- •Раздел I.1Перший проректор
- •Загальні положення
- •1 Цивільна оборона україни – основа безпеки в надзвичайних ситуаціях
- •Законодавство про цивільний захист населення України
- •1.3 Сили й засоби цивільного захисту
- •Мета і завдання цивільного захисту
- •1.5 Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (єдснс)
- •1.6 Організація цзн на обєктах господарської діяльності
- •1.7 Контрольні запитання та завдання
- •2 Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків
- •2.2 Науково-технічний прогрес і його вплив на життєдіяльність населення
- •2.3 Основні потенційні небезпеки в Україні з точки зору виникнення нс
- •2.4 Класифікація нс в Україні
- •2.5 Первинні причини виникнення нс у мирний час
- •2.6 Основні уражуючі чинники нс
- •2.7 Джерела ядерної небезпеки
- •2.8 Джерела хімічної небезпеки
- •2.9 Бактеріологічні засоби ураження людей
- •2.10 Нові види зброї
- •2.11 Ліквідація наслідків нс
- •2.12 Контрольні запитання та завдання
- •2.14 Контрольне завдання
- •3 Прилади радіаційної, хімічної розвідки, контролю радіоактивного забруднення й опромінення та хімічного зараження продуктів і води
- •3.1 Методи виявлення й виміру іонізуючих випромінювань
- •3.2 Прилади радіаційної розвідки й дозиметричного контролю
- •3.3 Методи виявлення й виміру сдяр й ор у навколишньому середовищі
- •3.4 Прилади хімічної розвідки й спостереження
- •3.5 Контрольні запитання та завдання
- •4 Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
- •4.1 Променева хвороба людини
- •4.2 Припустимі дози опромінення
- •4.3 Прогнозування радіаційної обстановки при аварії на аес
- •4.4 Прогнозування хімічної обстановки при аваріях з викидом сдяр
- •4.5 Радіаційна й хімічна розвідка. Дозиметричний контроль. Документація
- •Контрольні запитання та завдання
- •4.7 Контрольні завдання
- •5 Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій
- •5.1 Концепція захисту населення і територій від нс техногенного та природного характеру. Основні способи захисту населення в нс
- •5.2 Захисні споруди
- •Евакуація населення
- •Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •5.5 Первинна медична допомога
- •5.6 Спеціальна обробка місцевості, споруд, технічних засобів і санітарна обробка людей
- •5.7 Дії населення в нс
- •5.7.1 Дії населення при радіоактивному зараженні
- •5.7.2 Дії населення при хімічному зараженні
- •5.7.3 Дія населення при пожежах і вибухах
- •5.7.4 Дії населення під час землетрусів
- •5.7.5 Дії населення під час повеней
- •5.7.6 Дії населення при біологічному зараженні
- •5.8 Контрольні запитання та завдання
- •Додаток а
- •Додаток б Приклад виконання контрольного завдання (тема №2)
- •Умова завдання
- •Виконання завдання
- •Додаток в
- •Додаток г Приклад прогнозування і оцінки радіаційної обстановки при аварії на аес (тема №4)
- •Вирішення
- •Додаток д Приклад прогнозування хімічної обстановки при аварії з викидом сдяр (тема № 4)
- •1 Загальні вихідні дані:
- •2. Вирішення
- •Додаток е
- •Перелік рекомендованої літератури
3.4 Прилади хімічної розвідки й спостереження
Основними приладами є військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) і аналогічний йому напівавтоматичний прилад хімічної розвідки (НПХР), призначені для виявлення й визначення ступеня зараження отруйними й сильно діючими отруйними речовинами повітря, місцевості, техніки й т.д. Принцип виявлення й визначення ОР даними приладами заснований на лінійно-кольорометричному методі. Залежно від того, який був узятий індикатор та як він змінив колір, визначають тип ОР та його приблизну концентрацію у повітрі. У відмінності від ВПХР прилад ПХР має електричний насос і можливість одночасного аналізу всіх індикаторів.
Для ретельніших досліджень хімічного зараження в польових умовах використовується прилад ПХЛ-54 (польова хімічна лабораторія). Крім перелічених приладів на стаціонарних постах можуть використовуватися автоматичні газоаналізатори ГСП-1 та ГСП-11. Вони призначаються для безперервного визначення наявності у повітрі ОР і радіоактивного випромінювання. Прилад прокачує повітря через стрічку, що змочена реактивом, який у разі наявності відповідної хімічної речовини змінює колір. Це фіксує фотоелемент, завдяки чому подається світловий та звуковий сигнали.
Для вимірювання концентрації метану або вуглекислого газу в повітрі виробничих та побутових приміщень використовують інтерферометр ШІ-11 та ін.
3.5 Контрольні запитання та завдання
Перелічіть існуючі типи приладів радіаційної розвідки й дозиметричного контролю. Які функції вони виконують?
На яких методах засновані виявлення й вимір іонізуючих випромінювань?
Сформулюйте призначення, принцип дії та комплектність приладу ДП-5А (Б;В).
Сформулюйте призначення, принцип дії та комплектність приладу ДП-24.
Перелічіть існуючі типи приладів хімічної розвідки. Які функції вони виконують?
На яких методах засновані виявлення й вимір СДЯР й ОР у навколишньому середовищі?
Сформулюйте призначення, принцип дії та комплектність приладу ВПХР.
4 Оцінка обстановки в надзвичайних ситуаціях
Зона дії уражуючих чинників НС як військового, так і мирного часу в сучасних умовах може досягати сотні й тисячі кілометрів. У ній може опинитися велика кількість людей (мільйони), будинків, споруд, сільгоспугідь і т. п. Характер ураження суттєво впливає на режим проживання й роботи людей, на проведення аварійно-рятувальних робіт.
Під оцінкою обстановки розуміють визначення масштабу і характеру зараження місцевості (радіоактивними, хімічними або біологічними речовинами), пожеж і руйнувань, кількості і характеру постраждалих, а також визначення умов дії формувань ЦЗН і виробничої діяльності в умовах НС.
Оцінка обстановки виконується за результатами прогнозування наслідків НС й за даними розвідки. Прогнозування розділяється на довгострокове і оперативне. Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих наслідків НС, коли відомі лише загальні (найвірогідніші) вихідні дані (кількість і тип радіоактивних або хімічних речовин, що зберігаються на потенційно небезпечному об'єкті, його тип, координати, характерні метеоумови і т. д.). Оперативне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії, коли крім загальних відомі ще й конкретні вихідні дані (рівень радіації, концентрація речовин у повітрі, метеоумови і т. д.), які отримані за даними розвідки.
Для прогнозування існують такі методики:
Прогнозування радіаційної обстановки при аваріях на АЕС.
Прогнозування радіаційної обстановки при використанні противником сучасної ядерної зброї.
Прогнозування хімічної обстановки.
Прогнозування пожежної обстановки.
Прогнозування інженерної обстановки.