Додаток г Приклад прогнозування і оцінки радіаційної обстановки при аварії на аес (тема №4)

2. Вихідні дані:

• тип і потужність ядерного реактора – РВПК-1000;

• кількість аварійних реакторів n=1;

• вихід активності h=50%;

• відстань від аварійного реактора до об’єкта R_к=24 км;

• астрономічний час аварії реактора Т_ав=10-00;

• припустима доза опромінення для виконання разової роботи на відкритій місцевості D_прип=4 рад.

• коефіцієнт послаблення радіації на відкритій місцевості К_посл=1;

• швидкість вітру на висоті 10м V₁₀= 4м/сек;

• напрям вітру – в напрямку об’єкта;

• хмарність – середня.

Необхідно визначити час початку опромінення об’єкта та умови проведення аварійно-рятувальних робіт тривалістю 1 год.

2. Вирішення

   1. Визначення зон радіоактивного зараження:

• за табл. В.1 визначаємо категорію стійкості атмосфери, що відповідає погодним умовам та часу доби – ізотермія;

• за табл. В.2 визначаємо середню швидкість переносу переднього фронту радіоактивної хмари: V_сер=5м/сек;

• за табл. В.4 визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості і наносимо їх у масштабі на карту (схему);

• визначаємо, що об’єкт знаходиться в зоні Б біля її внутрішньої межі.

2. Визначення часу початку формування сліду радіоактивного забруднення (часу початку випадіння радіоактивних опадів на території об’єкта):

за табл. В.8 Т_noч=1,2 год. Отже, об 11–12 год. об’єкт опиниться в зоні радіоактивного зараження.

3. Визначення дози опромінення, яку отримає кожна людина аварійно-рятувального формування.

По-перше, за табл. В.11 визначаємо дозу, яку отримає людина всередині зони. Якщо, наприклад, формування вийдуть на відкриту місцевість із захисної споруди через 5 год. після аварії і працюватимуть там протягом 1 год., поглинута доза складатиме 1,53 рад.

По-друге, визначаємо дозу опромінення з врахуванням ( ):

D_опр = = 4,9 рад (бер).

Отримане значення перевищує припустиме. Тому час виходу на відкриту місцевість необхідно збільшити (на 10,5 год (20-30)), щоб виконувалося рівняння:

D_опр = 4 рад (бер).

Для безпеки складу формування необхідно забезпечити його засобами індивідуального захисту та індивідуальними дозиметрами. При випаданні опадів необхідно скоротити час роботи формування, визначаючи дозу опромінення за показаннями дозиметрів.

Додаток д Приклад прогнозування хімічної обстановки при аварії з викидом сдяр (тема № 4)

1 Загальні вихідні дані:

• вид СДЯР та його загальна кількість: рідкий хлор, який перебував під тиском, 40 т;

• кількість робітників об’єкта, що потрапляють до зони зараження – 300 чол.;

• метеоумови (швидкість вітру 5 м/с, температура повітря 0⁰ С, ізотермія, напрям вітру – в напрямку об’єкта);

• розлив СДЯР на поверхню вільний;

• відстань від джерела СДЯР до об’єкта 5 км.

Необхідно визначити:

• глибину можливого зараження за станом на 4 год. після аварії;

• площу зони зараження за станом на 4 год. після аварії;

• час підходу хмари зараженого повітря до об’єкта;

• час уражуючої дії хлору;

• можливі втрати і структури втрат робітників при 100%-й забезпеченості протигазами (робітники знаходяться у найпростіших укриттях).