2.1. Фізична якість – витривалість

Виділяють: загальну витривалість і спеціальну витривалість. Загальна витривалість розглядається як здатність виконувати довготривалу роботу помірної інтенсивності при достатньому постачанні організму киснем з обов’язковим функціонуванням всього м’язового апарату. Здатність довгочасно виконувати інтенсивну м’язову діяльність в умовах недостатнього постачання організму кисню (в борг) в окремих видах спорту називають спеціальною витривалістю (витривалість борця, легкоатлета та ін.). Та не можна думати, що організм недостатньо тренованої людини не може виконувати близьку за змістом м’язову роботу в “борг” і не володіє спеціальною витривалістю. Наприклад, пробіг в швидкому темпі відрізка 250-300 м вимагає значної м’язової діяльності, яка виконується протягом 60-70 с. Ця робота також виконується при недостатньому постачанні організму киснем і досить часто зустрічається в повсякденному житті, побуті, виробництві, відпочинку і вимагає можливостей її визначення (тестування). Якщо в житті прояви спеціальної витривалості не постійні, то загальна витривалість (ЗВ) вважається зараз основним базисом, який забезпечує нормальне функціонування організму в екстремальних умовах його життєдіяльності (побутові, трудові, спортивні стрес-напруги). Рівень ЗВ частково запрограмований у людини генетично і може бути підвищений при фізичному тренуванні лише на 10-15 відсотків від початкового рівня. У той же час він піддається різкому зниженню при детринованості організму за вікової інволюції.

М.М.Амосов вважав, що високий рівень ЗВ є тим фундаментом, який забезпечує високий рівень здоров’я. Тому так важливе постійне тренування загальної витривалості, її підтримка на рівнях, необхідних для оптимальної життєдіяльності.

Спеціальна витривалість у людини знаходиться під більш жорстким генетичним контролем і її можливий приріст під впливом тренування складає 5-8 відсотків.

2.2. Фізична якість – швидкість

Під швидкістю розуміють комплекс функціональних якостей людини, які визначають швидкісні характеристики рухів, а також рухової реакції (час від отримання сигналу до початку руху). Якість швидкості має важливе професійно-прикладне значення для студентів, так як більшість сучасних професій вимагає виконання складнокоординаційних рухів за короткий проміжок часу. У сучасному уявленні швидкість – багатокомпонентна фізична якість. Вона складається з частоти рухів, швидкості одиничного скорочення м’язових груп і часу рухової реакції. Усі ці компоненти знижуються з віком, гіподинамією, детринованістю, значно впивають на стан здоров’я, трудові навики, працездатність, трудову продуктивність. Тому так важливо мати високий рівень розвитку швидкості та підтримувати його за допомогою спеціального тренування.

2.3. Фізична якість – сила

Силу людина може визначати як здатність подолати зовнішній опір чи протистояти йому за допомогою м’язових зусиль. У звичайній виробничій та побутовій діяльності сила людини проявляється в комбінаційному сполученні (сила-швидкість, сила-маса, яка переміщується). Тому буде правильніше розглядати такі поняття, як динамічна сила (ДС), чи швидкісно-силова витривалість людини (ШСВ). ДС являє собою сполучення якості швидкості та сили, а ШСВ – сили, швидкості та витривалості. Усі ці комбінаційні вияви якостей мають важливе значення при складанні контрольних та залікових нормативів у ВНЗ.

ШСВ характеризується саме схильністю до вияву ДС і можливостями подолання цієї втоми. Це важлива професійно-прикладна рухова якість, а також у процесі побуту доводиться виконувати різні рухи (в основному руками), з напругою, максимальною швидкістю, в короткі проміжки часу, але тривало.