- •2.1. Фізична якість – витривалість 6
- •1. Вступ
- •2.1. Фізична якість – витривалість
- •2.2. Фізична якість – швидкість
- •2.3. Фізична якість – сила
- •2.4. Фізична якість – гнучкість
- •2.5. Фізична якість – спритність
- •3. Методичні вимоги та шляхи виховання у студентів загальної витривалості та швидкісно-силових якостей
- •3.1. Загальна витривалість
- •З.1.1. Абсолютна інтенсивність вправ
- •3.1.2. Тривалість вправ
- •3.1.3. Тривалість інтервалів відпочинку
- •3.1.4. Характер відпочинку
- •3.1.5. Кількість повторювань
- •3.2. Сила
- •3.2.1. Режим роботи м’язів
- •3.2.2. Величина опору
- •3.2.3. Темп виконання вправ
- •3.2.4. Тривалість виконання вправ
- •3.2.5. Тривалість і характер пауз відпочинку між підходами
- •3.2.6. Загальна кількість підходів за час заняття
- •4. Виховання витривалості у студенток основного відділення за допомогою фізичних вправ специфічної спрямованості впливу
- •5. Виховання витривалості у студенток основного відділення за допомогою фізичних вправ неспецифічного характеру впливу
- •6. Застосування вправ швидкісно-силового характеру, комплексний розвиток фізичних якостей студентів підготовчого відділення
- •6. 1. Методична спрямованість занять в навчальному році
- •Список рекомендованої літератури
- •Ярмоленко Іван Іванович Кравченко Леонід Свиридович методичні рекомендації
3.1.2. Тривалість вправ
Цей фактор тісно переплітається з попереднім, також продиктований особливостями енергетики студента.
Тривалість роботи обумовлює вибір механізмів енергопостачання. Якщо тривалість роботи менша ніж 5 хвилин, то в цьому випадку через деяку інертність дихального апарату людини, вона буде виконуватись за рахунок анаеробних постачальників енергії. Збільшення ж тривалості роботи до 10-12 хв. дозволяє більш повно використати аеробні джерела енергопродукції, у цих випадках навіть тривала м'язова діяльність при дотриманні субкритичної та критичної швидкостей руху виконується при повному забезпеченні організму киснем, що найбільш сприятливо для підвищення рівня загальної витривалості.
Якщо ж для виховання загальної витривалості використовуються повторний чи інтервальний методи тренування, то час навантаження не повинен перевищувати 1-1,5 хв. У цьому випадку максимум споживання О2 спостерігається в період відпочинку.
3.1.3. Тривалість інтервалів відпочинку
Цей фактор особливо значущий при виконанні повторних навантажень (т.з. повторний та інтервальний методи тренування). Сутність цих методів полягає у повторі окремих навантажень однакової чи різної тривалості через рівні чи різні проміжки часу відпочинку. Від правильності вибору швидкостей переміщення та інтервалів відпочинку залежить механізм енергопродукції людини, яка тренується. Якщо швидкості субкритичності та критичності, а інтервали відпочинку тривалі (3-4 хв.), послідовно тренується весь механізм енергозабезпечення (спочатку анаеробний, потім аеробний). Якщо при таких швидкостях відпочинок невеликий (до 2-х хв.), активізується анаеробний механізм енергетики, якщо відпочинок знизиться до 40-60 сек., наступна робота буде виконуватись при гарному кисневому постачанні (тренується аеробний механізм)., При надкритичних швидкостях і малих інтервалах відпочинку тренуються безкисневі механізми енергозабезпечення. Ці положення мають велике значення при виборі спрямованості впливу фізичних навантажень. При використанні повторно-інтервального методу тренування для вироблення загальної витривалості інтервали відпочинку не повинні перевищувати 45-90 сек., так як саме в цей період спостерігається найбільша інтенсифікація дихальних процесів.
3.1.4. Характер відпочинку
Відпочинок не повинен бути пасивним. Наприклад, використання в інтервалах відпочинку бігу «підтюпцем» при попередній роботі, яка була виконана на критичних швидкостях, дозволяє підтримати дихальні процеси на високому рівні, запобігти різким переходам від спокою до роботи і, навпаки, посилити відновлення, довше підтримувати «стійкий стан» при навантаженнях і виконати більший об'єм роботи.
3.1.5. Кількість повторювань
Цей фактор визначає всю суму величини впливу навантаження на організм. При роботі в аеробних умовах збільшення числа повторювань приводить до значного збільшення інтенсивності функціонування органів дихання і кровообігу, що веде до збільшення здібностей довгочасно підтримувати "стійкий стан", а значить, і стабільне споживання О2. Сигналом до можливості початку повторної роботи служить відновлення ЧСС до величини 120-130 уд./хв.