- •Раздел I.1Перший проректор
- •Загальні положення
- •1 Цивільна оборона україни – основа безпеки в надзвичайних ситуаціях
- •Законодавство про цивільний захист населення України
- •1.3 Сили й засоби цивільного захисту
- •Мета і завдання цивільного захисту
- •1.5 Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (єдснс)
- •1.6 Організація цзн на обєктах господарської діяльності
- •1.7 Контрольні запитання та завдання
- •2 Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків
- •2.2 Науково-технічний прогрес і його вплив на життєдіяльність населення
- •2.3 Основні потенційні небезпеки в Україні з точки зору виникнення нс
- •2.4 Класифікація нс в Україні
- •2.5 Первинні причини виникнення нс у мирний час
- •2.6 Основні уражуючі чинники нс
- •2.7 Джерела ядерної небезпеки
- •2.8 Джерела хімічної небезпеки
- •2.9 Бактеріологічні засоби ураження людей
- •2.10 Нові види зброї
- •2.11 Ліквідація наслідків нс
- •2.12 Контрольні запитання та завдання
- •2.14 Контрольне завдання
- •3 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення та хімічного зараження продуктів і води
- •3.1 Методи виявлення й виміру іонізуючих випромінювань
- •3.2 Прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю
- •3.3 Методи виявлення й виміру сдяр й ор у навколишньому середовищі
- •3.4 Прилади хімічної розвідки й спостереження
- •3.5 Контрольні запитання та завдання
- •4 Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Променева хвороба людини
- •4.2 Припустимі дози опромінення
- •4.3 Прогнозування радіаційної обстановки при аварії на аес
- •4.4 Прогнозування хімічної обстановки при аваріях з викидом сдяр
- •4.5 Радіаційна й хімічна розвідка. Дозиметричний контроль. Документація
- •Контрольні запитання та завдання
- •4.7 Контрольні завдання
- •5 Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •5.1 Концепція захисту населення і територій від нс техногенного та природного характеру. Основні способи захисту населення в нс
- •5.2 Захисні споруди
- •Евакуація населення
- •Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •5.5 Первинна медична допомога
- •5.6 Спеціальна обробка місцевості, споруд, технічних засобів і санітарна обробка людей
- •5.7 Дії населення в нс
- •5.7.1 Дії населення при радіоактивному зараженні
- •5.7.2 Дії населення при хімічному зараженні
- •5.7.3 Дія населення при пожежах і вибухах
- •5.7.4 Дії населення під час землетрусів
- •5.7.5 Дії населення під час повеней
- •5.7.6 Дії населення при біологічному зараженні
- •5.8 Контрольні запитання та завдання
- •Додаток а
- •Додаток б Приклад виконання контрольного завдання (тема №2)
- •Умова завдання
- •Виконання завдання
- •Додаток в
- •Додаток г Приклад прогнозування і оцінки радіаційної обстановки при аварії на аес (тема №4)
- •Вирішення
- •Додаток д Приклад прогнозування хімічної обстановки при аварії з викидом сдяр (тема № 4)
- •1 Загальні вихідні дані:
- •2. Вирішення
- •Додаток е
- •Перелік рекомендованої літератури
1.6 Організація цзн на обєктах господарської діяльності
Обєкти господарської діяльності – це підприємства (державні і приватні), установи і організації, навчальні заклади та ін. Відповідно до законодавства на всіх цих обєктах створюється ЦЗН. Їх керівництво незалежно від форм власності і підпорядкування забезпечує своїх працівників засобами індивідуального і колективного захисту, організовує здійснення евакозаходів, створює сили для ліквідації наслідків НС та забезпечує їх готовність до практичних дій, виконує інші заходи з ЦЗН і несе пов’язані з цим матеріальні та фінансові витрати. Відповідальність за організацію та стан ЦЗН обєкта, за постійну готовність її сил і засобів до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт несе начальник ЦЗН обєкта – керівник підприємства, установи або організації.
Начальник ЦЗН обєкта підпорядковується відповідним посадовим особам міністерства (відомства), у підпорядкуванні якого знаходиться обєкт, а також начальнику ЦЗН міста (району), на території якого розташований обєкт. Розмежування їх повноважень визначається Законом “Про місцеве самоврядування”. На допомогу начальнику ЦЗН обєкта призначається заступник або декілька заступників. Як правило, призначаються заступники з: інженерно-технічної частини, евакуації та матеріально-технічного постачання.
Заступник начальника ЦЗН з інженерно-технічної частини – головний інженер обєкта – керує розробленням плану переведення підприємства на особливий режим роботи, здійснює заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах НС, керує аварійно-технічною, протипожежною службою та службою сховищ і укриттів. Він же здійснює технічне керівництво рятувальними та невідкладними аварійно-відновлюваними роботами в районі лиха, аварії, у вогнищі ураження.
Заступник начальника ЦЗН з евакуаційних заходів керує розробленням плану евакуації на кожну можливу НС, організовує підготовку місць для розміщення евакуйованих, керує службою охорони громадського порядку і організовує перевезення (перехід) робітників та службовців в райони розселення і до місця праці (до обєкта).
Заступник начальника ЦЗН з матеріально-технічного постачання - заступник або помічник директора з постачання. Він забезпечує накопичення та забезпечення спеціального майна, техніки, інструментів, засобів захисту і транспорту. На нього покладається матеріально-технічне забезпечення: будівництва (пристосування) укриттів, евакозаходів, проведення РІНР та інші заходи. До складу керівництва входять також керівники громадських організацій.
При начальникові ЦЗН обєкта в залежності від кількості працюючих та значення підприємства створюється штаб, який координує роботу служб. В загальному випадку на обєкті створюються такі служби:
оповіщення і звязку;
радіаційного та хімічного захисту;
охорони громадського порядку;
енергопостачання та світломаскування;
сховищ і укриттів;
матеріально-технічного постачання;
медична;
протипожежна;
аварійно-технічна;
транспортна та інші.
На них покладаються виконання спеціальних заходів і забезпечення дій
формувань при проведенні РІНР. На невеликих обєктах господарської діяльності штаб і служби ЦЗН не створюються, але їх функції при проведенні необхідних заходів виконують структурні органи управління цих обєктів.
Радіаційні, хімічні, вибухонебезпечні та інші небезпечні підприємства додатково створюють локальні системи виявлення загрози виникнення НС та оповіщення персоналу і населення, що мешкає в зонах можливого ураження. Вони також запроваджують необхідні інженерно-технічні заходи, що зменшують ступінь ризику виникнення НС.
Згідно з Законом “Про цивільну оборону України” власники потенційно небезпечних обєктів відповідають за захист населення, що мешкає в зонах можливого ураження від аварій. Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства України з питань ЦЗН, несуть відповідальність згідно з законодавством України.