- •Раздел I.1Перший проректор
- •Загальні положення
- •1 Цивільна оборона україни – основа безпеки в надзвичайних ситуаціях
- •Законодавство про цивільний захист населення України
- •1.3 Сили й засоби цивільного захисту
- •Мета і завдання цивільного захисту
- •1.5 Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (єдснс)
- •1.6 Організація цзн на обєктах господарської діяльності
- •1.7 Контрольні запитання та завдання
- •2 Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків
- •2.2 Науково-технічний прогрес і його вплив на життєдіяльність населення
- •2.3 Основні потенційні небезпеки в Україні з точки зору виникнення нс
- •2.4 Класифікація нс в Україні
- •2.5 Первинні причини виникнення нс у мирний час
- •2.6 Основні уражуючі чинники нс
- •2.7 Джерела ядерної небезпеки
- •2.8 Джерела хімічної небезпеки
- •2.9 Бактеріологічні засоби ураження людей
- •2.10 Нові види зброї
- •2.11 Ліквідація наслідків нс
- •2.12 Контрольні запитання та завдання
- •2.14 Контрольне завдання
- •3 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення та хімічного зараження продуктів і води
- •3.1 Методи виявлення й виміру іонізуючих випромінювань
- •3.2 Прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю
- •3.3 Методи виявлення й виміру сдяр й ор у навколишньому середовищі
- •3.4 Прилади хімічної розвідки й спостереження
- •3.5 Контрольні запитання та завдання
- •4 Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Променева хвороба людини
- •4.2 Припустимі дози опромінення
- •4.3 Прогнозування радіаційної обстановки при аварії на аес
- •4.4 Прогнозування хімічної обстановки при аваріях з викидом сдяр
- •4.5 Радіаційна й хімічна розвідка. Дозиметричний контроль. Документація
- •Контрольні запитання та завдання
- •4.7 Контрольні завдання
- •5 Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •5.1 Концепція захисту населення і територій від нс техногенного та природного характеру. Основні способи захисту населення в нс
- •5.2 Захисні споруди
- •Евакуація населення
- •Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •5.5 Первинна медична допомога
- •5.6 Спеціальна обробка місцевості, споруд, технічних засобів і санітарна обробка людей
- •5.7 Дії населення в нс
- •5.7.1 Дії населення при радіоактивному зараженні
- •5.7.2 Дії населення при хімічному зараженні
- •5.7.3 Дія населення при пожежах і вибухах
- •5.7.4 Дії населення під час землетрусів
- •5.7.5 Дії населення під час повеней
- •5.7.6 Дії населення при біологічному зараженні
- •5.8 Контрольні запитання та завдання
- •Додаток а
- •Додаток б Приклад виконання контрольного завдання (тема №2)
- •Умова завдання
- •Виконання завдання
- •Додаток в
- •Додаток г Приклад прогнозування і оцінки радіаційної обстановки при аварії на аес (тема №4)
- •Вирішення
- •Додаток д Приклад прогнозування хімічної обстановки при аварії з викидом сдяр (тема № 4)
- •1 Загальні вихідні дані:
- •2. Вирішення
- •Додаток е
- •Перелік рекомендованої літератури
2.3 Основні потенційні небезпеки в Україні з точки зору виникнення нс
На території України можливе виникнення широкого спектра небезпечних процесів і явищ техногенного та природного походження.
Найбільша кількість НС, особливо з загибеллю людей, припадає на транспорт. Тільки в 1999 р. сталося 34,29 тис. дорожньо-транспортних подій, у яких загинуло 5269 осіб, травмовано 37,27 тис. осіб.
У даний час в Україні функціонують чотири АЕС (Південноукраїнська, Запорізька, Рівненська і Хмельницька). Також небезпека надходить від Воронезької та Курської АЕС. На території України розташовано 6000 різних установ і організацій, діяльність яких може викликати радіоактивні відходи (АЕС, уранодобувна і переробна промисловість, зона відчуження Чорнобильської АЕС та ін.).
На території країни функціонує 1610 об’єктів господарювання, на яких зберігається чи використовується понад 283 тис. тонн сильнодіючих ядучих речовин (СДЯР), у тому числі 9,8 тис. тонн хлору, 178,4 тис. тонн аміаку. З них I ступеня хімічної небезпеки – 76 об’єктів; II – 60; III – 1134 об’єкти. Усього в зонах можливого хімічного зараження від цих об’єктів проживає понад 20 млн. чоловік (38,5 % населення країни). До них належать підприємства хімічної, нафтохімічної і нафтопереробної промисловості, підприємства з потужними холодильними установками (молокозаводи, м'ясокомбінати і т. д.), які використовують аміак як холодоносій.
Довжина магістральних газопроводів на території України становить 3,9 тис. км. Їх роботу забезпечують 31 компресорна станція перекачування нафти і 69 газових перекачувальних станцій. Довжина продуктопроводів становить 3,3 тис. км. Майже весь перерахований вище технічний комплекс уже вичерпав свій ресурс, що робить його об’єктом підвищеної безпеки.
Досить критичне становище в країні склалося в комунальному господарстві. Четверта частина водопровідних очисних споруд і систем фактично відпрацювали свій термін. У кожної п’ятої насосної станції закінчився термін експлуатації. У системах каналізації відпрацювали термін експлуатації 26 % систем і 17 % насосних станцій. Нині у водоймища скидається без попереднього очищення 250 м3/доб стічних вод.
За останні 10 років дуже часто відбувалися пожежі та вибухи у вугільній промисловості, які супроводжувалися численними людськими втратами і матеріальними збитками.
Гідродинамічними аваріями, які можливі в Україні, є прориви гребель, дамб, шлюзів з утворенням хвиль прориву та катастрофічних затоплень (паводку); аварійні спрацювання водосховищ ГЕС у зв’язку із загрозою прориву гідроспоруди. Катастрофічні затоплення можливі в результаті руйнування гребель, дамб, водопропускних споруд на 12 гідровузлах та 16 водосховищах річок Дніпро, Дністер, Південний Буг, Сіверський Донець. Їх загальна площа може досягти 8294 км2, до якої потраплять 536 населених пунктів та 470 промислових об’єктів.
Потенційно сейсмічно небезпечними зонами на території України вважаються Закарпатська, Кримсько-Чорноморська, Південно-Азовська. Південне узбережжя Криму відноситься до надзвичайно сейсмонебезпечного регіону. За останні два сторіччя тут зареєстровано близько 200 землетрусів від 4 до 7 балів за шкалою Ріхтера. В Південно-Азовській сейсмоактивній зоні в 1987 р. було зафіксовано кілька землетрусів інтенсивністю 5–6 балів.
На території України понад 30 міст, сіл та сільських населених пунктів у Криму, Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Львівській областях, які знаходяться на шляху селевих потоків. Всього в Карпатах виявлено понад 290 селевих водозаборів.
Зсуви і гірські обвали найбільш характерні для західних областей України, а також узбережжя Чорного та Азовського морів. Площі зсувонебезпечних процесів за останні 30 років зросли в 5 разів. Відповідно до міжнародної статистики до 80 % зсувів у даний час пов’язано з діяльністю людини.
Найбільше поширення осідання земної поверхні має в районах розташування карстових порід і насамперед на території Волинської (594 км2), Рівненської (214 км2) , Хмельницької (4235 км2) областей.
На значній території України (Карпати, Крим) річки мають виражений паводковий режим стоку. В середньому за рік тут буває 6–7 повеней. Вони формуються у будь-який сезон року і часто мають катастрофічні наслідки (призводять до масових руйнувань і загибелі людей). Найімовірнішими зонами можливих повеней на території України є:
в північних регіонах – басейн річок Прип’ять, Десна;
в західних регіонах – басейн верхнього Дністра, річок Тиса, Прут, Західний Буг;
у східних регіонах – басейни річок Сіверський Донець, Псел, Ворскла;
у південному та південно-західному регіонах – басейн нижнього Дунаю, річки Південний Буг.
За останні сорок років катастрофічні повені в Карпатах і Криму спостерігались 12 разів.
Серед стихійних явищ на Україні найпоширенішими є зливи, які найчастіше спостерігаються в Карпатах і горах Криму.
У степовій зоні щорічно буває сильна спека з температурою вище 30ºС, що призводить до посух, а внаслідок їх – до природних пожеж.
Майже щорічно на більшій частині території України бувають вітри із швидкістю більше 25 м/сек. Найчастіше – в Карпатах, горах Криму та на Донбасі, але шквалонебезпечна ситуація може виникнути на всій території України. За останні 20 років зареєстровано 34 випадки смерчів. Найхарактерніші вони для степової зони та центрального Полісся (Запорізька, Херсонська області та Крим).
Сильні снігопади найчастіше спостерігаються в Карпатах, а також у лісостеповій та степовій зонах. В основному на території України кількість снігових опадів складає 20–30 см, іноді 40–70см. На території Карпат в окремих випадках – більше 100 см.
У зимовій період спостерігаються сильні морози, що сягають -30ºС та нижче.
Небезпечна ситуація на території країни пов’язана з ожеледями. Особливо часто вони з’являються на території Донецької області, у Приазов’ї та Криму. Товщина обмерзань сягає 35 мм та більше.
Сильні тумани спостерігаються, в основному, у холодну половину року. Найчастіше вони виникають у гірських районах Криму і Карпат.
Серед інфекційних захворювань людей найпоширеніші на всій території України дифтерія, кашлюк, правець, поліоеміліт, кір, епідемічний паротит, гострі кишкові інфекційні хвороби. Також можливі особливо небезпечні інфекційні хвороби: туляремія, лептоспіроз, сибірка. Існують епідеміологічні свідчення про туберкульоз, СНІД, натуральну віспу, висипний тиф, грип та ін.
До основних захворювань тварин відносяться: сибірка, ящур, туляремія, чума.
До захворювань рослин відносять: іржу хлібних злаків, пірокуларіоз рису, фітофтороз та ін. Великої шкоди сільському господарству завдає також масове поширення шкідників (сарани, колорадського жука, сибірського шовкопряда та ін.).
Особливе місце займають проблеми екологічних наслідків антропогенної діяльності.
В останній час в світі посилилася погроза виникнення НС у зв’язку з тероризмом. Врахування всіх цих небезпек допоможе запобігати НС та зменшувати їх наслідки.