничне озера, штучні водойма на 180 га і ріка Сіверський Донець). Смарагдовий ліс навколо повний білок, грибів, лікувальних трав і ягід. Лабіринти лісових стежок проведуть Вас через багаторічний сосновий бор до гарних берегів р. Сіверський Донець.

База відпочинку «Тимченки» знаходиться на на річці Мжа в селі Тимченки є і прокат катамаранів, і кафе, де можна перекусити, і будиночки для ночівлі. Але таких місць відпочинку в Зміївськом районі – одиниці. Більшість пляжів, говорять чиновники, ще недавно були в запустінні. Невдоволеними залишалися не лише відпочиваючі, але і влада – із-за застарілих орендних ставок бюджет Зміївського району не отримав близько мільйона гривень за рік.

Альпійська долина – гірськолижний центр з системою штучного засніження схилів (снігові гармати), знаходиться в 15 км від Харкова, с. Борова. Сезон катання тут з грудня і до квітня. Заснований у 2003 році. При будівництві, були закладені труби і створено штучну водойму внизу. Після кількох морозних днів швидко досягається достатній сніговий покрив для катання. Сніг накидають на трасу зазвичай ввечері, коли на трасі немає лижників. Недолік: дуже мало спорядження на прокат, бажано приїжджати зі своїм.

Всього 2 траси протяжність по 400 м, перепад висот 65 м, ширина траси 20-40 м. Права траса пологіша і не має різких трамплінів. Ліва траса має більш різкі схили. Траси такого рівня в Україні (не беручи до уваги Карпати) є тільки у Полтаві та Києві. Підйом забезпечують 2 безопорних підйомника, розташовані паралельно. Черга на підйомники до 10 хвилин. Підйом на вершину гори займає близько 2 хвилин. Вартість підйомника 8 грн./1 підйом, 100 грн./3 години. Вартість прокату лиж, сноубордів 70 грн. за 1 день. Траса освітлюється. Можливий індивідуальне замовлення від 500 грн./ніч. Є кафе, медпункт. Заняття з інструктором від 100 грн. Гірка для катання на санках розташована осторонь від основної траси. Також працює пейнтбольний майданчик [1].

Готельний комплекс «Carnaval Resort & Spa», ТОВ «Карнавал Ресор» - розважальний центр розташований у Коробовому Хуторі – одному з найпопулярніших місць відпочинку, в 50км від Харкова.

Чудова природа в поєднанні з розвинутою інфраструктурою готелю європейського класу створюють можливість для повноцінного відпочинку.

В готелі 60 одномісних і 30 двомісних номерів. 20 стандартних, 10 сімейних номерів в котеджах, а також 10 номерів – апартаментів. В кожному номері санвузол, душ, міні-бар, кондиціонер, телефон, ефірне і супутникове телебачення, ви також можете скористатися послугами мережі Internet, пральні, Room – service. До Ваших послуг закритий басейн, шезлонги, парасольки, а на річці Сіверський Донець, Ви можете поплавати на човні, катамарані або на катері.

Історико-культурні:

Зміївський краєзнавчий музей було створено у 1991 році. За роки свого існування він став культурним центром Зміївщини. Музей є широкопрофільним закладом, який проводить роботу зі збереження, вивчення та популяризації історико-культурної спадщини краю.

Музей систематично бере участь у роботі археологічних, етнографічних, пошукових експедицій, що проходять на території Зміївщини, Проводяться підводні археологічні дослідження в акваторії рік Сіверський Донець і Мож.

Тут постійно організовуються персональні виставки художників, майстрів народно-ужиткового мистецтва. Експонати неодноразово експонувалися в обласних, всеукраїнських, міжнародних виставках у Харкові та Києві.

Працівниками Зміївського краєзнавчого музею розроблено 4 екскурсійних маршрути по пам’ятних та історичних місцях Змїївщини.

Таранівський музей гвардійців-широнівців, с. Таранівка, діє з 1973 року. Його експозиція присвячена подвигу взводу радянських солдат під командуванням лейтенанта П.М.Широніна, який утримував залізничний переїзд Безпалівка від фашистів, що наступали на Харків. У 1995 році на місці подвигу 25-ти гвардійців взводу, нагороджених званням Героя Радянського Союзу (з них – 19 посмертно) побудовано меморіал (Рис. 4.13.).

Рис. 4.13. Експозиція гвардійцям-широнінцям

Соколівський музей бойового братерства створений у 1958 році, і діє, як музей радянсько-чехословацької дружби. Його експозиція присвячена подіям березня 1943 року, коли чехословацький батальйон під командуванням підполковника Л. Свободи, разом з радянськими солдатами, тримав оборону по річці Мож, щоб уповільнити наступ німецько-фашистських військ на Харків.

У першій залі музею розміщені археологічні, нумізматичні експонати, твори живопису, декоративно-прикладного мистецтва, що розповідають про с. Соколове періоду заселення Слобожанщини.

Експозиція другої зали відображає бойовий шлях чехословацьких військових формувань від с. Соколово до Праги – фото і документи, особисті речі, обмундирування чехословацьких воїнів, зразки бойової техніки часів війни.

Основу третьої зали складають сувеніри, подарунки офіційних делегацій та гостей із Чехії та Словаччини.

Неподалік від музею знаходяться обеліск «Слави» на братських могилах радянських та чехословацьких воїнів. В одній із могил похований командир роти надпоручик Отакар Ярош – перший із іноземних громадян, удостоєний звання Героя Радянського Союзу, пам'ятник уродженцю цих місць Герою Радянського Союзу лейтенанту О. Р. Шемигону, що повторив подвиг О. Матросова в 1944 р., меморіальний парк (Рис. 4.14.).

Рис. 4.14. Музей бойового братерства

Таблиця 4.1.

Видатні люди, уродженці Зміївського району

Прізвище, ім’я, по батькові

Діяльність

Кричевська Любов Яківна 

поетеса і письменниця сентиментального напряму

Виєзжаєв Олександр Миколайович 

живописець

Синякова-Уречіна Марія Михайлівна 

художниця

Яворницький Дмитро Іванович 

історик, археолог, етнограф, фольклорист, письменник, академік АН УРСР

Дерюгин Іван Костянтинович 

олімпійський чемпіон, чемпіон світу з сучасного п'ятиборства

Іванова Людмила Мстиславівна 

актриса, знялася в більш ніж 60 фільмах

Буценко Панас Іванович 

радянський діяч, працював главою Харківського окрвиконкому, неодноразово обирався членом ЦВК СРСР

Пустовойт Василь Степанович 

відомий селекціонер, лауреат Державної і Ленінської премій, академік, Герой Соціалістичної праці

Золотарьов Василь Дмитрович 

учасник повстання на броненосці «Потемкин

Вовк Ігор Петрович,

льотчик — космонавт СРСР, Герой Радянського Союзу

Кришталь Арсеній Єлісейович

механік — водій танка, Герой Радянського Союзу

Кришталь Максим Калинович 

нагороджений 4 Георгіївськими хрестами в I Світову війну

Ковтун Григорій Іванович

морський піхотинець, Герой Радянського Союзу

Кравцов Юхим Григорович

старший радіотелеграфіст, Герой Радянського Союзу

4.4.2.Туристичні маршрути Зміївщини. Зміївщина володіє рядом унікальних туристичних маршрутів, які залежно від поставлених цілей, характеру місцевості і пори року доцільно розділяти на піші, водні, лижні та велосипедні.

Пішохідні маршрути в межах району «не витримують конкуренції» з велосипедними зважаючи на свою малоінформативними (наявність близьких під'їздів від залізничних станцій, густий мережі добре прохідних грунтових доріг і доріг з покриттям). Однак у випадку інтенсивно розчленованого рельєфу та високої заболоченості вони все ж краще.

 Річкові маршрути пов'язані з річкою Сіверський Донець, яка в межах району виключно мальовнича. Як туристичний маршрут Зміївський відрізок річки доцільно розглядати в складі більш протяжного маршруту, звичайно масово прохідного туристів-водників від Есхара до Балаклії (сприятливі умови для навігації). Протяжність річки в межах Зміївського району складає близько 53-56 км без урахування подовження за рахунок меандрування.

Рис. 4.15. Річка Сіверський Донець, с. Гайдари

Річкові ландшафти змінюються часто і несподівано: то це привільні плеса в степових берегах, то немислимі повороти русла серед заболоченої заплави, що переходять у величні води в дубових лісах і навіть у вузькі канали з шаленими вирами, де крони прибережних чагарників змикаються над серединою річки (Рис. 4.15.).

Лижні маршрути Зміївщини відрізняються винятковою різноманітністю і широкими можливостями. Глибока розчленованість рельєфу, достаток мальовничих куточків і зручна транспортна схема під'їзду представляють величезний вибір потенційних лижних трас, перерахувати все просто неможливо фізично. Зупинимося на найбільш яскравих прикладах з оптимальними схемами під'їзду.

Залежно від переслідуваної мети і наявних технічних засобів об'єкти лижного туризму можна підрозділити на гірськолижні траси (швидкісні спуски) і маршрути для власне лижних походів.

Перші особливо добре представлені на південній околиці Змійова – як на східних, так і на західних схилах Змійових гір, дістатися куди можна пішки (3 км) з центру міста (по вулиці Леніна до пам’ятника Т. Г. Шевченка, за яким, звернувши направо, підніматися вгору по вулиці 8 Березня до межі міста). Користуються заслуженою популярністю схили глибоких балок, що розчленовують правий берег долини р. Уди в районі с. Борова, де вже навіть обладнана гірськолижна база. Також гарні високі піщані дюни в районі с. Левківка (ст. Левківка залізниці Харків-Донбас) і масштабні балки-долини, різко йдуть вниз від східної околиці с. Таранівка (ст. Широніна залізниці Москва-Сімферополь).

Тривалі лижні походи особливо цікаві по декількох маршрутах, що відрізняється найвищою цінністю естетичної і технічної неоднорідністю шляху (чергування рівною і пересіченій місцевості, часта зміна ландшафтів).

Велосипедні маршрути по Зміївському району відрізняються від інших найбільшою різноманітністю, інформативністю і зручністю. Причиною тому і повсюдне наявність проїзних лісових і польових доріг, і географічне розташування району, як би «затиснутого» між Кримською та Донбаської залізничними магістралями, за якими часто курсують приміські електропоїзди, що визначають оптимальну схему під'їзду та від'їзду. Виділяються кілька маршрутів, унікальних за тематикою і цікавих технічно (різноманітність дорожніх умов), що проходять в різних куточках Зміївщини [10].

4.4.3.Проблеми та перспективи розвитку туризму та рекреації. Проблемними питаннями туристичної інфраструктури району сьогодні залишаються:

- відсутні місця для тимчасової зупинки та відпочинку туристичних груп і неорганізованих туристів, які були б обладнані критими майданчиками, туалетами, урнами для сміття;

- практично всі туристичні об’єкти району потребують вдосконалення своєї інфраструктури, зокрема: будівництва нових сучасних туалетів, закладів розміщення та харчування, які б відповідали європейському рівню, встановлення додаткових дорожніх вказівників. Необхідно передбачити спеціально облаштовані місця продажу рекламної та сувенірної продукції;

- відсутність в сільських та селищних радах спеціалістів в галузі туризму, як результат – некваліфіковане виконання поставлених завдань;

- відсутність достовірних статистичних даних щодо відвідання туристичних об’єктів району;

- через недосконалість законодавства особи, які надають послуги з розміщення туристів, не бажають афішувати свою діяльність.

Необхідно вжити невідкладних заходів щодо розбудови туристичної інфраструктури на місцях, насамперед:

- активізувати роботу щодо пошуку інвесторів, та залучення інших джерел фінансування;

- створити ефективну мережу туристично-інформаційних центрів і пунктів;

- посилити рекламно-інформаційну діяльність, особливо на місцях, зокрема передбачити випуск інформаційно-довідкової продукції саме туристичного спрямування;

- з метою популяризації туристичних об’єктів та маршрутів району – більш тісно співпрацювати з друкованими та інтернет-виданнями туристичного спрямування;

- продовжити розроблення системи дорожніх знаків та інформаційних панно, що інформують про туристичні маршрути і об’єкти (бажано трьома мовами), та встановлення їх на автошляхах району;

- постійно проводити та приймати участь в інформаційно-рекламних та виставкових туристичних заходах [19].

Останніми роками особливо помітна заміна традиційних варіантів туризму «зеленим», який є більш, так би мовити, валеологічним, учасники якого віддають перевагу спокійному перебуванню на природі, мінімізуючи пересування транспортом, оскільки шкідливі викиди значною мірою забруднюють навколишнє середовище та сприяють наростанню парникового ефекту. Екологічні види туризму – не лише вклад в очищення нашого довкілля, це ще й порятунок від постійних стресів та нервових перевантажень для мешканців мегаполісів.

В розвинутих країнах сільський туризм вже став повноцінною альтернативою сільського господарства за розмірами прибутків. Розвиток супутньої інфраструктури не вимагає таких великих інвестицій, як інші види туризму, і може здійснюватись коштом самих господарів «зелених» осель. А якщо взяти до уваги, що облаштування в містах, куди масово їдуть на заробітки, для пересічного сільського жителя обійдеться значно дорожче, ніж створення умов для його проживання і роботи в селі, то користь від організації альтернативних видів заробітку стає очевидною.

Спочатку розглянемо складові успішного розвитку «зеленого» туризму в Зміївському регіоні:

  - зростаючий попит з боку мешканців м. Харкова, інших українських міст та іноземців на відпочинок в регіоні;

 - розташування на землях Зміївщини єдиного в Харківській області Національного парку «Гомільшанські ліси»;

  - наявність вільного житлового фонду та вільних трудових ресурсів для обслуговування туристів;

 - можливість суміщати відпочинок в сільських зелених садибах з комплексом додаткових послуг, такі як: екскурсії, риболовля, катання на конях, велосипедах, сплавляння по ріках тощо.

 Поява «зелених» садиб та супутньої інфраструктури неодмінно призведе в близькій перспективі до збільшення доходів господарів за рахунок:

    - надання послуг з прийому та проживання туристів;

 - виробництва та реалізації туристам екологічно чистих продуктів, виробів народних промислів;

 - проведення культурно-розважальних заходів, враховуючи місцеві народні звичаї та традиції.

Однак, є ряд негативних факторів, які так чи інакше, гальмують розвиток сільського туризму:

- відсутність механізму раціонального та екологічно збалансованого використання природного та історико-культурного потенціалу для потреб туризму;

- низький рівень розвитку інфраструктури і комунікацій;

- неналежне правове забезпечення;

- недостатній рівень кадрового та рекламно-інформаційного забезпечення.

Як бачимо, сільський «зелений» туризм не можна вважати універсальним засобом для вирішення соціально-економічних проблем села, однак він є потужною і цілком реальною альтернативою традиційним видам заробітку [14].